Розділ 2.
Вплив соціально-економічних та демографічних чинників на формування та реалізацію трудового потенціалу регіону
2.1. Вплив демографічних чинників на формування та реалізацію трудового потенціалу в областях Поділля
Носієм трудового потенціалу є економічно активне населення різних демографічних груп. В сучасних умовах, коли в багатьох регіонах погіршились якісні характеристики трудового потенціалу, демографічна компонента формування трудового потенціалу набуває особливого значення.
Підвищена увага вчених до проблем народонаселення є закономірною, оскільки в умовах глибокої трансформації економічної системи виникла і глибока демографічна криза, яка зумовлена значною мірою непослідовністю реформаторської політики, відсутністю науково обгрунтованої державної демографічної політики в Україні.
Сучасну демографічну ситуацію в областях Поділля можна оцінити як найнесприятливішу за весь повоєнний період. Подільський регіон є одним з найменш населених в Україні. Станом на 1.01.2002 р. тут проживало 4344.6 тис. осіб (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Динаміка чисельності наявного населення в областях Поділля ( на початок року, тис. осіб.)*
Територія1989199219951999200020012002 Вінницька1933,01908,41889,71831,51815,31799,11771.8Тернопільська1169,01177,21177,71163,91157,61151,11142.0Хмельницька1527,31521,51517,01474,01460,61447,21430.8Подільський регіон4629,34602,14584,44469,44433,54397,44344.6 * за даними [174; 175; 176]
За останні 11 років чисельність населення в Подільському регіоні зменшилась на 284.7 тис.осіб.
До демографічних чинників, які безпосередньо впливають як на формування, так і на реалізацію трудового потенціалу в процесі зайнятості належать: чисельність населення, його статево-вікова структура, міграційні переміщення.
Чисельність населення формується, головним чином такими процесами як народжуваність, смертність, а вони, в свою чергу, залежать від тих соціально-економічних умов, в яких перебуває населення. Корінні зміни в суспільному житті країни за короткий період часу, труднощі пристосування до нових умов, які склалися, порушили існуючі механізми соціальної адаптації, сприяли наростанню психологічного дискомфорту і невпевненості в майбутньому. А це позначилося на зниженні народжуваності і значному збільшенні смертності населення Поділля (табл 2.2 і табл. 2.3).
Таблиця 2.2
Народжуваність, смертність та природний приріст (скорочення) населення подільських областей (на 1000 осіб населення (‰)).*
ТериторіяКількість народженихКількість померлихПриродний приріст (скорочення)1990р.2000р.1990р.2000р.1990р.2000р.Міські поселення та сільська місцевістьВінницька12,48,414,516,8-2,1-8,4Тернопільська14,29,212,813,61,4-4,4Хмельницька12,98,513,515,5-0,6-7,0Подільський регіон13,28,713,515,3-0,4-6,6Міські поселенняВінницька14,38,29,310,85,0-2,6Тернопільська16,58,97,99,38,6-0,4Хмельницька15,48,38,19,67,1-1,3Подільський регіон15,48,58,49,96,9-1,4Сільська місцевістьВінницька10,99,218,721,6-7,8-12,4Тернопільська12,610,216,318,2-3,7-8,0Хмельницька10,59,318,621,7-8,1-12,4Подільський регіон11,39,617,820,5-6,5-10,9за даними [76; 175 ]
Таблиця 2.3
Природний приріст (скорочення ) населення Подільських областей.
( ‰)*
Територія199019911993199519961998199920002002Вінницька-2,1-3,2-5,4-6,7-6,9-7,3-7,7-8,4-8,1Тернопільська1,40,4-1,2-1,7-2,4-3,0-4,7-4,4-5,2Хмельницька-0,6-1,8-3,6-4,8-5,3-6,0-6,5-7,0-7,7Подільський регіон-0,4-1,5-3,4-4,4-4,9-5,5-6,3-6,6-7,0 *за даними [170;175;176; 189]
Подільський регіон належить до районів з від'ємним показником природного приросту населення (див. табл. 2.3). За останні 12 років вмирало більше, ніж народжувалось, в середньому на 13,5 тис. осіб. Найбільше народжувалось дітей (в розрахунку на 1000 осіб) у Вінницькій області, (як в містах, так і в сільській місцевості). Найбільш інтенсивно процес депопуляції відбувається в Хмільникському, Погребищенському, Могилів-Подільському районах Вінницької області. Природне скорочення за 2002р. становило: 14,3 тис.осіб (у Вінницькій обл.), в Тернопільській - 5,9 тис.осіб, в Хмельницькій області - 11,0 тис.осіб [189, 184 ].
Основною причиною природного скорочення населення в областях регіону є зниження рівня народжуваності впродовж тривалого часу (див. табл. 2.2, додаток В). Якщо в Тернопільській області в 1990 р. кількість народжених на 1000 чоловік населення становила 14,2 осіб, то в 2002р. - 8,5 осіб. У Вінницькій області коефіцієнт народжуваності в 1989 р. становив 12,8‰, то в 1999 р. він знизився до 8,7‰, а в 2002р. дещо зріс - 9,2 ‰, у Хмельницькій області він зменшився з 13,1‰ в 1989 р. до 8,5‰ у 2000 р., а в 2002 р. - до 8,4‰. (розраховано за даними [172; 173; 189 ]
Основним чинником, що вплинув на зменшення народжуваності є зниження життєвого рівня населення, зниження матеріального забезпечення сімей. Частка доходу, яка йде на особисте споживання, у багатьох сім'ях недостатня для утримання навіть однодітної сім'ї. В теперішній час утримання і розвиток дитини покладається на сімейний бюджет. Однак, існуючий рівень оплати праці неспроможний забезпечити гідні умови існування самого працівника, хоча повинен в ринкових умовах забезпечувати відтворення його сім'ї. Безумовно, що падіння рівня реальної зарплати, яке визначає зменшення "споживчого кошика" середньої сім'ї в Україні і в регіоні, означає також і відповідне зменшення розміру сім'ї. Традиції багатодітності повністю втрачені. Зростають масштаби однодітності і бездітності. Це має часткове відображення у різниці показника народжуваності в містах і селах. (в середньому по регіону - 1,1 тис. осіб).
Коефіцієнт народжуваності залежить від впливу й інших чинників, таких як: рівень зайнятості жінок у суспільному виробництві, рівень їх освіти, співвідношення ш