РОЗДІЛ II. ЕКСПОРТНІ МОЖЛИВОСТІ УКРАЇНИ НА СВІТОВОМУ РИНКУ ОЗБРОЄНЬ
2.1. Україна на світовому ринку озброєнь та послуг військово-технічного призначення
Після проголошення незалежності Україна стала власником великих запасів ОВТ, розміри яких набагато перевищували потреби обороноздатності країни. На її території залишилося 6,5 тис. танків, близько 7 тис. бойових броньованих машин, до 1,5 тис. бойових літаків, понад 350 кораблів та суден забезпечення [69,с.3].
Україна стала створювати власну інфраструктуру для проведення достатньо складного комплексу заходів щодо підготовки і здійснення експортно-імпортних операцій на світовому ринку озброєнь. Була створена Державна компанія (ДК) з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт", що є сьогодні основним суб'єктом зовнішньої торгівлі ОВТ.
У рамках міжнародних домовленостей України з зарубіжними країнами ДК "Укрспецекспорт" забезпечує:
- експорт і імпорт продукції та послуг військового і спеціального призначення, у тому числі озброєння, боєприпасів, військової і спеціальної техніки, вибухівки та інших товарів, що можуть використовуватися для створення і виробництва озброєння, військової і спеціальної техніки;
- ремонт, технічне обслуговування і модернізацію озброєння і військової техніки іноземних замовників;
- експорт сучасних технологій, проектної документації й іншої науково-технічної продукції військового і спеціального призначення;
- навчання іноземних військових спеціалістів у вищих навчальних закладах України й у країнах - замовниках;
- проектування і будівництво спеціалізованих виробництв і об'єктів;
- надання маркетингових, консалтингових і посередницьких послуг у зовнішній торгівлі тощо [191, p.2].
Одночасно з організаційними заходами щодо створення власної інфраструктури для проведення експортно-імпортних операцій на світовому ринку ОВТ, Україна вела і веде інтенсивні переговори з потенційними партнерами щодо двох та багатосторонніх військово-технічних зв'язків. Сьогодні наша країна розвиває військово-технічне співробітництво з 78 країнами світу та більш ніж із 60 підтримує комерційні зв'язки [30, с.72; 12, с.3].
У рамках підготовчих заходів для виходу на перспективні ринки зброї Україна використовує різноманітні форми маркетингових стратегій, у тому числі активну участь у міжнародних виставках озброєнь і військової техніки.
Вперше Україна взяла участь у подібному заході у вересні 1994 року в м. Кельце (Польща), де проходив Другий міжнародний салон оборонної промисловості.
Але по-справжньому визнання України як перспективного партнера на ринку ОВТ відбулося, на думку фахівців, завдяки участі в престижних міжнародних виставках IDEX 1995, 1997, 1999, 2001 та 2003 , що проводяться раз на два роки в Абу-Дабі (Об'єднані Арабські Емірати). Саме на виставці IDEX 1995 було укладено "пакистанський контракт". На виставці IDEX 1999 Україною було укладено контракти на суму 20 млн. дол. [35,с.45].
Основу української експозиції на IDEX 2003 склали зразки високоточної зброї , зокрема реактивні ракети 100 і 125 мм, що призначені для пострілу зі ствола і керовані лазерним променем. Українські торговці зброєю привезли на дану виставку і нову концепцію діяльності, яка орієнтована на інвестиції в ОПК, у тому числі іноземні [21,с.6].
Україна приймає також участь у авіакосмічних салонах "Авіасвіт -ХХІ", МАКС тощо. На авіасалоні "МАКС-2003" наша держава представила продукцію більше як тридцяти підприємств.
Слід також зазначити, що Україна не лише бере участь у виставках ОВТ, але і проводить їх сама. Метою цих заходів є підтримка і презентація вітчизняних виробників озброєння. Так, із квітня 1996 року на базі "Українського науково-дослідного інституту авіаційних технологій" діє постійна національна виставка зразків озброєння, військової техніки, військово-прикладних розробок і технологій [34,с.47].
За роки незалежності Україна змогла досягти на світовому ринку озброєнь певних успіхів, про що свідчить її шоста позиція у 1996-2002 рр. серед постачальників ОВТ. За 1992-2003 рр. наша держава від експорту зброї отримала близько 5 млрд. дол. США, що, звичайно, є значним надходженням до державного бюджету, у тому числі за рахунок значних митних та податкових стягнень.
За даними щорічника SIPRI-2003, обсяги українського експорту озброєнь за роки незалежності найбільшими були у 1999 р. - на загальну суму 770 млн. дол. (попереднього 1998 р. - 765 млн. дол.). У 2000 р. ці поставки скоротились до 327 млн. дол., в 2001 р. досягли 541 млн. дол., а в 2002 р. становили 270 млн. дол. За даними українського Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, загальні обсяги українського збройового експорту у 2003 р. перевищили 500 млн. дол.[29, 5] (див. рис . 2.1).
Рис. 2.1. Обсяги українського експорту ОВТ у 1994-2003 рр. (млн.дол. США)
Джерело:. SIPRI, Arms Transfers Project, 1995 - 2001. Updated 17 june 2001; СІПРІ 2003:Щорічник: Озброєння, роззброєння та міжнародна безпека: Пер. з англ./ Стокгольм. міжнар. ін-т дослідження миру; Укр. центр екон. і політ. досліджень ім. О.Разумкова; Редкол. укр. вид.: А. Гриценко (головний редактор) та iн. - К.: Заповіт, 2004. - С.441; Бадрак В. Збройове ядро України// Дзеркало тижня. -2004, 31 січня. -С.5.
Слід зазначити, що в наведеній статистиці SIPRI враховані обсяги поставок ОВТ лише по п'ятьох основних групах озброєнь, відносно яких Україна взяла на себе зобов'язання звітувати міжнародним організаціям щодо проведення експортно-імпортних операцій. На думку автора, за роки незалежності військовий бізнес приніс нашій державі суму в декілька разів більшу, ніж офіційно зазначена SIPRI, якщо вести розрахунки за всіма позиціями військово-технічного співробітництва, у тому числі і послугах військово-технічного призначення.
Зарубіжні експерти прогнозують, що у випадку сприятливої кон'юнктури ринку, а також за умови реформ і економічного зростання в перспект