РОЗДІЛ 2
КОНЦЕПЦІЯ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІНТЕРМОДАЛЬНОЇ ТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ НА БАЗІ
ВАНТАЖНИХ ТРАНСПОРТНО-РОЗПОДІЛЬЧИХ ЛОГІСТИЧНИХ КОМПЛЕКСІВ
2.1. Поняття інтермодальної транспортної системи
Зміни, що відбуваються у перевізних процесах, обґрунтовують необхідність
створення єдиної макрологістичної транспортної системи в рамках держави з
наступною можливістю її інтеграції в європейські та світові транспортні
системи. Враховуючи геополітичне положення України, стратегічні державні
пріоритети, економічні та інші фактори, а також цільове і функціональне
призначення макрологістичної транспортної системи, провідна роль при її
розбудові надається залізничному транспорту. У зв’язку з цим виникає
необхідність визначення типу запропонованої системи транспортування.
У міжнародній термінології визначення вантажного перевезення за участю різних
видів транспорту формується в залежності від ступеня їх участі в перевізному
процесі, відповідальності за перевезення всіх його учасників, порядку
оформлення перевізних документів та ін. Усі ці характеристики перевезень
виходять з визначення змішаного перевезення вантажів.
Поняття змішаного перевезення вантажів містить ряд наступних важливих аспектів.
Перший з них зв'язаний з терміном "змішана" (малтимодал, комбайнд), який
означає, що при здійсненні даного перевезення використовуються, щонайменше, два
різних види транспорту. Відповідно до другого потрібно, щоб перевезення
здійснювалося на підставі договору змішаного перевезення (тобто мова йде про
укладення договору змішаного перевезення вантажів, що охоплює не менш двох
видів транспорту, які будуть здійснювати все перевезення).
Третій аспект випливає із слова "міжнародна", який означає, що перевезення
повинне здійснюватися з місця в одній країні, де вантажі надходять у ведення
оператора змішаного перевезення вантажів (ОЗПВ), до обумовленого місця доставки
в іншій країні. Відповідно до четвертого елемента - "операції по вивозу і
доставці вантажів", що виконуються у відповідності з договором про змішане
перевезення тільки одним видом транспорту, як визначено в такому договорі, не
вважаються змішаним перевезенням. І, нарешті, змішане сполучення має на увазі
організацію перевезення одним оператором. ОЗПВ є будь-якою особою, що здійснює
чи самостійно "забезпечує здійснення" усього змішаного перевезення. Отже, ОЗПВ
може бути або тою особою, що фактично виконує перевезення, або, навпроти,
особою, що просто укладає договір змішаного перевезення не як агент, а як
сторона договору (принципал) [56; 142, с. 585-586].
У Конвенції про міжнародні змішані перевезення, прийнятої більш 20 років тому
на конференції ООН, дане наступне визначення оператора змішаного перевезення.
Це – "будь-яка особа, що від власного імені чи через іншу діючу особу укладає
договір змішаного перевезення і виступає не як агент, а як сторона договору,
від імені відправника вантажу чи перевізників, що беруть участь в операціях
змішаного перевезення, і приймає на себе відповідальність за виконання
договору" [цитується за 12].
Таким чином, міжнародне змішане перевезення має на увазі використання більш ніж
одного виду транспорту й організацію перевезення одним оператором, що діє як
принципал для всього перевезення. Система перевезень "від дверей до дверей"
орієнтована на задоволення потреб вантажовласників насамперед у тому, що, на
відміну від традиційного обслуговування одним видом транспорту, вона забезпечує
доставку вантажів по всьому маршруті їхнього проходження. Оператори можуть
пропонувати змішане перевезення з використанням субперевізників, тобто
операторів інших видів транспорту, але вони не є операторами змішаного
перевезення, якщо вони не виступають як принципали.
Разом з тим існують і інші терміни, що означають здійснення перевезення одним і
більш видами транспорту, але відзначаються певними особистостями. В наукових
публікаціях [95, с. 275-278], [115, с. 69-70], які за своєю суттю близькі одна
до одної, наводяться наступні види транспортування: інтермодальне,
мультимодальне, унімодальне, комбіноване, термінальне, сегментоване,
трансмодальне.
Відносно трактування означених видів транспортування існують деякі розходження.
Складність визначення різних способів перевезень і, відповідно, виду
транспортної системи, полягає у відсутності універсального, єдиного підходу
міжнародних організацій до даного питання. Необхідно також відзначити, що
дотепер і в Україні немає устояної термінології по зазначеним вище способам
перевезення. У зв’язку з цим виникає необхідність розгляду існуючих визначень
систем транспортування.
Професор В. Г. Галабурда вважає, що суть інтермодальних перевезень складається
в доставці укрупненої вантажної одиниці (контейнера чи пакета) за
взаємопов'язаним розкладом руху видів транспорту, що беруть участь, під
контролем експедитора, який бере на себе повну відповідальність за виконання
умов перевезення, контроль над виконанням транспортного процесу й оформленням
документів. Експедитор (транспортна організація, контейнерне об'єднання,
спеціальна експедиторська компанія) як юридична особа укладає договір з
вантажовласником і транспортною організацією (перевізником) і бере на себе
розрахунок оптимального варіанта транспортного процесу і його виконання з
гарантією якості. Система, при якій у ролі експедитора виступає один з видів
транспорту, а взаємодіючі з ним види транспорту є якби його клієнтами,
називається мультимодальною [цитується за 54, с. 66].
Мальцев М. [цитується за 36] визначає інтермодальне транспортування як
перевезення вантажів різними видами
- Київ+380960830922