РОЗДІЛ 2
РОЗВИТОК ТА СУЧАСНИЙ СТАН ФУНКЦІОНУВАННЯ СЕЛЯНСЬКИХ (ФЕРМЕРСЬКИХ) ГОСПОДАРСТВ РЕГІОНУ
2.1. Розвиток та стан селянських (фермерських) господарств
Необхідність формування і розвитку продовольчого ринку, росту експортного потенціалу сільського господарства і переробних підприємств вимагають значних перетворень агропромислового комплексу. Практика функціонування державного сільськогосподарського виробництва в Україні підтверджує, що без радикального удосконалення організаційно-економічних відносин на селі неможливий рух вперед. Найбільш актуальними сьогодні є такі проблеми, як перехід АПК до демократичних ринкових відносин, реформування відносин власності, розвиток різних форм господарювання на селі, удосконалення економічних відносин на загальнодержавному і господарському рівнях.
Після початку реформування, з грудня 1999 року, фермерство перестає бути альтернативним видом господарювання. Безспірним є і те, що фермерські господарства стали однією з признаних і рівноправних форм господарювання на селі, яка базується на приватній формі власності. Саме вони, як свідчить світовий досвід, найбільш пристосовані до нових ринкових умов, тому що в них найбільш повно реалізуються інтереси виробника і споживача. І сьогодні фермерський рух в Україні розширюється, не дивлячись на сукупність різних причин, які гальмують його рух.
Законодавчою базою для розвитку фермерства стали Закони України "Про селянське (фермерське) господарство" (зі змінами та доповненнями), "Про пріорітетність соціального розвитку села і агропромислового комплексу в народному господарстві України", Указ Президента України "Про заходи щодо забезпечення функціонування аграрного ринку", Декрет Кабінету Міністрів України "Про особливості приватизації в агропромисловому комплексі"; Укази Президента України "Про невідкладні заходи по забезпеченню громадян земельними ділянками", "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва", "Про оренду землі"; Декрет Кабінету Міністрів України "Про приватизацію земельних ділянок"; Земельний кодекс України та інші.
Хоча всі ці законодавчі акти були прийняті до виконання, практика свідчить про те, що міністерства і відомства України (так як і місцеві адміністрації) не виконують в повному обсязі Закон України "Про селянське (фермерське) господарство"[47], відповідні рішення уряду, що ускладнює становлення цієї форми господарювання, хоча при прийнятті цих законодавчих актів особливого значення набуває ставлення громадськості, селян і керівників сільськогосподарських підприємств до розвитку фермерського сектору. Але по заявам на створення селянських (фермерських) господарств фермерам виділяються не найкращі землі, а в більшості випадків - гірші, віддалені від населених пунктів, комунікацій та розташовані на декількох масивах.
Перехід до фермерства - це дуже складний соціально-економічний процес, для успішного здійснення якого потрібні відповідні передумови, врахування історичного досвіду ведення сільського господарства, традицій та ін. Південний регіон України здавна славиться своїми чорноземами та й основна частка сільськогосподарського виробництва розташована саме в південних та центральних агрокліматичних зонах (степ і лісостеп), в яких сконцентровано 80% сільськогосподарських угідь. Всі грунти в цих зонах є чорноземними. На частку південного регіону приходиться близько 60 % зерна, 80% соняшнику, 46% - ягід і фруктів, 40% - м'яса і 35 % молока.
Перші селянські (фермерські) господарства в Україні почали з'являтись ще в 1990 році, але основна їх маса зареєстрована в 1992 - 1993рр. - після прийняття Верховною Радою України відповідних законів. І вже до 1 січня 1996 року в Україні було 34687 господарств фермерів, які володіли 788,5 тис. га сільськогосподарських угідь. А на початок 2002 року їх вже налічувалось близько 41599 господарств з площею 2585,8 тис. га земель, в тому числі 2410,9 га ріллі (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Динаміка розвитку селянських (фермерських) господарств
в Україні (на початок року )
Показники Роки 1992199319961999200020012002Кількість селянських (фермерських) господарств14681277393468735485358843842841599 Темп росту кількості фермерських господарств до попереднього року-1,891,251,021,011,071,08 Площа закріплених сільськогосподарсь-ких угідь, тис. га292,3558,2788,51029,21162,32157,62585,8 Темп росту площі до попереднього року-1,921,411,311,131,861,20 Площа ріллі, тис. га259,8504,6718,3953,61082,21994,02410,9 Темп росту площі ріллі до попереднього року-1,941,421,331,131,841,21
З аналізу представлених в таблиці 2.1 даних видно, що спостерігається тенденція загального розширення розвитку фермерства в країні. Щороку кількість селянських (фермерських) господарств збільшується приблизно на 10 %, зростає і площа в обробітку. В 2001 році вона збільшилась майже вдвічі (на 86%) в порівнянні з 2000 роком, але в 2002 році таких темпів росту у площах не відбулося і їх розмір збільшився лише на 20%.
Дані, що характеризують чисельність селянських (фермерських) господарств і площу закріплених за ними сільськогосподарських угідь по областям України, наведено в табл.2.2.
Таблиця 2.2
Наявність селянських (фермерських) господарств по
регіонах України на початок 2002 року
РегіониКількість селянських (фермерсь-ких) господарствПлоща сільського-сподарських угідь, тис. гаПлоща ріллі,
тис. гаСередній розмір 1-го господар-ства, гаАР Крим186071,066,538,2Області УкраїниВінницька123879,076,064,0Волинська57113,911,824,3Дніпропетровська3265309,3304,095,0Донецька2192136,6124,262,0Житомирська59658,651,998,0 Закарпатська142011,19,978,0Запорізька2387213,2202,489,3Івано - Франківська65824,321,636,9Київська141581,176,257,3Кіровоградська2451260,8252,1106,4Луганська1531183,1151,3119,6Львівська119054,044,245,4Мик