розділ 2). Тому номенклатура не може включатися до власне
слувника ТС. На наш погляд, мають укладатися окремі номенклатурні довідники для
конкретних цілей, обумовлених потребами виробництва, або додатки до ТС.
Ще однією спеціальною лексемою, яку також варто розглядати у співвідношенні з
терміном, є професіоналізм. Необхідність його чіткого окреслення стосовно
власне терміна зумовлена тим, що в спеціальних лексикографічних працях часто не
розрізняються терміни та професіоналізми, не розмежовується професійне розмовне
мовлення з його специфічними словами та спеціальна наукова термінологія. Деякі
лінгвісти ставлять знак рівності між ними [Суперанська 1976, с. 124], інші їх
чітко диференціюють [Шелов 1984 // ВЯ; Бурцева 1975], треті говорять про
наявність деяких подібних рис між ними [Сергєєв 1981, с. 97; Левун 1988].
Під терміном «професіоналізм» у лінгвістиці звичайно розуміють слово або
вислів, що відрізняється «ненормативним» характером уживання [Комарова 1991, c.
18], стилістичною маркованістю (розмовним характером) та наявністю
емоційно-експресивного забарвлення [Соловйова 2000; Коваль 1970, с. 220;
Суперанська 1989, с. 71; ЛЭС 1990, с. 403]. Проте, у професіоналізмів, як
правило, наявний нормативний компонент. У цьому їхня відмінність від
професійних жаргонізмів, які відрізняються ще більшим відхиленням від узусу,
підвищеною експресивністю, більшою стилістичною зниженістю (аж до грубого
емоційного забарвлення) та обмеженою сферою вживання [Комарова 1991, с. 19].
Наприклад, нормативна ЛО wheel, що має значення ’a circular frame or disc
arranged to revolve on an axle and used to facilitate the motion of a vehicle
or for various mechanical purposes’ [OD&T, с. 1788] використовується в
професійному вживанні у формі множини в переносному значенні: wheels – ‘a car’.
Словосполучення obstacle negotiation – ’подолання перешкод’ [Гольд 1999, с.
345] варто вважати професіоналізмом, оскільки воно складається з нормативних
ЛО, які вживаються в переносному значенні. Прикладом професійного жаргонізма
може бути ЛО виродок – гібрид [Комарова 1991].
Відмінність професіоналізма від терміна полягає в тому, що термін – це
офіційне, прийняте та узаконене у певній галузі науки, техніки, промисловості,
сільського господарства позначення, назва якогось поняття, а професіоналізм –
«напівофіційне слово, розповсюджене (частіше у розмовному мовленні) серед людей
якоїсь професії, спеціальності, але яке не є, по суті, чітким науковим
позначенням поняття» [Сергєєв 1981, с. 97]. Багато професіоналізмів незрозумілі
для людей іншої професії, наприклад, професіоналізми автомобілістів: furniture
у значенні ‘equipment’, wear у значенні ‘injure the surface of, or partly
obliterate by rubbing, stress or use’, water jacket у значенні ‘water in a
cooling cylinder’. «Професіоналізми, – пише В. В. Бурцева, – розмовні слова,
стилістично знижені, позначають в основному поняття, пов'язані із процесами
праці, і є найчастіше дублетами спеціальних термінів, що є точними позначеннями
певного поняття спеціальної галузі науки, техніки мистецтва тощо» [Бурцева
1975].
Підкреслимо ще раз, що термін суворо та чітко позначає професійне наукове,
технічне, суспільно-політичне поняття, розповсюджене на великій території,
часто він відомий у різних країнах; професіоналізми є обмеженими і територією,
і колективом, у якому вони вживаються. Наведемо як приклад розмовні вислови
водіїв вантажівок з Jerry Dunn's book, "Idiom Savant: Slang As It Is Slung"
(Fall 1996, Simon & Schuster): at your back door adj. - behind a truck. "You
got a bear at your back door."; back row n. - the area at some truck stops
where hookers hang out; Bambi n. - a deer, whether dead or alive. Rel. swamp
donkey: a moose. Ці ЛО відображують територіальні особливості (наприклад, Ho
Chi Minh Trail n. - California Highway 152, which has heavy traffic and is a
"minefield" of accidents) і одночасно належать до професійних жаргонізмів, які
не можуть бути використаними у діловій документації.
Зупинимося на особливостях лексикографування професіоналізмів, оскільки їхній
опис у словниках має свої труднощі. Вони починаються з першого етапу роботи –
відбору ЛО: що повинно бути введено до словника, а що має залишитися за його
межами. Як рекомендує Г. М. Скляревська, «професіоналізми повинні бути
відмежовані: а) від термінів (за ознаками недиференційованості, стилістичної
заниженості); б) від загальнорозмовної лексики (за ситуативною зумовленістю,
обмеженістю сферою функціонування); в) від жаргонізмів» [Скляревская 1993, с.
45] і арготизмів [Комарова 1991, с. 19]. У ТС відібрані професіоналізми повинні
одержати певне стилістичне маркування й тлумачення. Особлива сфера вживання –
професійне розмовне мовлення – дає лексикографам право супроводжувати
професіоналізми у тлумачних словниках літературної мови позначкою «прост.»
(просторічне) або «розм.» (розмовне) [Сергєєв 1981].
Крім терміна, номена та професіоналізма, для повноти опису варто згадати такі
спеціальні лексеми, як прототерміни, терминоїди, передтерміни, псевдотерміни та
терміноніми.
Прототермінами називають спеціальні лексеми, які з'явилися й функціонували у
донауковий період розвитку спеціальних знань і тому співвідносилися, на думку
деяких дослідників [Казаріна 1998, с. 31], не з поняттям, а зі спеціальною
уявою. Терміноїди розглядаються в термінознавстві подвійно: (1) як спеціальні
лексеми, що використовуються для позначення недостатньо сталих, неоднозначно
трактованих понять, які не мають меж, а значить і дефініцій; при такому
розумінні терміноїдів їхніми різновидами є передтерміни та псевдотерміни
[Казаріна 1998, с. 32; Гриньов 1993
- Київ+380960830922