Розділ 2
Об'єкти та методи досліджень
Об'єкти клінічного обстеження
Клінічне обстеження хворі на ХЗЗСЗ пройшли в клініці кафедри загальної та
хірургічної стоматології ХМАПО, що розташована на базі міської лікарні швидкої
та невідкладної медичної допомоги м. Харкова. Власні дослідження стосуються 93
хворих, котрі були розподілені на вікові групи, відповідно до класифікації, що
пропонується МКХ 10 перегляду 43 Асамблеї ВООЗ [117]. За проведеними
клініко-лабораторними та спеціальними методами дослідження, пацієнти були
розподілені на групи. При цьому нами була використана систематизація ХЗЗСЗ,
заснована на клініко-сіалосонографічних даних, адаптована до МКХ 10 перегляду
[106]. Дані розподілення хворих на різні форми хронічних сіалоаденітів наведені
в таблиці 2.1. У всіх хворих було встановлено діагноз – хронічний сіалоаденіт.
У залежності від поширеності системних уражень розрізняли ХСА ізольований та
ХСА ПСШ. За ознаками структурних змін у слинних залозах – склерозуючі ХСА чи
ектазійні ХСА.
ХСА
N=93 (100%)
Вік хворих, років
ХСА Ізольовані
N=51 (54,8%)
ХСА ПСШ
N=42 (45,2%)
ХЕС (N=19)
ХСС (N=32)
ПСШ ХЕС (N=11)
ПСШ ХСС (N=31)
Усього, абс (%)
Чоловіки, абс (%)
Жінки, абс (%)
Усього, абс (%)
Чоловіки, абс (%)
Жінки, абс (%)
Усього, абс (%)
Чоловіки, абс (%)
Жінки, абс (%)
Усього, абс (%)
Чоловіки, абс (%)
Жінки, абс (%)
0-14
(3,1)
(3,1)
15-24
(15,8)
(5,3)
(10,5)
(18,8)
(9,4)
(9,4)
(6,5)
(3,2)
(3,2)
25-40
(21,0)
(10,5)
(10,5)
(25)
(12,5)
(12,5)
(18,2)
(18,2)
10
(32,2)
(16,1)
(16,1)
41-50
(26,3)
(15,8)
(10,5)
12
(37,6)
(18,8)
(18,8)
(27,3)
(27,3)
(29,0)
(12,9)
(16,1)
51-60
(26,3)
(10,5)
(15,8)
(9,4)
(6,2)
(3,1)
(27,3)
(9,7)
(19,4)
(6,5)
(12,9)
Старші 61
(10,5)
(5,3)
(5,3)
(6,2)
(6,2)
(27,3)
(27,3)
(12,9)
(3,2)
(9,7)
Усього
19
(100)
(47,4)
10
(52,6)
32
(100)
18
(56,2)
14
(43,8)
11
(100)
(18,2)
(81,8)
31
(100)
13
(41,9)
18
(58,1)
Таблиця 2.1
Розподілення групи хворих на різні форми ХЗЗСЗ в залежності від віку та статі
(N=93)
Загальні методи обстеження
До загальних методів належать опитування, огляд, пальпація. Опитування
проводили за стандартною схемою: з'ясування скарг, анамнезу хвороби та життя
пацієнта. При дослідженні скарг та анамнезу хвороби встановлювали ознаки
сухості порожнини рота, очей, болісність, припухлість в дільниці слинних залоз,
характер слини, зв'язок болю, припухлості з прийомом їжі, з'ясовували початок
захворювання: з чим пов'язує його пацієнт; причини, частоти та тривалості
загострень, куди за допомогою звертався хворий та яке лікування він отримував.
Для оцінки місцевого статусу використовували огляд обличчя пацієнта, пальпацію
слинних залоз. При огляді обличчя оцінювали його конфігурацію, колір шкіри, її
напруженість. Визначаючи пальпаторно розміри, слинні залози оцінювали як: не
збільшені (0), незначно збільшені (+), збільшені (++), значно збільшені (+++).
Консистенцію слинних залоз оцінювали за такими ознаками: тістуваті, еластичні,
щільно-еластичні, щільні; характер поверхні: гладкі, бугристі. При пальпації
також оцінювали болісність слинних залоз: безболісні, слабоболісні, болісні та
різко болісні. При огляді порожнини рота оцінювали стан слизової оболонки:
колір, вологість і таке інше; стан гирлів вивідних протоків слинних залоз (їх
конфігурацію, колір); оцінювали характер слини, котра виділяється із слинних
залоз, стан зубів та ясен.
. Спеціальні методи обстеження
Визначення функціональної активності слинних залоз
Для вивчення кількості секреції слинних залоз натще та при стимуляції секреції
проводили сіалометрію за Пожарицькою М.М. (1992) [138]. Першу пробу слини,
натще збирають протягом 10 хвилин, другу пробу, також протягом 10 хвилин, при
стимуляції секреції за допомогою жувальної гумки. Дані наведені в табл. 2.2.
Дана проба дозволяє оцінити кількість слини у пацієнтів різних вікових груп та
різної статі.
Таблиця 2.2
Показники сіалометрії у відносно здорових пацієнтів в залежності
від віку та статі за Пожарицькою М.М. (1992)
Вік
Секреція до стимуляції, мл
Секреція після стимуляції, мл
чоловіки
жінки
чоловіки
жінки
21 – 30
6,09 ± 0,45
4,17 ± 0,42
10,2 ± 0,35
8,64 ± 0,4
31 – 40
4,34 ± 0,30
3,74 ± 0,21
9,45 ± 0,32
8,21 ± 0,36
41 – 50
3,81 ± 022
3,21 ± 0,26
8,64 ± 0,36
7,86 ± 0,36
50 – 60
3,42 ± 0,24
2,25 ± 0,23
8,02 ± 0,34
7,04 ± 0,32
За 60 р.
2,2 ± 0,26
2,08 ± 0,21
7,04 ± 0,32
6,85 ± 0,28
2.3.2. Визначення функціональної активності слізних залоз
Для дослідження функційного стану слізних залоз використовували лакрометрію,
так звану пробу Ширмера [135]. Для проведення лакрометрії необхідно взяти
смужку фільтрувального паперу довжиною 5 см і шириною 0,5 см. Один кінець
закладається за повіку в нижнє її склепіння, другий – залишається на поверхні
нижньої повіки. Проба проводиться протягом 5 хвилин. При нормальному виділенні
сльози смужка фільтрувального паперу змочується за 5хв. на 1,5см. Змочування
смужки до 0,5 см свідчить про гіпофункцію слинних залоз, що різко виражена.
Змочування до 1,0 см – оцінювали як виразну. Змочування смужки до 1,5 см
вказувало на незначно виразну гіпофункцію слізних залоз. Змочування смужки
більше ніж 2,0 см указувало на гіперфункцію слізних залоз.
2.3.3. Ультразвукове дослідження слинних залоз.
Для діагностики захворювань слинних залоз використовували двомірну сонографію у
реальному масштабі часу. Сонографію слинних за