РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І методи досліджень
2.1. Умови та загальна схема проведення експериментальних досліджень
Дослідження проводили на білих щурах-самцях масою тіла 170-200 г. Тварини
утримувалися на стандартному раціоні віварію з вільним доступом до води, в
умовах, що відповідають вимогам до утримання лабораторних тварин. Моделювання
дезадаптаційних станів при повторному надходженні свинцю, фтору та їх
комбінації здійснювали за допомогою щоденного – упродовж 30 діб –
внутрішньошлункового введення натще через зонд водних розчинів нітрату свинцю,
фториду натрію та їх комбінації із розрахунку 1 мл розчину на 100 г маси тіла
тварин. Нітрат свинцю вводили в дозі 36 мг/кг маси тіла, що відповідало 1/100
ЛД50 препарату, фторид натрію – у дозі 10 мг/кг маси тіла, що відповідало 1/20
ЛД50 у наших умовах досліджень. Особливістю моделювання комбінованого впливу
було введення речовин у послідовності “свинець - фтор” - спочатку свинцю, а
потім через 1,5 – 2 години фтору з метою запобігання утворення фториду свинцю
in vitro при змішуванні речовин у пробірці.
Моделюванню дезадаптаційних станів при довготривалому надходженні речовин
передувало визначення для білих щурів ЛД50 Pb(NO3)2, NaF та їх суміші у
співвідношенні 1:1 за індивідуальними ЛД50, кумулятивних властивостей NaF та
суміші Pb(NO3)2 і NaF при одноразовому введенні та в короткотривалих дослідах
при повторному введенні.
Як біологічні протектори негативного впливу свинцю і фтору було обрано пектин з
огляду на його відому захисну роль при дії свинцю, кальцій – з урахуванням
механізмів дії свинцю і фтору на кальцієвий обмін та тріовіт як антиоксидант,
ураховуючи, що і свинець, і фтор здатні викликати окисний стрес. Яблучний
пектин додавали до їжі тварин з розрахунку 1 г/кг маси тіла тварин (в
експериментальних умовах упродовж 5,5 тижнів не виникало відхилень за
біохімічними і функціональними показниками порівняно з контрольною групою
[113]). Кальцій додавали до раціону у вигляді офіцинального глюконату кальцію,
розтертого до порошку, у розрахунку 225 мг кальцію на кг маси тіла. Препарат
“Тріовіт” (виробництва КRKA, Slovenia) додавали до раціону в кількості 1
капсула на кг маси тіла (склад тріовіту – вітамін С – 100 мг, в-каротин – 10
мг, вітамін Е – 40 мг, селен – 50 мкг). Пектин і кальцій додавали у 2 різні
порції їжі, а тріовіт разом з кальцієм.
В умовах 30-добового експерименту проведено 4 серії дослідів: у І серії
досліджували адаптаційні можливості організму при окремій і комбінованій дії
свинцю і фтору без додавання біопротекторів, у ІІ серії дослідів вивчали
протекторну роль пектину, у ІІІ серії – протекторну роль пектину і кальцію , у
ІV – протекторна роль комплексу пектину, кальцію і тріовіту. У кожній серії
досліди було сплановано за схемою ортогонального плану 22 (два рівні доз, два
фактори), тварини були розподілені на 4 групи (по 8-12 тварин у кожній). Одна
група отримувала свинець, друга – фтор, третя – свинець і фтор, четверта група
була контрольною.
Тваринам контрольної групи вводили питну водопровідну дехлоровану воду, а також
додавали до раціону відповідні обрані біопротектори.
2.2. Біохімічні, фізіологічні та хімічні методи досліджень
З оляду на основну роль печінки в метаболічних та детоксикаційних процесах на
15 і 30 добу І і ІІ серії дослідів у крові та тканині печінки контрольних і
затруєних тварин визначалися неспецифічні показники дії хімічних речовин –
вміст дієнових кон’югатів [48], ТБК – активних продуктів ліпопероксидації
[244], активність супероксиддисмутази [128], активність каталази [126],
розраховувався індекс загальної антиоксидантної активності ІАОА [104].
Інтегральну оцінку антиоксидантного стану організму проводили за значеннями
коефіцієнтів, отриманих за співвідношеннями показників активності
антиоксидантного захисту та інтенсивності процесів ліпопероксидації: К1 і К2
[115, 154, 260], К3 і К3ст (К3ст – коефіцієнт стандартизований за ІАОА).
СОД СОД
МДА МДА
К3 = : ,
К3ст = : ,
де – СОД – активність супероксиддисмутази, КТЛ – активність каталази, ДК –
вміст дієнових кон’югатів, МДА – вміст малонового діальдегіду (resp. ТБК –
активних продуктів), ІАОА – значення індексу загальної антиоксидантної
активності, індекс d – показник досліджуваної групи, індекс k – контрольної
групи. Значення К1 і К2 порівнювали відповідно в інтактних і дослідних тварин.
Контрольна величина К3 і К3ст дорівнює 1, що характеризує баланс між
показниками ПОЛ і АОЗ. Визначення та оцінка коефіцієнту К3ст лягла в основу
розробленого інформаційного листа “Метод інтегральної оцінки антиоксидантного
стану при дії ксенобіотиків”. У крові визначали концентрацію кальцію (додатково
на 3 добу), активність аланінамінотрансферази (АлАТ) і аспартатамінотрансферази
(АсАТ) (додатково на 3 добу досліду), активність лужної фосфатази, концентрацію
сечовини [133], використовуючи набори Біо-Ла-Тест “Лахема”, вміст аскорбінової
кислоти в наднирниках [220]. У ІІІ і IV серіях дослідів зазначені показники
визначали наприкінці дослідів – на 30 добу. У всіх серіях на 3, 15, 30 добу
дослідів реєстрували сумаційно-пороговий показник (СПП) [233] і нірковий
рефлекс [25]. У сечі на 7, 15 і 30 доби визначали вміст дельтаамінолевулінової
кислоти (д-АЛК) [234]. У ці терміни проводили визначення фтору у сечі
потенціометричним методом [169]. Концентрацію свинцю визначали
атомно-абсорбційним методом [8] у крові та печінці на 15 і 30 доби дослідів при
окремому введенні свинцю і на 15 добу досліду пр
- Київ+380960830922