РОЗДІЛ 2
СТАН ТА ПРОБЛЕМИ СТИМУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Оцінка стану використання фінансово-кредитного інструментарію стимулювання ЗЕД в Україні
Стан економіки, її зростання значною мірою залежить від зовнішньоекономічної діяльності країни. Формування оптимальної структури експорту та імпорту, залучення іноземних інвестицій є першочерговими завданнями держави у цьому напрямку.
Особливістю сучасного стану економіки України є те, що внаслідок обмеженого платоспроможного попиту на внутрішньому ринку, поставки товарів та послуг на експорт стали чи не єдиним засобом розвитку українських підприємств і запорукою економічного зростання країни. Хоча обсяги експорту та імпорту зростають, викликає занепокоєння їх структура. Так, протягом 2000-2004pp. спостерігалися високі темпи зростання експорту товарів (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Динаміка показників розвитку зовнішнього сектору економіки України
2000 2001 2002 2003 2004Експорт товарів і послуг, млн.дол.США18059,319809,122012,427328,232672,3
Імпорт товарів та послуг, млн.дол.США15106,916922,618168,424409,228996,0
Експорт товарів та послуг, % до ВВП62,455,455,157,861,1Імпорт товарів та послуг, % до ВВП57,453,850,755,253,6Темпи зростання, % до попереднього року:
експорту товарів та послуг
імпорту товарів та послуг117,9 117,8109,5 114,1110,7 105,0124,0 128,7
137,2
126,0Коефіцієнт покриття імпорту товарів експортом, %103,4101,2104,0102,2112,6*Примітка: складено автором за даними Платіжного балансу України за 2004р.[93]
Як видно із табл. 2.1, спостерігаються чіткі тенденції вартісного збільшення як експорту, так й імпорту (найбільші темпи зростання спостерігалися у 2003-2004рр.). Однак при цьому процентне відношення імпорту до ВВП у 2004р. незначно знизилося.
При аналізі товарної структури експорту, привертає увагу прискорення темпів зростання експорту машинобудівної продукції. У 2004 р. обсяги експорту останньої збільшилися на 38,3%. Основними споживачами продукції машинобудування залишаються країни СНД. Водночас значно зросла (до 36,5%) частка європейських країн. Частка експортних поставок до нових країн-членів ЄС зросла до 18,3%. Проте зростання обсягів експорту продукції машинобудування суттєво не позначилося на поліпшенні його загальної структури. Український експорт характеризується значною часткою продукції сировинної спрямованості та низьким рівнем доданої вартості, що виснажує ресурсну базу країни та робить її економіку досить вразливою до зовнішніх шоків, зміни цінової кон'юнктури. Частка товарів з високою доданою вартістю в загальному обсязі експорту залишається незначною - на продукцію машинобудування припадає лише 16% (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Товарна структура українського експорту в 2004р.*
*Примітка: побудовано автором за даними Платіжного балансу України за 2004р.[93]
У структурі українського експорту продовжує домінувати продукція металургійної промисловості, хоча частка цієї групи в загальному обсязі експорту зменшилася з 41,9 у 2000 р. до 39% у 2004 р. У 2004р. вартісні обсяги чорних металів зростали переважно за рахунок зростання цін (в середньому на 30-35%) та збільшення частки продукції з відносно високим ступенем переробки. Обсяги експорту виробів з чорних металів збільшилися в 1,8 рази за рахунок підвищення попиту на сталеві труби на російському ринку. Водночас спостерігалося скорочення експорту кольорових металів та виробів з них (див. додаток А).
Водночас поставки машин, устаткування та механізмів становлять лише 16 відсотків загального обсягу експорту, що більш як втричі менше рівня, досягнутого на початку 90-х років. Тому розвиток експорту високотехнологічної продукції є значним резервом збільшення експорту. Слід зазначити, що високотехнологічна продукція - найбільш екологічна і найбільш трудомістка, що забезпечує зростання виробництва без додаткового навантаження на екосистему та забезпечить створення додаткових робочих місць.
Таким чином, існує нагальна необхідність збільшення обсягів експорту продукції високотехнологічних галузей економіки України (машинобудування, в т.ч. енергетичного та сільськогосподарського, літакобудування, двигунобудування, суднобудування, а також експорту послуг, зокрема - проектування та будівництва нафтогазопроводів, залізниць, ліній електропередач тощо). Це неможливо реалізувати без впливу держави, зокрема без застосовування таких стимулюючих заходів, як страхування, кредитування експорту та надання податкових пільг експортерам певних товарів.
Виникає занепокоєння і неоптимальна структура українського імпорту. Структура імпорту, в якій більше третини припадає на енергоносії, відображає високу залежність української економіки, у т. ч. й експортоорієнтованих галузей - хімічної та металургійної - від зовнішніх джерел постачання енергоносіїв. Частка цих товарів у загальному обсязі імпорту в 2004р. склала 37% (див. рис. 2.2).
Рис. 2.2. Товарна структура українського імпорту в 2004р.*
*Примітка: побудовано автором за даними Платіжного балансу України за 2004р.[93]
Спостерігається тенденція до збільшення обсягів імпорту нафти для переробки на НПЗ та скорочення імпорту нафтопродуктів. За 2001-2004pp. обсяги імпорту нафти зросли у 3,9 рази. Головним чинником зростання вартісних обсягів імпортованої нафти у 2004 р. було зростання цін (62% приросту) (табл. 2.2)
Таблиця 2.2
Імпорт нафти та нафтопродуктів
Назва товару2001200220032004тис. тоннмлн. дол. СШАтис. тоннмлн. дол. СШАтис. тоннмлн. дол. СШАтис. тоннмлн. дол. СШАНафта сира5814,81055,513284,42105,318867,42430,822455,63678,4Продукти переробки нафти4619,21270,32058,2501,31594,3379,51192,8359,4Примітка: за даними з www.ukrstat.gov
Як видно із табл. 2.2, імпорт сирої нафти зростає стрімкіше як у вартісному, так і в натуральному виразі.
Слід відзначити позитивну тенденцію зростання в структурі імпорту частки продукції машино