РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Обўєкти, етапи та умови проведення експерименту
Досліди проводились на білих щурах-самцях лінії Вістар, масою 180-200 г, яких
утримували на стандартному раціоні віварію, в осінню пору року. Всі
експериментальні тварини були поділені на 6 груп:
I група – інтактні тварини, які отримували розчин плацебо і служили контролем
(24 тварини).
II група – інтактні тварини, які отримували розчин плацентарного полібіоліну
(10 тварини).
III група – інтактні тварини, які отримували розчин корвітину (14 тварин).
IV група – тварини з викликаним хронічним імунокомплексним процесом, які
отримували розчин плацебо (24 тварини).
V група – тварини з викликаним хронічним імунокомплексним процесом, які
отримували розчин плацентарного полібіоліну (10 тварини).
VI група – тварини з викликаним хронічним імунокомплексним процесом, які
отримували розчин корвітину (14 тварин).
Крім цього, проводились аналогічні дослідження в суспензії нейтрофілів з
клітинами ендотелію в п’ятьох групах:
I група – суспензії нейтрофілів інкубованих без клітин ендотелію інтактних
тварин (14 тварини).
II група – суспензії нейтрофілів інкубованих з клітинами ендотелію інтактних
тварин, що служили контролем (14 тварини).
III група – суспензії нейтрофілів інкубованих з клітинами ендотелію інтактних
тварин, що отримували розчин корвітину (14 тварини).
IV група – суспензії нейтрофілів інкубованих з клітинами ендотелію тварин з
викликаним хронічним імунокомплексним процесом (14 тварини).
V група – суспензії нейтрофілів інкубованих з клітинами ендотелію тварин з
викликаним хронічним імунокомплексним процесом, які отримували розчин корвітину
(14 тварини).
Для відтворення моделі хронічної сироваткової хвороби ми обрали модель
запропоновану Cochrane C.G. [188] у модифікації Wilson C.B. et al [279], яка
викликається введенням кожних 7 днів на протязі 12 тижнів в хвостову вену щура
бичачого сироваткового альбуміну (БСА) в розрахунку 100 мг/кг маси. Оскільки в
картині хронічної сироваткової хвороби провідним є збільшення рівня ЦІК у
крові, по їх рівню судили про ступінь розвитку хвороби.
Плацентарний полібіолін вводився в разовій дозі 5 мг/100г, корвітин – 4 мг/100г
доочеревинно 1 раз на добу, курсом 10 днів.
Нейтрофіли виділяли із крові методом центрифугування на градієнті щільності
фікол-верографіну з густиною 1,077 і 1,118 за методом Петровой И.В, 1983 [104].
Гранулоцити в суспензії складали – 98%. Клітини ендотелію виділяли з допомогою
колагенази за методом Jaffe E.A, 1978 [217]. Життєздатність клітин складала не
менше ніж 95%, її оцінювали за забарвленням трипановим синім.
Досліди на тваринах виконувались з дотриманням Європейської конвенції про
захист хребетних тварин, які використовують для експериментальних досліджень
(Страсбург, 1985). Евтаназію тварин про-водили шляхом декапітації.
Об’єм досліджень та застосовані методики подані у таблицях 2.1.1, 2.1.2.
Таблиця 2.1
Дослідження, проведені in vivo та застосовані методики
п/п
Мета дослідження
Кількість
Застосовані
методики
тварин
дослідж
2
3
4
5
1.
Визначення контрольних показни-ків загальної кількості лейкоцитів
24
24
Підрахунок в камері Горяєва
2.
Визначення показників загальної кількості лейкоцитів крові під час ХІКП
24
24
3.
Визначення динаміки показників загальної кількості лейкоцитів в інтактних
тварин після введення імуномодулюючих середників
24
24
4.
Визначення динаміки показників загальної кількості лейкоцитів під час ХІКП
після введення імуно-модулюючих середників
24
24
5.
Підрахунок контрольних показ-ників лейкоцитарної формули
24
24
Мазок крові, фарбований по Рома-новському-Гімзе
6.
Визначення динаміки показників лейкоцитарної формули під час ХІКП
24
24
7.
Визначення динаміки показників лейкоцитарної формули інтактних тварин після
введення імуномоду-люючих середників
24
24
8.
Визначення динаміки показників лейкоцитарної формули під час ХІКП після
введення ПП і К
24
24
9.
Визначення показників ЦІК різних розмірів в контролі
24
72
Метод преци-пітації в полі-етиленгліколі (Haskova V.,
1977; Осипов С.Г., 1983)
10.
Визначення динаміки показників ЦІК різних розмірів при ХІКП
24
72
11.
Визначення динаміки показників ЦІК різних розмірів в інтактних тварин після
введення імуномо-дулюючих середників
24
72
12.
Визначення динаміки показників ЦІК різних розмірів під час ХІКП після введення
ПП і К
24
72
Продовження табл. 2.1
13.
Визначення показників загального комплементу в контролі
24
24
Гемолітична активність комплементу
(Вавилова М.М., 1984)
14.
Визначення динаміки показників загального комплементу при ХІКП
24
24
15
Визначення динаміки показників загального комплементу в інтактних тварин після
введення імуномодулюючого середника
24
24
16.
Визначення динаміки показників загального комплементу під час ХІКП після
введення імуно-модулюючого середника
24
24
17.
Визначення контрольних показ-ників кисневозалежних фермен-тативних процесів в
лізосомах НФ
24
24
МПТ-тест (Grechman С., цит. за Тодоровим И., 1978)
18.
Визначення динаміки показників кисневозалежних ферментативних процесів в
лізосомах НФ при ХІКП
24
24
19.
Визначення динаміки показників кисневозалежних ферментативних процесів в
лізосомах НФ в інтак-тних тварин після введення К і ПП
24
24
20.
Визначення динаміки показників кисневозалежних ферментативних процесів в
лізосомах НФ під час ХІКП після введення К і ПП
24
24
21.
Визначення контрольних показ-ників неспецифічної захоплю-вальної здатності НФ
24
48
ЛТ-тест (Чернушенко Е.Ф., 1988;
Медведев А.Н., 1991)
22.
Визначення динаміки показників неспецифічної захоп
- Київ+380960830922