РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНА МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНА ПІДГОТОВКА
ФАХІВЦІВ ПЕДАГОГІЧНИХ УЧИЛИЩ ДОСЛІДЖУВАНОГО ПЕРІОДУ…………………………………………………………………82
2.1. Зміст музично-педагогічної підготовки учнів шкільних і
дошкільних відділень педучилищ………………………………82
2.2. Форми і методи музично-педагогічної підготовки учнів в
умовах педучилищ………………………………………………111
2.3. Творче використання прогресивних ідей з питань підготовки
музично-педагогічних кадрів у сучасних умовах України…..139
Висновки до другого розділу………………………………………….148
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ………………………………………………152
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………...162
ВСТУП
Актуальність і доцільність дослідження. У складний період культурного й
духовного оновлення суспільства однією з центральних проблем стає відродження
національної освіти. У Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ
столітті визначено стратегію на пріоритетні напрямки і шляхи створення
життєздатної системи навчання й виховання, яка б забезпечувала “всебічний
розвиток, гармонійність і цілісність особистості, розвиток її здібностей і
обдаровань, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його
духовності й культури”. Здійснення завдань оновлення національної освіти
пов’язане з питанням підготовки педагогічних кадрів для шкільних і дошкільних
закладів.
Важливою складовою педагогічної освіти є як спеціальна, так і загальна
музично-педагогічна підготовка майбутніх фахівців. Це зумовлено вимогами
суспільства до рівня розвитку особистості вчителя і його професійної
майстерності. Сучасний педагог, згідно з програмою “Вчитель”, “Національною
доктриною розвитку освіти України” й іншою урядовою документацією, зобов’язаний
знати українські культурно-історичні традиції, шанобливо ставитись до
національних святинь, української мови, а також до історії та культури свого
народу, мати творче уявлення, виконавчі навички і вміння, які необхідні в його
педагогічній діяльності, здібності до їх реалізації на високому професійному
рівні. Дійову допомогу в розв’язанні зазначених завдань може надати як
загальна, так і музично-педагогічна освіта вчителя з будь-якої спеціальності,
котра впливає не тільки на розвиток інтелекту, а й на емоційну сферу як
складову життєдіяльності людини.
Одержання відповіді на питання сучасності пов’язане із вдумливим осмисленням
минулого, об’єктивною оцінкою історичних реалій, вивченням історичних коренів,
використання накопиченого досвіду організації музично-педагогічної підготовки
учнів в умовах педагогічних училищ. Цей багатющий досвід за умов педагогічно
цілеспрямованого його аналізу може допомогти сучасним методистам і викладачам
удосконалити процес музично-педагогічної підготовки фахівців у системі
середньої й вищої педагогічної освіти.
Аналіз музично-педагогічної літератури і дисертаційних праць свідчить, що у
працях фахівців (О.Апраксіної, Б.Асаф’єва, Н.Ветлугіної, Н.Гродзенської,
Д.Кабалевського, М.Румер, В.Шацької) і науковців (І.Зязюна, І.Огороднікова,
О.Рудницької, Л.Янковської) досліджено питання музичної освіти і просвіти,
музично-естетичного виховання дітей, визначено вимоги до вчителя музики й
загальні завдання підготовки вчителів і вихователів у галузі музики. Всебічно
вивчені питання становлення й розвитку системи середньої педагогічної освіти у
дисертаційних роботах Н.Головко, Г.Захаровича, М.Козій, Д.Павлова.
Проблемі становлення і розвитку музично-педагогічної підготовки вчителів і
вихователів дошкільних закладів присвячені наукові дослідження Р.Верхолаза,
І.Ларіної, Л.Руденко, Т.Танько.
Окремі питання професійної музично-педагогічної підготовки учнів педагогічних
училищ у досліджуваний період відображені в працях М.Абдугулова, Т.Беркман,
А.Горемичкіна, Ю.Гурова, Р.Єгорової, Т.Таранової, Ю.Юцевича та інших.
Наприклад, спираючись на основні психологічні особливості розвитку
інтелектуальної й емоційної сфер у період ранньої юності, який є основною
віковою категорією учнів педагогічних училищ, Ю.Гуров здійснив детальний аналіз
розвитку музичних смаків і ступеня участі учнів середніх педагогічних
навчальних закладів у музичній діяльності. На основі проведеного дослідження
автор розробив найбільш доцільні методи формування музичного слуху студентів.
Проблема підготовки вихователів на дошкільних відділеннях педагогічних училищ
до музично-естетичного виховання підростаючого покоління знайшла своє відбиття
у дослідженнях Н.Ветлугіної, Р.Єгорової, Т.Таранової та інших учених.
Окремі питання музичного розвитку майбутніх учителів співів на заняттях з
музичної літератури розглядались А.Горемичкіним і Е.Добровецькою.
Питання спеціальної музично-педагогічної підготовки знайшли широке відображення
в наукових працях Л.Арчажнікової, П.Ніколаєнка, В.Сергєєва, О.Щолокової і
дисертаційних дослідженнях О.Алікберової, І.Арановської, Г.Залікової,
А.Ільченка, І.Могилевської, Г.Падалки, В.Хоренко, М.Черниша, В.Яконюка й
інших.
У системі музичної освіти, як і у будь-якій іншій освітній системі, важлива
роль належить цілеспрямованості і взаємозв’язку у викладанні всіх дисциплін.
Так, у дослідженнях Ю.Васильєва, Т.Данаєвої, Г.Зубарева, Н.Лабзенко,
А.Мазалєва, Ф.Павлова та інших науковців міжпредметні зв’язки розглядаються як
необхідна умова ефективної підготовки майбутніх учителів і вихователів.
Зокрема, А.Мазалєв визначає основні напрямки професійної музичної
пімсчядготовки майбутніх фахівців, а саме: посилення міжпредметних зв’язків на
основі взаємопроникнення спеціальних музичних дисциплін (музичний інструмент,
диригування, постановка голосу). А Н.Лабзенко присвятив свою наукову працю
з’ясуванню зв’язків між теоретични
- Київ+380960830922