розділ 2.1).
Потім були визначені школи для проведення формуючого експерименту. Для
забезпечення репрезентативності відбору експеримент проводився в
загальноосвітніх навчальних закладах різного типу як міських, так і сільських:
м. Києва (№308, №306, №290, гімназія №191 імені П. Тичини, Міжнародна школа
"Меридіан"), Київської області (Тетерівська гімназія Бородянського району,
Боярська ЗОШ №3), Запорізької області (Михайлівська ЗОШ №2 з професійним
навчанням). До педагогічного експерименту не залучали класи з високим рівнем
успішності, щоб уникнути безпідставних висновків під час перевірки їх у масовій
практиці.
Головним для виявлення та оцінки результатів експерименту [54] є статистична
значущість отриманих експериментальних даних. Для забезпечення
репрезентативності взяли вибірку з 395 учнів в експериментальних і контрольних
класах, звідки загальна кількість учнів становила 789 (395 учнів
експериментальних, 394 учнів контрольних класів). Матеріальна база біологічних
кабінетів усіх класів, і експериментальних, і контрольних була приблизно
однаковою.
Тривалість формуючого експерименту становила чотири роки і проводився він на
тому самому контингенті учнів з 6-го по 9-й клас. Специфічного відбору в
контрольних і експериментальних класах не проводилось. Учні і контрольних, і
експериментальних класів майже не відрізнялись за рівнями навчальних досягнень.
Про це свідчать результати проведеної у контрольних і експериментальних 6-х
класах діагностичної контрольної роботи №1 (див. додаток Т.1), подані в табл.
3.1.
Таблиця 3.1
Порівняльна характеристика підготовленості учнів експериментальних та
контрольних класів (за результатами контрольної роботи №1)
Перша група - контрольні класи
Друга група - експериментальні класи
Оцінки
Кількість оцінок
Параметри
Оцінки
Кількість оцінок
Параметри
12
6,7
Д = 1,7
= 1,3
= 19,6%
12
= 6,7
Д = 1,9
= 1,4
= 20,6%
11
11
10
10
21
29
68
75
138
118
104
108
36
27
14
27
10
2
394
395
Усі статистичні показники, а саме: середнє арифметичне (), дисперсія (Д),
середньоквадратичне відхилення (), коефіцієнт варіації (), обчислювали за
загальноприйнятими формулами (додаток У). Як видно з табл. 3.1, значення
показників середнього арифметичного оцінок контрольної (6,7) та
експериментальної груп (= 6,7) однакові, а коефіцієнт варіації в контрольній
групі (= 19,6%) навіть менший, ніж в експериментальній (= 20,6%), що свідчить
про більш стабільний процес навчання в контрольній групі.
Розрахунок -критерію на основі даних табл. 3.2 підтвердив відсутність
достовірності різниці між порівнюваними класами: emp < krit (0,37 < 7,81).
Результати проведеної контрольної роботи у експериментальних і контрольних
класах достатньо подібні, що свідчить про їх рівноцінність.
Таблиця 3.2
Робоча таблиця для розрахунку -критерію
Оцінки
Частота оцінок у експериментальних класах
fe (%)
Частота оцінок у контрольних
класах
fк (%)
(fe - fк)
(fe - fк)2
(fe - fк)2
fк
1-3
1,8
2,5
- 0,7
0,49
0,196
4-6
41
39,1
1,9
3,61
0,092
7-8
56,2
57,6
- 1,4
1,96
0,034
9-12
0,8
0,2
0,04
0,05
100%
100%
? 0,37
За умовами формуючого експерименту навчання учнів контрольних класів
здійснювалось за традиційною методикою.
У ході формуючого експерименту в експериментальних класах реалізовувалися
теоретичні положення формування біологічних понять на різних ступенях пізнання.
При цьому вносилися зміни в педагогічний процес. Робота в експериментальних
класах відрізнялась тим, що в усталену традиційну методику були включені: 1)
розроблена нами методика формування біологічних понять на різних ступенях
пізнання; 2) систематична робота над засвоєнням біологічної термінології з
використанням розробленого нами “Словника біологічних термінів у
схемах-опорах”; 3) система завдань для формування і розвитку біологічних
понять; 4) система різнорівневих завдань для перевірки рівня сформованості
базових біологічних понять.
Під час навчання біології учителі-експериментатори та учні експериментальних
класів застосовували розроблені нами навчальні посібники: “Розвиваючі завдання
з біології для учнів 6-го класу” (співавтор - Л.Г. Горяна) [125], “Робота з
біологічними термінами і поняттями для учнів 7-го класу” [130], “Робота з
біологічними термінами і поняттями для учнів 8-го класу” [126], “Робота з
біологічними термінами і поняттями для учнів 9-го класу” [129]; “Словник
біологічних термінів у схемах-опорах” [127-128].
Після опрацювання чинної програми [170] учителі експериментальних класів
складали календарно-тематичний план розділів курсу біології. У цьому їм
допомагали підготовлені нами орієнтовні поурочні планування курсу біології
(співавтор - Л.Г. Горяна): 6 клас - [112-113], 7 клас - [114-115], 8 клас -
[116-119]. Складання календарно-тематичного плану сприяло тому, що вчителі
біології визначали особливості кожного конкретного уроку та його місце в
системі уроків теми. У ході планування вчителі біології визначали, які саме
терміни і поняття будуть вивчатися на конкретному уроці, способи розвитку
понять даної теми і раніше вивченого матеріалу. Використовуючи конкретний
біологічний матеріал на уроці, вчителі керувалися знаннями про реальні
можливості процесу запам`ятовування певної кількості термінів і понять, яку
можуть засвоїти учні відповідної вікової групи, враховували ступінь новизни
термінів і понять. На уроках одночасно з вивченням нових