РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ
2.1. Облікова політика щодо розрахунків і формування її елементів
Створення цілісної та ефективної системи бухгалтерського обліку неможливе без
застосування такого специфічного елементу як облікова політика.
Поняття облікової політики прийшло до нас із західної моделі обліку разом з
впровадженням міжнародних стандартів звітності. Цілком природно, що в період
адаптації національної системи бухгалтерського обліку до вимог міжнародних
стандартів виникає ряд проблем, чинники яких є постійним джерелом дослідження
та розв’язання спеціалістів з обліку.
Оскільки в Україні немає документу, який би регламентував зміст та порядок
складання облікової політики, то саме це питання і викликає суперечки. Їх
вирішенню присвячені дослідження багатьох вчених як в Україні, так і в Росії,
зокрема Бутинця Ф.Ф., Головащенко О.М., Горицкої Н.Г., Грачової Р.Е., Грабової
Н.М., Гуккаєва В.Б., Єфремової А.А., Завгороднього В.П., Моссаковського В.,
Медведєва М.Ю., Нарєжного В.В., Ніколаєвої С.А., Пушкаря М.С., Соколова Я.В.,
Ткаченко Н.М., Хоптинського Ю. та інших.
Бухгалтерський облік регламентується загальними для усіх підприємств
нормативними документами, однак в кожного з них можуть бути різні цілі та
задачі. Рекомендації, придатні для управління одним підприємством і корисні для
нього, можуть бути шкідливими та марними для іншого. У зв’язку з цим актуальним
є розгляд різноманітних підходів до оптимізації фінансово-господарської
діяльності підприємства, основу якої повинна складати обрана підприємством
облікова політика.
Коли йде мова про оптимізацію, одразу ж постає питання про фактори, що
впливають на об’єкт оптимізації, в даному випадку – на вибір та обґрунтування
облікової політики. Ми згодні з переліком факторів, що запропоновані Ніколаєвою
С.А. та Бутинцем Ф.Ф. [105, 28]:
Форма власності і організаційно-правова форма (ТОВ, ВАТ, ЗАТ, виробничий
кооператив і т.д.);
Галузь чи вид діяльності (промисловість, будівництво, торгівля, транспорт і
т.д.);
Система оподаткування (звільнення від сплати певних податків, ставки податків,
пільги);
Обсяг діяльності, середньоспискова чисельність робітників і т.д.;
Ступінь волі дій в умовах переходу до ринку (можливість самостійно приймати
рішення по питаннях ціноутворення, вибору партнерів);
Стратегії фінансово-господарського розвитку (цілі і задачі економічного
розвитку підприємства на довгострокову перспективу, очікувані напрямки
інвестицій, тактичні підходи до рішення перспективних задач);
Наявність матеріальної бази (забезпеченість комп’ютерною технікою і іншими
засобами оргтехніки, програмно-методичне забезпечення і т.д.);
Система інформаційного забезпечення підприємства (за тими напрямками, що
необхідні для його ефективної діяльності);
Рівень кваліфікації бухгалтерських кадрів, економічної сміливості,
ініціативності і заповзятливості керівників;
Система матеріальної зацікавленості робітників в ефективності роботи
підприємства і матеріальної відповідальності за виконання своїх обов’язків.
Тільки за умови прийняття до уваги всієї сукупності факторів можна правильно
підійти до обґрунтування облікової політики.
Законодавство України визначає облікову політику як “сукупність принципів,
методів та процедур, що використовуються підприємством для складання та подання
фінансової звітності” та встановлює обов’язковість її розробки підприємствами
[59, 118]. Звичайно, що кожне підприємство складає та подає фінансову
звітність, та чи здійснює воно це у відповідності зі своєю обліковою політикою?
Таке дослідження проводилось шляхом анкетування та особистого опитування
бухгалтерів 34 підприємств Донецької області та АР Крим, результати якого
представлені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Дослідження наявності облікової політики та розкриття в ній вимог щодо обліку
розрахунків
Досліджувані підприємства
Всього
Наявність належним чином оформленої облікової політики
Основні моменти облікової політики щодо розрахунків
порядок відображення авансів в системі рахунків
порядок розрахунку резерву сумнівних боргів
коли і як відображається в обліку резерв сумнівних боргів
період проведення інвентаризації розрахунків
інше
К-ть
К-ть
К-ть
К-ть
К-ть
К-ть
К-ть
Всього
34
100
21
62
43
29
10
43
1. Підприємства Донецька та Донецької області, в т.ч.
27
79
14
52
50
21
43
1.1. з платіжним оборотом до 1 млн. грн.:
16
59
50
50
25
* кількість контрагентів до 100 підприємств
11
69
45
40
20
* кількість контрагентів більше 100 підприємств
31
60
67
33
1.2. з платіжним оборотом більше 1 млн. грн.:
11
41
55
33
33
17
67
* кількість контрагентів до 100 підприємств
45
60
67
33
* кількість контрагентів більше 100 підприємств
55
50
33
67
33
100
2. Підприємства АР Крим, в т.ч.
21
100
29
43
14
43
14
2.1. з платіжним оборотом до 1 млн. грн.:
57
100
50
25
50
25
* кількість контрагентів до 100 підприємств
50
100
50
* кількість контрагентів більше 100 підприємств
50
100
100
50
100
2.2. з платіжним оборотом більше 1 млн. грн.:
43
100
67
33
33
* кількість контрагентів до 100 підприємств
33
100
* кількість контрагентів більше 100 підприємств
67
100
100
50
50
За даними таблиці можна зробити висновок, що 38% (або 13 підприємств з 34
досліджуваних) підприємств не дотримуються вимог чинно