РОЗДІЛ 2
СИСТЕМНІСТЬ НОВОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ
2.1. Проблема фразеологічної системності. Синонімічність фразеологічних
інновацій
В науковій літературі з досліджень фразеології вказується на її функціонування
як окремої системи мовних одиниць, відмінної від лексичної. Ми дотримуємось
тієї ж точки зору, і пояснюємо це наявністю певних системних зв’язків у сфері
фразеології, та певних відмінностей між лексичним та фразеологічним значенням.
Під системними ми розуміємо синонімічні, антонімічні, полісемічні, омонімічні
фразеологічні зв’язки, які значно відрізняються від однойменних у сфері
лексики.
Поняття фразеологічних зв’язків є тісно пов’язаним із поняттям змін у
фразеологічній системі. Уявлення про те, що фразеологічні одиниці в класі ідіом
у сучасному стані є незмінною мовною сутністю, застиглим лексико?граматичним і
семантичним утворенням, є досить неточним. Більш складне утворення, ніж слово,
складена мовна номінація, утворена з різних комбінацій слів, фразеологізм є
вразливим та піддається перш за все впливу з боку основної одиниці мови –
слова. Слово має великий вплив на семантичні процеси у складі фразеологічних
одиниць, їх граматичну структуру й мінливість [Диброва 1979, 3]. Але цей вплив
має певні межі.
Найбільшому впливу підлягають фразеологічні одиниці, в яких складена номінація
вмотивована словами, що входять до її складу. Причиною того, що для
фразеологічних сполук мінливість є закономірною ознакою, визнається те, що до
їх складу входять слова з вільним та фразеологічно зв’язаним значенням, причому
цілісне значення витікає із значення окремих слів [Розенталь, Теленкова 2001,
590]. Коли внутрішні зв’язки між складовими компонентами втрачаються,
ймовірність змін у складі фразеологічної одиниці значно зменшується. У зв’язку
з цим, дослідники фразеології (В.В. Виноградов, О.В. Кунін) зазначають, що
фразеологічні зрощення та єдності, на відміну від фразеологічних сполук, не
допускають синонімічних замін компонентів, тобто однією з ознак фразеологічних
зрощень та єдностей є незмінність їх лексичного складу. Однак, необхідно
зазначити, що фразеологічні єдності також відносно часто зазнають змін, тому що
їх значення в тій чи іншій мірі вмотивовані окремими значеннями їх складових.
Варто констатувати, що фразеологічні єдності та зрощення підлягають змінам,
зафіксованим узуально. На думку деяких авторів ступінь мінливості//стійкості
фразеологізмів залежить від їх ідіоматичності та неідіоматичності, ступеня
фразеологічності, який визначається такими чинниками як 1) зсув у значенні
(переносне, метафоричне вживання) хоча б одного з компонентів фразеологізму; 2)
неможливість дослівного перекладу на інші мови; 3) наявність компонентів із
забутою семантикою або з архаїчними граматичними формами; 4) граматична
категоріальність (роль одного члена речення); 5) втрата внутрішньої форми,
тобто невмотивованість значення ФО; 6) сталість, незмінність граматичної форми
у всіх компонентів ФО; 7) синтаксична немодельованість; 8) відсутність
варіативності у компонентів стійкого вислову; 9) неможливість (неприпустимість)
вставки будь-якого слова до даного стійкого словосполучення; 10) неможливість
синтаксичних перетворень [Серебрякова 2002, 24]. Чим більше критеріїв має та чи
інша фразеологічна одиниця, тим більше ступінь її фразеологічності, і тим менше
ступінь її мінливості.
Стосовно нових фразеологічних одиниць сучасної англійської мови, ми вважаємо
доцільним об’єднати всі типи фразеологічних одиниць в одну групу або систему.
Причиною такого об’єднання є достатньо розпливчата межа між типами
новоутворених фразеологізмів, до яких ми відносимо всі нові стійкі сполуки
сучасної англійської мови. Ці стійкі сполуки ми вважаємо потенційними
фразеологізмами. Як відомо, фразеологічна одиниця починається з
індивідуально-авторського словосполучення. Письменник, громадський діяч або
інша людина створила нове словосполучення (в усній або письмовій формі) із
додатковим навантаженням. І це словосполучення неочікувано набуло
розповсюдження спочатку в певному колі людей, а потім стало загальновживаним,
набуло актуальності.
Якщо прослідкувати процес утворення сполук із додатковими функціями в усному та
письмовому мовленні, то можна легко впевнитися, що із сотень тисяч авторських
сполук лише одиниці фразеологізуються. Інші лише в потенції залишаються
стійкими сполуками – до тих пір, поки неочікувано не стануть (деякі з них)
актуальними, набудуть інтерес і значення [Гаврин 1972, 140], набудуть
фразеологічності хоча б за одним із вказаних критеріїв. При цьому важливо
зазначити, що саме з потенційних фразеологізмів народжується більшість
фразеологічних одиниць, які набувають частотності вживання і фіксуються
фразеологічними словниками.
Для переходу з групи потенційних фразеологізмів до суто фразеологізмів
важливими є дві умови. По-перше, словосполучення повинно бути актуальним на
певному синхронному зрізі. Воно повинно відображати загально значиме поняття
або думку. Із цього можна зробити висновок, що найбільш продуктивними
постачальниками фразеологізмів є сфери людського життя, які у певний відрізок
часу набувають найбільшого розвитку.
Дослідження дозволяє зазначити, що кінець ХХ – початок ХХІ століття
визначається бурхливим розвитком науки, а саме таких її напрямків як
біотехнологія, генетика, геноміка, інформаційні технології. До розряду суто
фразеологізмів переходять потенційні фразеологізми, пов’язані з подіями
світового значення (війнами, міжнародним тероризмом, злочинністю, екологічними
проблемами). Певні екстралінгвальні чинники мають великий вп
- Київ+380960830922