Економічна ефективність виробництва овочів відкритого ґрунту

РОЗДІЛ 2.
СУЧАСНий СТАН РОЗВИТКУ виробництва ОВОЧІВ ВІДКРИТОГО ҐРУНТУ
Динаміка виробництва овочевої продукції та тенденції
її розвитку в господарствах Харківської області
У дореформений період овочівницька галузь розвивалась на основі інтенсифікації
виробництва – підвищення рівня механізації технологічних процесів, широкого
застосування засобів хімізації, збільшення площ меліорованих земель, покращання
сортового складу, поліпшення насіннєвого матеріалу.
Диспаритет цін, інфляція, скасування системи державних закупок, нестача нової
техніки все це негативно вплинуло на розвиток овочевої галузі. У десятки разів
скоротилося внесення мінеральних добрив, що стало одним з головних факторів
падіння врожайності.
Простежуючи динаміку площ посіву овочевих культур в області протягом чотирьох
десятиріч (з 1960-2003 рр.), можна відзначити, що вони змінювались від 28,1 до
35,7 тис. га (табл.2.1). Найменшими вони були у 1990 році. З 1991 р.
спостерігається збільшення загальної площі посіву в області за рахунок
господарств населення. Зміни посівних площ характерні для всіх категорій
господарств. Так, площа овочевих культур у сільськогосподарських підприємствах
у 1990 році складала 14,5 тис.га (63,6% посівів овочів в усіх категоріях
господарств) і вона щорічно скорочувалась, досягнувши найменших розмірів у 1998
році (3,2 тис. га), тобто лише 11,2% рівня 1990 року. У 1999 році
спостерігається незначне (на 1,1 тис. га) збільшення площ посіву. При помітному
скороченні посівних площ у сільськогосподарських підприємствах відбувається
значне розширення їх у господарствах населення. Із стабільних 8,3 тис. га у
1980 - 1990 роках посівна площа зросла до 29,9 тис. га у 2002, тобто в 3,6
рази. За останні роки особисті господарства населення та фермерські
господарства стали основними виробниками овочів в області.
Таблиця 2.1
Динаміка посівних площ овочевих культур відкритого ґрунту в господарствах
Харківської області
Роки
Всі категорії господарств, тис.га
В тому числі:
сільськогосподарські підприємства
господарства населення
тис.га
тис.га
1940
41,8
29,1
69,6
12,7
30,4
1960
29,9
22,6
75,6
7,3
24,4
1965
30,4
23,2
76,3
7,2
23,7
1970
28,4
21,2
74,7
7,2
25,4
1975
30,6
23,7
77,5
6,9
22,6
1976
31,0
24,1
77,7
6,9
22,3
1977
30,5
22,1
72,5
8,4
27,5
1978
29,3
21,9
74,7
7,4
25,3
1979
29,4
22,0
74,8
7,4
25,2
1980
30,1
21,8
72,4
8,3
27,6
1981
29,8
21,5
72,2
8,3
27,9
1982
30,1
21,8
72,4
8,3
27,6
1983
30,1
21,8
72,4
8,3
27,6
1984
29,9
21,6
72,2
8,3
27,8
1985
29,9
21,6
72,2
8,3
27,8
1986
29,9
21,6
72,2
8,3
27,8
1987
29,5
21,2
71,9
8,3
28,1
1988
28,9
20,6
71,3
8,3
28,7
1989
28,1
19,8
70,5
8,3
29,5
1990
22,8
14,5
63,6
8,3
36,4
1991
24,4
13,6
55,7
10,8
44,3
1992
29,4
13,3
45,2
16,1
54,8
1993
27,6
9,8
35,5
17,8
64,5
1994
30,9
7,7
24,9
23,2
75,1
1995
33,1
8,6
26,0
24,5
74,0
1996
31,7
5,9
18,6
25,8
81,4
1997
31,1
5,0
16,1
26,1
83,9
1998
28,6
3,2
11,2
25,4
88,8
1999
30,5
4,3
14,1
26,2
85,9
2000
35,7
5,0
14,0
30,7
96,0
2001
33,8
2,3
6,8
31,5
93,2
2002
31,2
1,4
4,5
29,8
95,5
2003
30,9
2,8
9,1
28,1
90,9
Площа під овочевими культурами в господарствах населення у 1995-1996 рр.
становила 24,74 тис. га, а у 2000-2002 рр. вона збільшилась до 30,7 тис. га. У
фермерських господарств, навпаки, площа овочевих культур за цей період
зменшилась з 290 до 100 га. Слабкий розвиток овочівництва в фермерських
господарствах зумовлений багатьма причинами, серед яких у першу чергу слід
назвати високу трудомісткість галузі, складність її ведення та відсутність
необхідних коштів для створення її матеріально-технічної бази.
У розрізі районів області розміщення овочівництва характеризують дані додатку
А.
Виробництвом овочів займаються всі райони області, але найбільші посівні площі
овочевих культур у дореформений період були зосереджені переважно в
господарствах районів приміської зони, (Харківському, Дергачівському,
Золочівському, Балаклійському, Зміївському). На їх долю припадало 8256 га або
61,7% загальної посівної площі овочевих культур сільськогосподарських
підприємств. Особливу роль у виробництві овочів відігравав Харківський район.
Він займав найбільшу питому вагу посівних площ овочевих культур у загальній їх
площі посівів по області. За 1993-2002 рр. ця частка коливалась від 15,2 до
32,7% і за цей період скоротилась у 3,3 рази, або на 2344,0 га. Подібна картина
спостерігається у Дергачівському, Зміївському, Золочівському районах.
Чугуївський район, який у дореформений період мав значні площі овочевих, на
жаль, поступово втратив своє значення. У районі була збудована і функціонувала
Печенізька зрошувана система. Тут були створені крупні спеціалізовані
овочівницькі господарства "Маяк," "Лебежанський," "Мартівський", які у 1985
році на поливних землях вирощували відповідно 744, 720 і 775 га овочевих
культур.
Водночас із скороченням посівів овочевих культур у господарствах області
відбулися суттєві зміни в площах посіву окремих культур (додаток Б). За 5
останніх років на 720 га скоротились площі під капустою, майже у 3 рази - під
огірками та помідорами і у 2 рази під - цибулею. Дуже мало господарств
вирощують цвітну капусту, її площа становила всього 100 га і зовсім не
вирощують часник.
Аналіз структури посівів овочевих культур у середньому за 1995-1996 та
1997-1999 рр. показав, що найбільша питома вага у всіх категоріях господарств
належить капусті, помідорам та групі інших овочів. У структурі посівів овочевих
культур сільськогосподарських підприємств у 1995-1999 рр. найбіл