Ви є тут

Методичні засади бухгалтерського обліку в установах Національного банку України

Автор: 
Жигайло Ганна Іванівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
3405U004902
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В УСТАНОВАХ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ
УКРАЇНИ
2.1. Характеристика Плану рахунків бухгалтерського обліку установ Національного
банку України з позиції міжнародних стандартів
В процесі адаптації системи бухгалтерського обліку до загальноприйнятих у
міжнародній практиці стандартів принципово змінено підхід до побудови Плану
рахунків бухгалтерського обліку НБУ та Плану рахунків бухгалтерського обліку
банків України: скорочено кількість розділів до дев'яти (попередній План
рахунків бухгалтерського обліку банків складався з тридцяти п'яти розділів),
синтетичний балансовий рахунок розширено до чотирьох знаків замість трьох;
рахунки систематизовано в класи за економічною сутністю та ліквідністю;
запроваджено мультивалютний підхід відкриття рахунків. Особлива риса нового
Плану рахунків бухгалтерського обліку НБУ та Плану рахунків бухгалтерського
обліку банків України – мультивалютність.
Розглядаючи проблему в історичному ракурсі слід вказати, що до реформування
системи бухгалтерського обліку, облік операцій в іноземній валюті здійснювався
за окремим розділом 5 Плану рахунків бухгалтерського обліку банків [29], який
обмежувався тільки певним переліком рахунків, що пояснювалось відсутністю таких
об'єктів обліку як кредити іноземних фінансових організацій, золотовалютні
резерви, монетарне золото та банківські метали, участь у міжнародних фінансових
організаціях. У результаті завищувалась валюта балансу (еквівалент іноземної
валюти у національній валюті враховувався при підрахунку підсумку балансу),
порушувався принцип консолідації даних, мала місце незручність у користуванні
планом рахунків бухгалтерського обліку (надто громіздкий), превалював принцип
юридичної форми.
За побудови сучасного Плану рахунків бухгалтерського обліку НБУ та Плану
рахунків бухгалтерського обліку банків України обрано найбільш оптимальний
метод реєстрації операцій в іноземній валюті – мультивалютний. Мультивалютний
підхід дії Плану рахунків бухгалтерського обліку НБУ та Плану рахунків
бухгалтерського обліку банків України забезпечує відображення кожної операції,
здійснюваної в іноземній валюті, в системі обліку так само, як у гривні, з
огляду на її економічну сутність через використання рахунку позиції банку щодо
іноземної валюти та банківських металів. Мультивалютність забезпечує дотримання
міжнародного принципу „превалювання сутності над формою” і досягається через
запровадження додаткової бази валютних параметрів у систему аналітичного
обліку. Внаслідок, деталізується інформація про кожну операцію, що і дозволяє
уникнути зайвої кількості окремих балансових рахунків. Кожен об'єкт
аналітичного обліку характеризується набором параметрів, необхідних для
побудови звітності. Так, при формуванні номера аналітичного рахунку
враховуються такі моменти: перші чотири цифри розкривають номер балансового
рахунку на рівні якого забезпечується синтетичний облік операції. Далі
подається інформація про аналітичний рахунок, який забезпечує надання детальної
інформації не тільки за конкретною валютою, але й за ступенем її
конвертованості.
Розширення балансового рахунку до чотирьох знаків уможливило максимальне
отримання інформації через балансовий рахунок. Практично вся інформація,
необхідна для оперативного аналізу стану та фінансового результату банку, за
нової системи обліку забезпечується через балансовий рахунок (щоденний баланс
за балансовими рахунками), а принципово нова організація аналітичного обліку
відповідає потребі формування статистичної та управлінської звітності.
Суттєво змінено номенклатуру Плану рахунків бухгалтерського обліку НБУ.
Балансові рахунки класифікуються за активами та зобов'язаннями, типами операцій
і ступенем ліквідності. Записи за ними накопичують інформацію про операції, які
здійснює банк, що узагальнюється показниками у фінансовій звітності. Йдеться
про операції з емісії банкнот і монет, з золотовалютним резервом, розрахунків з
міжнародними фінансовими організаціями, рефінансування банків, з державними
цінними паперами, з виготовлення банкнотного паперу та банкнот, що відіграють
важливу роль у діяльності НБУ.
Структуру Плану рахунків бухгалтерського обліку НБУ ілюструє рис. 2.1.

Рис. 2.1. Структура Плану рахунків бухгалтерського обліку НБУ [складено
автором]
Реформований План рахунків бухгалтерського обліку НБУ складається з дев'яти
класів [37], поділених на чотири логічні частини: баланс, доходи та витрати,
меморандні рахунки і позабалансові рахунки. Кожний клас включає рахунки другого
порядку – розділ, третього – група та четвертого – балансовий рахунок. Записи
за позабалансовими рахунками відображаються в обліку за системою подвійного
запису, що забезпечується через спеціальні контррахунки. Синтетичний облік
здійснюється на рівні балансових рахунків другого, третього та четвертого
порядків.
Якщо інформація щодо видів фінансових інструментів, видів контрагентів
відбивається в номері балансового рахунку, то інша інформація (щодо видів
діяльності, форм власності, конкретного контрагента) – в додаткових параметрах
аналітичного бухгалтерського обліку. Тобто інформація аналітичного обліку є
доповненням такого методу бухгалтерського обліку як План рахунків
бухгалтерського обліку НБУ. Взаємозв’язок Плану рахунків бухгалтерського обліку
НБУ із аналітичним обліком наочно простежується на рис.2.2.
Рис.2.2. Схема взаємозв’язку Плану рахунків бухгалтерського обліку НБУ з
аналітичними рахунками [27, с. 43; 60]
За основу при приведені Плану рахунків бухгалтерського обліку НБУ та Плану
рахунків бухгалт