Податкові важелі забезпечення сталого економічного розвитку в Україні

РОЗДІЛ 2
ВПЛИВ ПОДАТКОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ НА ПРОЦЕСИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
2.1 Аналіз відповідності податкової системи України вимогам сталого розвитку
Податкова політика є найбільш значущим інструментом державного регулювання соціальних і економічних процесів, інвестиційної стратегії, зовнішньоекономічної діяльності, структурних змін у виробництві, прискореного розвитку пріоритетних галузей.
Загальні принципи податкової системи та її регулювання, закладені у чинному законодавстві, відповідають тим, що діють у багатьох країнах і напрацьовані протягом століть. Це: стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності; введення пільг по оподаткуванню прибутку (доходу), спрямованих на розвиток виробництва; обов'язковість; рівнозначність і пропорційність; рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації; соціальна справедливість; стабільність; економічна обґрунтованість; рівномірність сплати; компетенція; єдиний підхід; доступність. Проте в Україні в перехідний період не завжди вдавалося їх дотримуватися. Це спричинило ряд негативних соціально-економічних наслідків (масове зубожіння населення, падіння виробництва, незадовільний рівень формування податкової культури суспільства, зростання тіньового сектора економіки та ін.), які достатньо широко представлені, описані та систематизовані в науковій літературі [39, 40, 41]. Виходячи з низького рівня ефективності функціонування податкової системи постала проблема її реформування.
З січня 2004 року ставка податку на прибуток підприємств була знижена з 30 % до 25 % бази оподаткування. Встановлена також нова ставка прибуткового податку з громадян в розмірі 13 % бази оподаткування замість прогресивної шкали ставок, що діяла до зазначеного часу із граничної ставкою 40 % та середньою ефективною ставкою 17 %. Передбачається, що у 2005 році відбудеться зниження ставки ПДВ з 20 % до 17 %, а у 2006 році - до 15 %. Істотні зміни відбуваються й в інших сферах податкової системи. Так, суттєво упорядковано податкові пільги, зокрема, за рахунок істотної ревізії системи пільг по ПДВ.
Зрозуміло, що податкова реформа - це робота не одного фінансового року. Але вона має відповідати вітчизняним соціально-економічним умовам, рівню розвитку, враховувати всю складність накопичених проблем. Втілюючи в життя податкову політику, слід уважно аналізувати кожен зроблений крок, своєчасно вносити необхідні корективи з тим, щоб податки поряд з іншими функціями повною мірою виконували підфункцію стимулювання економічної, в першу чергу виробничої діяльності.
У зв'язку з цим виникає необхідність через реформування позбутися тих негативних моментів у стимулюванні економічної діяльності, які обумовлені функціонуванням податкової системи.
Для економіки перехідного типу, крім дотримання вимог сталого розвитку, необхідним є стимулювання через податкову систему пріоритетних напрямів, створення умов податкового протекціонізму, через який пройшли такі країни, як Японія, Республіка Корея, а також Тайвань. Така політика характерна і для США в період подолання "великої депресії", вона активно застосовується також у Китаї. І тільки в Україні податкова система не має достатнього зв'язку з реальними умовами функціонування економіки. З самого початку в податковій політиці було взято фіскальний орієнтир, тобто податкова система стала набувати конфіскаційного характеру.
Слід зазначити, що і до цього часу немає достатньої ув'язки податкової політики з діяльністю суб'єктів фінансово-господарської діяльності. Втрата такого взаємозв'язку призвела до того, що податкова система розвивається сама по собі, а підприємства, зазнаючи її надмірного тиску, - самі по собі. Багато підприємств поставлені на межу збитковості і банкрутства. При цьому підприємства не зацікавлені в отриманні прибутку, оскільки бажають уникнути високого оподаткування. Фінансовий результат по економіці падає і економічна система стає збитковою. Цьому сприяє також майже повна відсутність конкуренції на деяких стратегічно важливих ринках.
Тому в нових умовах макроекономічної стабілізації постає проблема істотного коригування податкової політики та використання податкової системи для стимулювання виробництва, що збільшує базу оподаткування та доходи державного бюджету.
Податкова реформа має усунути й інші причини, що гальмують розвиток діяльності господарюючих суб'єктів усіх форм власності. Податкова політика має бути жорсткою, але справедливою, стабільною, зрозумілою та привабливою. Вона повинна регулювати економічну діяльність через якісно нові, впливові, а головне - ефективні та стимулюючі важелі. При цьому ефективність діяльності необхідно розглядати не лише за традиційними економічними критеріями, наприклад, прибутковості, а з точки зору вимог сталого розвитку, тобто тих критеріїв, що були нами представлені у попередньому розділі роботи. Це дозволить уникнути багатьох проблем в майбутньому.
Що можна зазначити на предмет відповідності податкової системи екологічній складовій сталого розвитку?
Голуб А., моделюючи фактори зростання економіки шляхом її структурної перебудови (мова йдеться про збільшення питомої ваги в структурі національного продукту випуску сектору "нового" технологічного укладу за рахунок зменшення продукції сектору, в якому домінує "старий" технологічний уклад), приходить до головного висновку. Його сутність полягає у тому, що з нашої моделі слідує помилковість фіскально-нейтрального підходу до нарахування рентних платежів. Подібна реформа небезпечна тому, що вона породжує симптоми "голландської хвороби". При цьому суспільству не даються "ліки", якими є підтримка секторів, що приносять позитивні зовнішні ефекти. Пропозиція перерозподілу частини ренти в сектора, що дають позитивні екстерналії та є джерелом зростання сучасних економік, дозволяє нівелювати надмірне зростання сектору "старих" ресурсоємних технологій.
Згідно визначення, рента утворюється стійкими диференціальними доходами. "Голландська хворо