РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНТЕГРАЛЬНОЇ ОЦІНКИ ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ
2.1. Світовий досвід побудови інтегральних показників людського розвитку
Аналіз глобальної концепції людського розвитку та багаторічний досвід
досліджень людського розвитку науковцями зумовили критичне переосмислення
методики оцінювання людського розвитку, що була запропонована ПРООН. У багатьох
країнах світу, зокрема в Росії, Болгарії, Україні, Польщі, розроблялися
методики оцінювання рівня людського розвитку з урахуванням регіональних та
гендерних відмінностей.
Розроблення регіональних індексів людського розвитку є найперспективнішим
напрямом отримання необхідної статистичної інформації для проведення зваженої
регіональної політики держави.
Деякі країни, зокрема Туреччина, відмовилися від розроблення власної методики і
використовують на регіональному рівні методику ПРООН. Цей підхід має свої
переваги та недоліки. До переваг можна віднести порівняність регіональних
показників не тільки із середніми по країні, а й з індексами інших країн світу,
що дає змогу оцінити, до якої групи належать найкращі та найгірші регіони
країни. Це є своєрідним показником розшарованості рівнів людського розвитку
всередині країни. До недоліків слід віднести невідповідність методики ПРООН для
використання на регіональному рівні, оскільки неможливо отримати достовірні
результати щодо базових можливостей малих територій. Так, в одній з найменших
провінцій Туреччини Rize мешкає лише 95 тис. чол., що не дає підстав
стверджувати, що отримана інформація щодо очікуваної тривалості життя для цієї
провінції є досить надійною. Водночас не існує надійної методики визначення
середньодушового ВВП у доларах ПКС для кожного регіону країни.
У Росії до найзначніших розробок у галузі методики оцінювання регіонального
індексу людського розвитку можна віднести праці Д. С. Валентея [37], Н. Д.
Кремльова [127], Л. І. Нестерова [37], [60] та О. В. Кузнецової [57], [58].
Якщо роботи перших трьох авторів є спробою розробки оригінальної методики
оцінки регіональних показників людського розвитку, то праці О. В. Кузнецової
ідентичні розробкам турецьких статистиків, тільки для регіонів Росії, і мають
такі самі недоліки. До оригінальних можна віднести розробку групи науковців, що
брали участь у підготовці національного звіту з людського розвитку Росії [44,
c.101]. Як показники, що характеризують базові можливості людського розвитку,
було використано:
* середню очікувану тривалість життя при народженні;
* кумулятивну частку осіб, що навчаються у навчальних закладах першого, другого
та третього рівня акредитації;
* рівень грамотності дорослого населення;
* валовий регіональний продукт у доларах ПКС.
Усі розрахунки за методикою проводилися на базі даних 1996 року, оскільки
валовий регіональний продукт (ВРП) на цю дату було обчислено Держкомстатом
Росії лише в 1998 році. Дані ВРП по автономних округах (крім Чукотського) не
розраховуються, тому округи були включені до складу областей та країв. Сумарний
ВРП становив 86,7% від ВВП Росії, інша частина не розподілялася за регіонами.
Цінові розбіжності між регіонами Росії мають суттєвий вплив на значення ВРП,
тому був уведений коригуючий коефіцієнт (К). Це аналог ПКС для регіонів, за
його основу було взято відхилення прожиткового мінімуму в регіоні від
середнього по Росії, тому в цілому по країні він дорівнює одиниці. Потім ВРП
кожного регіону, перерахований за регіональним коефіцієнтом ПКС, збільшувався
на частку нерозподіленого ВВП Росії. У результаті з невеликою помилкою був
розподілений весь ВВП країни за регіонами. Доларовий еквівалент з урахуванням
ПКС становив у 1996 році 4228 рублів за долар, тому для отримання цієї цифри у
доларах ВРП у рублях ділився на 4228. Таким чином, ВРП Росії у доларах ПКС
розраховувався за формулою:
(2.1)
де
Wy– ВРП у доларах ПКС;
Wr – ВРП у російських рублях;
К – коригуючий коефіцієнт;
Подальші розрахунки індексу доходів проводилися за стандартною формулою
дисконтування, яка застосовується ПРООН (формула 2.2). В індексі освіти частка
учнів розраховувалася як співвідношення загальної кількості осіб, що навчаються
в школах, ПТУ, технікумах та вищих навчальних закладах, до загальної
чисельності населення у віці 7-24 років (усі дані за 1996 рік). Індекс
грамотності брався однаковим для всіх регіонів і порівняно з результатами
перепису був дещо більшим через вимирання осіб старших вікових груп і становив
0,985 (0,984 за результатами перепису населення). Індекс тривалості життя за
регіонами був розрахований також за стандартною формулою ПРООН за даними 1998
року.
Основними перевагами цієї методики є:
* використання валового регіонального продукту у доларах ПКС для оцінки рівня
регіональних доходів;
* сумірність регіональних індексів людського розвитку з індексами інших країн.
На жаль, ця методика має суттєві недоліки, до яких можна віднести:
1. використання показників 1996 року у звіті за 1999 рік;
2. невиправданість застосування показника загального охоплення освітою на
регіональному рівні;
3. значні похибки під час оцінки тривалості життя населення для малих
сукупностей.
Методику, що була запропонована Кремльовим, відрізняє від методики ПРООН
використання двох додаткових показників: рівня безробіття та рівня бідності,
тобто замість трьох базових можливостей використовується п’ять. Формули
нормування для додаткових показників зовсім інші. Так, індекс бідності
визначається за формулою: одиниця мінус частка населення з доходами нижче
прожиткового мінімуму, а індекс безробіття - одиниця мінус співвідношення
кількості безробітних до економічно активного населення.
Таким чином, принцип р
- Київ+380960830922