РОЗДІЛ 2.
ОБЄКТИ, МЕТОДИ ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ
ДОСЛІДЖЕНЬ.................................................................
35
2.1.1.
Об'єкти досліджень.........................................................
35
2.1.2.
Дослідження проростання насіння та інтенсивності початкового росту моркви і
пастернака за дії регуляторів
росту............................................................
37
2.1.3.
Дослідження впливу івіну і емістиму С на ріст та врожайність моркви і
пастернака...................................
37
2.1.4.
Кількісне визначення вмісту пігментів.........................
38
2.1.5.
Кількісне визначення вмісту цукрів..............................
39
2.1.6.
Визначення вмісту аскорбінової кислоти......................
39
2.1.7.
Визначення вмісту пектинів...........................................
39
2.1.8.
Визначення вмісту нітратів в коренеплодах.................
41
2.1.9.
Кількісне визначення вмісту калію, натрію, кальцію та магнію у
коренеплодах...............................................
41
2.1.10
Визначення економічної ефективності застосування регуляторів росту
рослин................................................
41
2.1.11
Статистично-математичне опрацювання результатів
42
2.1.12
Агрокліматичні умови вирощування.............................
42
Розділ3.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ
ОБГОВОРЕННЯ...............................................................
46
3.1
Вплив івіну та емістиму С на процеси проростання насіння та початкові етапи
росту моркви і пастернака
46
3.2
Ріст та розвиток рослин моркви і пастернака за дії регуляторів
росту............................................................
53
3.3
Вплив регуляторів росту на вміст хлорофілів і цукрів у рослинах моркви та
пастернака................................
75
3.4
Нагромадження маси сухої речовини коренеплодів за дії івіну і емістиму С у
процесі онтогенезу моркви і
пастернака........................................................................
84
3.5.
Середня маса коренеплода та врожайність моркви і пастернака за дії регуляторів
росту...............................
89
3.6.
Вміст каротинів у коренеплодах моркви за дії регуляторів
росту............................................................
101
3.7.
Вміст цукрів у коренеплодах моркви і пастернака за дії івіну та емістиму
С....................................................
105
3.8.
Вплив івіну та емістиму С на вміст аскорбінової кислоти у коренеплодах моркви і
пастернака..............
112
3.9.
Вміст пектинових речовин у коренеплодах моркви за впливу івіну та емістиму
С........................................
116
3.10.
Вміст нітратного азоту в коренеплодах моркви та пастернака за дії івіну і
емістиму С...............................
122
3.11.
Вміст мінеральних елементів у коренеплодах моркви і пастернака за дії
регуляторів росту.............................
128
3.12.
Економічна ефективність застосування регуляторів росту рослин при вирощуванні
моркви та пастернака
135
ПІДСУМКИ.................................................................................................
138
ВИСНОВКИ................................................................................................
141
РЕКОМЕНДАЦІЇ
ВИРОБНИЦТВУ.........................................................
142
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ............................................
144
ВСТУП
Актуальність теми. Морква (Daucus carota L.) служить джерелом провітаміну А,
вітаміну С, пектинів, клітковини та ін. речовин, необхідних для повноцінного
харчування людини [270, 280]. Протягом останніх років активно впроваджують у
вирощування пастернак (Pastinaka sativa L.), коренеплоди якого мають лікувальні
властивості і містять значні кількості легкодоступних для організму людини
вуглеводів [68, 263]. На сьогодні в літературі є порівняно мало повідомлень про
шляхи підвищення врожайності та якості цих культур. Дослідження ведуться у
кількох напрямках: стимуляція проростання і початкових етапів росту; аналіз
ролі спектрального складу світла у формуванні врожаю; алелопатичних взаємодій
на різних етапах онтогенезу рослин моркви [259, 280]; значення агротехніки;
пошук способів модифікації окремих ензиматичних шляхів для формування якісних і
значних врожаїв [272, 271; 286; 303]. Є дані щодо використання методів
генетичної інженерії для створення рослин із підвищеною цукристістю, вмістом
каротинів тощо [300; 295; 299]. За даними 1991-1993 рр. споживання моркви на
одну людину в світі становило 2,5 кг на особу, в Європі – 7,8 кг, у Польщі –
21,3 кг, і найбільше – в Голландії – 29,3 кг [283]. В Європі під моркву
відведена площа – 143 тис. га, у Росії – 50 тис. га [304], у Польщі вона займає
32,7 тис. га [277], в Австралії – 7 тис. га [284]. В Україні цю культуру
протягом останніх років вирощують на площі 37,9 тис. га при середній
врожайності 101,5 ц/га [98, 108]. Успішне впровадження моркви та пастернака у
виробництво значною мірою залежить від науково обґрунтованих адаптивних
технологій вирощування, які чітко орієнтовані на біологічні особливості нових
високопродуктивних сортів та гібридів про що свідчать матеріали І-го
Міжнародного Семінару по моркві, який відбувся у 2001 році, 29-ої Міжнародної
конференції з проблем моркви у 2002 [304]. Пошук нових шляхів удосконалення
технологій вирощування, зниження токсикологічного навантаження на довкілля,
потребує нових напрямків досліджень.
Застосув
- Київ+380960830922