РОЗДІЛ 2
ТРУДОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ СХІДНОГО ПОДІЛЛЯ ТА ЦЕНТРАЛЬНОГО ПРИДНІПРОВ’Я В
ДЕМОМЕТРИЧНОМУ ВИМІРІ
2.1. Економічна ситуація як детермінанта демографічного розвитку і ситуації на
ринку праці регіону
Як адміністративний поділ, так і економічне районування України до 90-х років
було підпорядковане інтересам всієї країни (Радянського Союзу). Виходячи з
пріоритетів загальнодержавного розвитку, воно було раціональним і ефективним.
Набуття Україною незалежності поставило на порядок денний завдання нового
адміністративно-територіального поділу і економічного районування. Актуальність
розв’язання вказаного завдання була зумовлена ще й розмиванням незрілого
єдиного економічного простору країни внаслідок довготривалої глибокої
економічної кризи.
Нові форми економічних відносин не можуть не будуватися на природному
перерозподілі функцій управління між центральними та регіональними структурами.
Потреба в інтенсифікації горизонтальних зв’язків буде зростати по мірі
делегування регіональним органам виконавчої влади повноважень центральних
органів виконавчої влади, в першу чергу шляхом передачі в управління регіонів
державної власності. Наділення регіональних органів управління свого роду
функціями підприємницької діяльності дозволить перейти від розуміння регіону як
фону дій до регіону як власне ресурсу. Такі завдання значно легше можуть бути
розв’язані в більших територіальних утвореннях, ніж область. Важливим
позитивним наслідком укрупнення адміністративно-територіальних одиниць є
зменшення витрат на координацію між регіонами. Велика подрібненість території
України в адміністративному поділі показова також через порівняння з іншими
країнами, зокрема Китаєм [79, с. 9]. Шляхом об’єднання кількох областей може
бути досягнута збалансованість соціально-економічного розвитку регіонів з
урахуванням їхніх історичних, економічних, екологічних, демографічних
особливостей, етнічних і культурних традицій.
Ідея утворення об’єднань нині існуючих регіонів все більше набуває практичного
значення. О. Амоша і Ю. Ященко стверджують, що в Україні настійливо вимагається
створення нових господарських організацій за зразком раднаргоспів [80, с. 6].
Після визнання створених раднаргоспів невдалою спробою не практикувалося
надання горизонтальній інтеграції організованих форм, централізація все більше
ставала надлишковою, особливості та інтереси територій ігнорувалися. Проте в
наявних схемах нового адміністративного устрою, нового економічного районування
України, як правило, прийнято виходити перш за все з історичного минулого,
національної самобутності, політичних особливостей, їхня економічна специфіка
відсувається на задній план. Соціально-економічні та демографічні аспекти в них
практично не враховуються. Саме через це такому територіальному об’єднанню, як
Східне Поділля та Центральне Придніпров’я, у складі Вінницької, Черкаської та
Кіровоградської областей місця не знаходиться. Однак, виходячи з досвіду
створення регіонів в Європейському Союзі, де головним критерієм виступає рівень
економічного розвитку [81], виділення такого регіонального об’єднання не тільки
є доцільним, але й необхідним.
Офіційно затвердженого на державному рівні поділу України на економічні райони
не існує; вочевидь, страх перед додатковими адміністративними перешкодами
формування ринкових відносин дається взнаки. Все ж рано чи пізно
адміністративно-територіальна реформа як важлива невід’ємна складова
адміністративної реформи в цілому буде реалізована. Думається, що в новому
економічному районуванні та адміністративно-територіальному поділі таке
територіальне утворення, як Східне Поділля і Центральне Придніпров’я, знайде
своє відображення.
Серед детермінант змін величини і структур трудового потенціалу регіону
економічна ситуація є найбільш важливою. В той же час зменшення величини і
погіршення структури трудового потенціалу призводить до негативних змін в
економічній ситуації. Для характеристики економічної ситуації нами
використовувалися такі показники: валова додана вартість, обсяги виробництва
промислової та сільськогосподарської продукції, капітальні вкладення,
зовнішньоторговельний оборот.
Частка валової доданої вартості Східного Поділля та Центрального Придніпров’я у
складі валової доданої вартості України у 2002 р. дорівнювала 6,15 %. У
динаміці спостерігалося зменшення цього показника (в 1997 р. – 7,54 %, у 1998
р. – 7,37 %, у 1999 р. – 6,79 %, у 2000 р. – 6,52 %, у 2001 р. – 6,42 %).
Тенденцією до зменшення характеризувалося також відношення валової доданої
вартості на душу населення аналізованого регіону і України в цілому. Якщо в
1997 р. зазначене відношення було рівним 0,842 (в 1999 р. – 0,76), то у 2002 р.
– 0,693. Істотних відмінностей значень валової доданої вартості на душу
населення в областях, що входять до Східного Поділля та Центрального
Придніпров’я, не відмічалося (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Основні характеристики економічної ситуації у Східному Поділлі та Центральному
Придніпров’ї у 1996–2003 рр.*
Регіон
1996
1997
1998
1999
2000
2001
2002
2003
8
Валова додана вартість на душу населення, гривень
Україна
1356
1535
1652
2091
2806
3765
4245
Вінницька область
1145
1240
1328
1554
2111
2811
3023
Кіровоградська область
1069
1124
1192
1428
1868
2785
3032
Черкаська область
1357
1492
1536
1761
2226
2544
2765
Східне Поділля та Центральне Придніпров’я
1194
1292
1360
1588
2084
2717
2941
Обсяг виробництва промислової продукції на душу населення, в діючих цінах,
гривень (в 2002–2003 рр. розрахована на б
- Київ+380960830922