РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Клінічна характеристика обстежених хворих на стенокардію напруги в поєднанні з
гіпертонічною хворобою
Проведені дослідження включали обстеження 230 хворих на стенокардію напруги, з
яких у 111 хворих була діагностована стенокардія напруги ІІ функціонального
класу і у 119 - стенокардія напруги ІІІ функціонального класу. Серед пацієнтів
зі стенокардією напруги ІІ функціонального класу у 39 спостерігалась
гіпертонічна хвороба І ступеня, у 42 – гіпертонічна хвороба ІІ ступеня, і у 30
були нормальні цифри артеріального тиску (контрольна група). В групі хворих на
стенокардію напруги ІІІ функціонального класу гіпертонічна хвороба І ступеня
була діагностована у 39 хворих, а гіпертонічна хвороба ІІ ступеня - у 49, і у
31 хворого артеріальний тиск був в межах нормальних показників (контрольна
група). З метою контролю також було обстежено 30 здорових осіб відповідної
статі та віку (рис.2.1).
Рис.2.1. Розподіл обстежених хворих в залежності від функціонального класу
стенокардії напруги та ступеня гіпертонічної хвороби
Діагностика стенокардії напруги, її функціонального класу та гіпертонічної
хвороби здійснювалась на основі широкого комплексу клінічних і інструментальних
методів дослідження.
Виділення функціональних класів стабільної стенокардії напруги та ступенів
гіпертонічної хвороби проводилось з урахуванням клінічної характеристики
ішемічної хвороби серця та гіпертонічної хвороби, прийнятих в Україні у
відповідності з класифікацією стенокардії напруги [178], та наказом МОЗ України
№247 від 01.08.1998 року, а також з урахуванням даних і наукових доробок по
вивченню ішемічної хвороби і артеріальної гіпертензії, які внесли сучасні
підходи до їх лікування.
Розподіл обстежених хворих по статі та віку представлений в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених хворих на стенокардію напруги в поєднанні з гіпертонічною
хворобою, по статі та віку
Вік, років
Чоловіки
Жінки
Всього
20 - 29
30 - 39
19
10
29
40 - 49
34
31
65
50 - 59
42
38
80
60 років і більше
31
25
56
Всього
126 (54,8 %)
104 (45,2 %)
230 (100 %)
Як видно з представлених в табл. 2.1 даних, основну кількість хворих (87,4 %)
склали особи в найбільш працездатному віці: 30 - 39, 40-49 і 50 – 59 років.
Більшу частину обстежених - 126 осіб (54,8 %) склали чоловіки, меншу - 104
(45,2 %) жінки.
Аналіз вікового і статевого розподілу хворих в залежності від функціонального
класу стенокардії напруги та ступеня гіпертонічної хвороби (табл. 2.2) показав,
що розподіл обстежених хворих по функціональних класах стенокардії напруги та
по ступеню гіпертонічної хвороби в віковому і статевому аспектах відповідав
загальноприйнятим даним [61].
Таблиця 2.2
Розподіл обстежених хворих на стенокардію напруги в залежності від ступеню
гіпертонічної хвороби та віку обстежених хворих
Вік обстежених,років
Стенокардія напруги ІІ ФК.
Стенокардія напруги ІІІ ФК.
Всього
ГХ І ст.
ГХ ІІ ст.
ГХ І ст.
ГХ ІІ ст.
20 - 29
30 - 39
9 %
8 %
6 %
10 %
33 %
40 - 49
12 %
13 %
12 %
14 %
51 %
50 - 59
15 %
17 %
16 %
18 %
66 %
60 і старіше
3 %
4 %
5 %
7 %
19 %
Всього
39 (23,1 %)
42 (24,9 %)
39 (23,1 %)
49 (29,0 %)
169 (100 %)
Ітого
81 (47,9 %)
88 (52,1 %)
169 (100 %)
2.1.1. Клінічна характеристика обстежених хворих на стенокардію напруги ІІ
функціонального класу в поєднанні з гіпертонічною хворобою.
Дану групу склали 111 хворих, з яких у 39 була діагностована гіпертонічна
хвороба І ступеня, у 42 - гіпертонічна хвороба ІІ ступеня і у 30 - нормальні
цифри артеріального тиску (контрольна група).
Клінічна характеристика хворих на стенокардію напруги ІІ функціонального класу
в поєднанні з гіпертонічною хворобою І ступеня. Середній рівень систолічного
артеріального тиску у обстежених хворих склав (156,4±3,5) мм рт.ст.,
діастолічного – (96,1±2,2) мм рт.ст., що свідчить про наявність у хворих
гіпертонічної хвороби І ступеня.
При дослідженні анамнезу було встановлено, що тривалість захворювання на
стенокардію напруги в середньому по групі складала в середньому (6,4±0,5) роки,
а на гіпертонічну хворобу у 12 хворих становила біля двох років, у 14 -три і у
13 - чотири роки. Серед факторів ризику, що передували розвитку стенокардії
напруги, 24 відмічали паління, 12 – надмірне вживання алкоголю. Окрім того, у
більшості обстежених даної групи відмічався хронічний нервово-психічний
емоційний стрес, абдомінальне ожиріння, дисліпідемія.
При розпитуванні хворих на стенокардію напруги ІІ функціонального класу в
поєднанні з гіпертонічною хворобою, найбільш часто всі хворі предў^являли
типові для стенокардії напруги скарги на біль в області серця, який виникав під
час фізичного навантаження або швидкої ходьби на відстань більше двох кварталів
і тривав біля 5-7 хвилин, у 15 пацієнтів біль в серці виникав на тлі швидкої
ходи після вживання їжі. Девўять хворих скаржились на перебої в роботі серця,
18 - на головний біль та запаморочення, які виникали на тлі підвищення
артеріального тиску, у семи хворих відмічалась швидка втома, у восьми -
порушення сну, у 12 - метеопатичний симптомокомплекс; покачування при ходьбі
відмічали пўять обстежених і періодичну нудоту - чотири.
При обў^єктивному обстеженні у більшості осіб даної групи спостерігалось
звичайне забарвлення шкірних покривів, у 12 – гіперемія обличчя.
При перкусії органів грудної клітини перкуторний звук у всіх носив легеневий
характер. Аускультативне дослідження легень дозволило виявити у всіх осіб
везикулярне дихання по всіх легеневих полях.
При обў^єктивному обстеженні серця і крупних судин (огляд, пальпація, перкусія,
аускульта