Формування соціальної політики підприємства

РОЗДІЛ 2
СИНЕРГІЧНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Можливості синергетики в розробці соціальної політики підприємства
Під синергетикою сучасна наука розуміє науку про самоорганізацію в системах
різної природи – від фізичних і хімічних до соціальних та економічних. В даний
час розвиток синергетики досяг такого рівня, що виникла необхідність виділення
різних її аспектів – економічної синергетики, соціальної синергетики,
історичної синергетики і т.ін.
Терміном «економічна синергетика» позначають теоретичні і прикладні дослідження
в галузі економіки, що використовують як методологічний інструментарій
концептуальний апарат синергетики, а як інструмент прогнозування динаміки
економічних явищ і процесів – нелінійні математичні моделі, що дозволяють
виявляти, аналізувати і прогнозувати явища самоорганізації в економічних
системах.
Синергетика досліджує процеси самоорганізації в системах найрізноманітнішої
природи. Синергетичні принципи дослідження застосовні не тільки до вивчення
процесів виникнення, підтримки стійкості і руйнування структур матеріальних
систем, але і систем нематеріальних, до яких відносяться ідеологія, соціальний
клімат, ціннісні орієнтації тощо [170].
Соціальна політика підприємства як частина соціальної політики держави, що
розглядається з позицій синергетичного підходу може бути названа стратегією
виживання в умовах переходу, що накреслився, до постінформаційного суспільства,
де основним ресурсом є вже не інформація, а емоційне відношення – до
підприємства, його продукції, його репутації.
Мінлива соціальна реальність вимагає розгляду стратегій досягнення життєвого
успіху як підприємством, так і аудиторією його реальних і потенційних
споживачів. Учені вивчають семантичне поле «життєвого успіху» і виділяють три
осі: вісь цілепокладання, полюсами якої є «успіх – виживання»; вісь методів і
способів реалізації життєвого успіху: «інновація – адаптація»; змісти, значення
розуміння «успіху» [9, с. 160].
Система цінностей життєвого успіху споживачів багато в чому визначається їхніми
перевагами, смаками відносно продуктів, які вони споживають постійно або
періодично. Однак не можна не відзначити, що продукти, затребувані споживачем,
сприяють зміні ціннісних настанов людей. Ціннісні настанови змінюються в
процесі соціального поведінки. Включаючись у відносини обміну, сучасне
підприємство зацікавлене в правильній соціальній політиці, розрахованій на
споживача. Споживач, реагуючи на продукти, які пропонуються на ринку, приймає
рішення про вибір на основі принципу раціональності в економічному поводженні й
орієнтується на: виживання (правильний вибір ціни продукту, якості); схвалення
(думка референтних груп, ЗМІ, експертів про якість продукту); символічну владу
(результат переконання рекламою, результат формування економічної поведінки на
основі конформістської, інноваційної, традиціоналістської настанов споживача.
Як відомо, конформістів улаштовує продукт і вони мають у своєму розпорядженні
ресурси для придбання продукту; інноватори знаходяться в пошуку ресурсів для
придбання продукту, традиціоналісти споживають і купують тільки те, до чого
адаптувалися в процесі первинної соціалізації, тобто засвоєння зразків
поведінки в родині).
У цьому зв'язку як ціннісні, так і емоційні настанови відносно продукту важливі
і повинні бути провідними при розробці соціальної політики підприємства.
Тенденція врахування та превалювання емоційних і ціннісних компонентів
відзначалася ученими вже давно, але набула особливої актуальності тільки в
останні роки, коли бурхливий розвиток інформаційних технологій став захоплювати
нові сфери – від мотивації споживчого вибору до створення міфів-брендів, що не
тільки враховують існуючі цінності, але і сприяють змінам ціннісних орієнтацій
[166; 201].
Самоорганізація найбільш значимих для споживача ціннісних орієнтацій може
скласти уявлення про поняття «благополуччя» і «успіх», а останнє дозволяє
підприємству, що працює з аудиторією споживачів, спрямувати процес формування
соціальної політики, адаптованої до чекань споживача на підставі так званого
соціального міксу, що включає «благополуччя», «успіх», «емоції». Теорія емоцій,
розроблена Арлі Рассел Хохшильд і Патріцією Хієл Коллінз, припускає, що такі
емоції, як засмучення, пригніченість, гнів, страх, провина, заздрість, злість,
любов, пристрасть, сором і т. д. сприяють прийняттю остаточного рішення в
ситуації вибору.
Зокрема, А. Хохшильд акцентує увагу на понятті «емоційна праця». Емоційна
праця, на її думку, має ціну, тому при побудові будь-якого поводження, особливо
великою аудиторією споживачів, необхідно включати менеджмент емоцій [231].
Соціальна політика підприємства, чия продукція призначена для споживачів тим
імовірніше буде адекватною, чим більше враховується динаміка цінностей та
емоцій споживачів взагалі і насамперед відносно продукту, що виробляє
підприємство.
Один з найвидатніших економістів сторіччя Дж. М. Кейнс у знаменитій роботі 1930
р. «Економічні перспективи наших онуків» писав: «У недалекому майбутньому я
передбачаю найбільший переворот, що коли-небудь, мав місце в історії людства.
Звичайно, він відбуватиметься поступово, а не як катастрофа. Насправді, цей
процес уже почався, і економічні проблеми перестають бути першорядними для усе
більшого числа людей» [86, с. 97]. Згідно з оцінками Кейнса, цей переворот
відбудеться до 2030 року.
Дж. Кейнс доходить висновку, що коли переворот відбудеться, ми матимемо
можливість повернутися до деяких з найбезпечніших і довговічних принципів
релігії і традиційних цінностей. Таким чином, Дж. Кейнс передбачав настання
«суспільства мрії