розділ 2.2).
Статистичною та фактологічною основою дослідження є дані Міжнародного валютного
фонду, Національного банку України, Українсько-Європейського консультативного
центру з питань законодавства, Міністерства фінансів України.
Наукова новизна одержаних результатів. У процесі дослідження автором були
одержані такі найбільш суттєві наукові результати, які розкривають його
особистий внесок у розробку проблеми, що досліджується, а також характеризують
новизну роботи:
вперше:
з’ясовано, з позиції теоретико-методологічного підходу, природу регіоналізації
валютних криз та їх трансмісійний характер як результат фінансово-економічної
конвергенції національних економік в умовах глобалізації. Запропоновано
авторський підхід до обґрунтування сутності дефініції „регіоналізація валютної
кризи” як регіонального інтерференційного поширення кризових тенденцій із
збереженням екстраполяційного ефекту валютного потрясіння, викликаного
взаємопов’язаністю торговельно-фінансових зв’язків у межах регіону;
здійснено типологізацію валютної кризи як складової економічної та фінансової
криз (за географічною та функціональною ознаками, за природою виникнення, за
наслідками впливу на мобільність капіталу і характер зовнішньої торгівлі, за
режимом валютного курсу); систематизовано причини її виникнення, протікання та
наслідки, що сприятиме своєчасному виявленню потенційної загрози валютного
потрясіння та формуванню ефективних заходів попередження і нейтралізації
наслідків валютної нестабільності;
удосконалено:
типологізацію фінансової кризи у контексті хронологічного та історичного
виокремлення основних етапів її розвитку, упродовж яких формувалася і
об’єктивно розвивалася наукова доктрина фінансової нестабільності; з’ясовано
місце валютної кризи та відстежено її еволюціонування від виключно національної
проблеми окремих країн до регіональної з поступовою трансформацією у ранг
світової (глобальної);
механізм поширення валютної кризи на прикладі регіональних потрясінь
1994-2003 років і аргументовано залежність між рівнем інтегрованості країни до
світового ринку капіталу та її вразливості перед розгортанням регіональної
валютної нестабільності;
дістали подальшого розвитку:
обґрунтування сутності валютної кризи як власне кризи платіжного балансу,
причини розгортання якої знаходяться у сфері регулювання валютно-курсової
політики (фіксація курсу валюти Центральним банком на рівні, що суперечить
іншим цілям монетарної політики, здатна запустити механізм кризи і без
наявності внутрішніх або зовнішніх боргових проблем та залежності від динаміки
руху капіталу), що дало змогу аргументовано стверджувати, що інші кризи слід
віднести до модифікованих криз або розглядати виключно у контексті фінансової
нестабільності;
аргументація на основі економетричної моделі (на базі теорії ігор) гіпотези про
неоднозначність впливу координаційного ефекту на розвиток регіональних криз. З
одного боку, власне координація покликана зменшити в межах регіону можливість
розгортання одночасних спекулятивних атак, пов’язаних з розвитком зовнішніх
торговельних зв’язків. З іншого боку, координація провокує виникнення нового
каналу поширення валютних потрясінь з огляду на те, що економічна доцільність
розвитку координаційних зв’язків між країнами залежить від стану їхніх базових
макроекономічних показників;
з’ясування особливостей розгортання кризових явищ в Україні, що пояснюються як
моделлю економічного розвитку держави і можливостями здійснення відчутних
економічних реформ, так і проблемами внутрішньої та зовнішньої боргової
залежності країни. Доведено, що саме сфера державних запозичень є джерелом
зародження кризових явищ у національній економіці. У свою чергу, валютні кризи
в Україні виступають як вторинний прояв першопричини виникнення економічної
кризи.
Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні узагальнення, основні
положення і висновки наукового дослідження можуть бути використані в діяльності
органів виконавчої влади, зокрема при розгляді питань, пов’язаних з формуванням
та реалізацією зовнішньоекономічної політики України з метою максимально
вигідного позиціювання на світовому ринку з мінімальними негативними наслідками
від можливого розгортання регіональних валютних потрясінь.
Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані Національним
банком України для вдосконалення механізмів уникнення негативних впливів
валютних криз, попередження та нейтралізації спекулятивних атак, а також при
розробці українськими зовнішньоекономічними установами оптимальної стратегії
міжнародного співробітництва з метою мінімізації регіональної нестабільності.
Крім того, матеріали дослідження можуть бути використані в навчальному процесі
при підготовці навчально-методичної літератури з питань функціонування та
регулювання світової економіки в умовах глобалізації. Результати дисертаційного
дослідження використовувались в роботі Інституту міжнародного ділового
співробітництва (довідка № 124/007 від 15 жовтня 2004 р.) та в роботі Комітету
у закордонних справах Верховної Ради України (довідка № 06-14/1-803 від 25
листопада 2004 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження
та його результати обговорювались на засіданнях кафедри світового господарства
і міжнародних економічних відносин, доповідалися на науково-практичних
конференціях: науково-теоретичній конференції молодих вчених Інституту
міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка (24-25 квітня 2003 р., м. Київ);
ХІ міжнародній науково-теоретичній конференції Інституту міжнародних відносин
КНУ імені Тараса Шевченка "Механізми співпр
- Київ+380960830922