РОЗДІЛ 2
Методика та умови проведення дослідів
2.1. Місце, умови та об’єкти досліджень
Досліди проводили у 2001-2003 рр. в плівкових теплицях відкритого акціонерного
товариства «Київська овочева фабрика». Рослини огірка вирощували в
зимово-весняній культурозміні. В якості субстрату використовували солому.
Закладку та проведення дослідів здійснювали згідно прийнятих методик для
закритого грунту [80, 118-120, 122].
АТ “Київська овочева фабрика” розташована у північно-західній частині міста
Києва на правому березі річки Дніпро. Місце проведеня досліджень знаходиться у
четвертій світловій зоні України. Величина сумарного оптичного випромінювання
сонця у місті Київ за грудень-січень – 14,4 кДж/см2. Величина сумарної ФАР
(фотосинтетично активної радіації) на горизонтальну поверхню в теплицях –
4,20-5,80 кДж/см2. Інтенсивність освітлення у плівкових теплицях взимку не
перевищує 4000 лк. В хмарну погоду вона може знижуватись до 450–500 лк.
Мінімальна освітленість, що необхідна для росту і розвитку рослин огірка - 2400
лк, оптимальна – 20000 лк. У період вирощування розсади (січень-лютий) таку
інтенсивність можна забезпечити лише використанням електродосвічування рослин
[77, 155].
Четверта світлова зона належить до другого району за величиною снігового та
вітрового навантаження. Вага снігового покриву горизонтальної поверхні землі –
70 кгс/м2. Швидкісний тиск вітру на висоті 10 м над поверхнею землі – 35 кгс/м2
[3, 16].
Температурний режим у теплиці протягом вегетаційного періоду культури
відповідав вимогам та узгоджувався з існуючими рекомендаціями до технології
вирощування (табл 2.1).
Таблиця 2.1
Середньодобова температура повітря в теплиці, оС,
2001-2003 рр.
Місяць
Температура повітря, оС
мінімальна
середня
максимальна
2001
Лютий
18
24,2
28
Березень
17
24,7
32
Квітень
18
25,6
34
Травень
19
27,2
37
Червень
19
26,4
36
Липень
20
27,8
36
2002
Лютий
17
23,6
26
Березень
16
24,1
30
Квітень
18
24,8
28
Травень
20
26,5
32
Червень
18
25,3
33
Липень
21
28,1
37
2003
Лютий
16
23,9
25
Березень
17
25,1
29
Квітень
17
25,3
32
Травень
20
27,0
35
Червень
21
27,8
34
Липень
19
25,6
32
У період вирощування розсади середньодобова температура повітря дорівнювала 22
оС. Протягом вегетаційного періоду вона становила 25,2 оС. З часу висаджування
розсади на постійне місце і до початку цвітіння - 24,2оС, а від початку
цвітіння до плодоношення – 24,5оС. Середньодобова температура в період
плодоношення дорівнювала 26,0 оС.
Нічні температури були нижчі на 3-4оС. Короткострокові підвищення температури
повітря спостерігались у третій декаді квітня. Температура субстрату теплиці
була стабільною – 23-24,2 оС. Температурний режим у теплиці корегувався в
залежності від фази розвитку культури та інтенсивності сонячного освітлення.
У період проведення досліджень температуру регулювали повітряною системою
обігріву, поливом доріжок, забілюванням даху теплиці. Обігрів кореневмісного
шару субстрату відбувався за рахунок мінералізації (горіння) соломи. Обігрів
повітря здійснювався двома калориферами розташованими на висоті 1,5 м в
протилежних кінцях теплиці. Робота калориферів була автономною і контролювалась
температурним датчиком. Сигналом для їх увімкнення було зниження температури до
18 оС.
Середньодобова вологість повітря у теплиці коливалась протягом періоду
проведення досліджень в межах 92,1-96,0 %.Середньодобова вологість повітря
після висаджування розсади у теплицю була стабільною, а добові перепади не
перевищували 14 %. Висока вологість повітря весною пояснюється високими нормами
витрати води при закладці солом’яних тюків та перших поливах. До початку
цвітіння вона дорівнювала 92,1 %. З початку цвітіння до початку плодоношення
вологість зросла до 93,3 %. У період плодоношення її показник в середньому
становив 94,5%. Найвищі показники середньодобової вологості повітря потягом
2001-2003 рр. спостерігались в травні – 94,1-96,0 % (табл. 2.2).
Різких коливань середньомісячних показників вологості повітря за час проведення
досліджень в 2001-2003 рр. не було. Вологість субстрату постійно підтримували
на рівні 82-84,1 % НВ.
Таблиця 2.2
Середньодобова вологість повітря у теплиці, %, 2001-2003 рр.
Місяць
Вологість повітря, %
мінімальна
середня
максимальна
2001
Лютий
70
89,6
94
Березень
74
92,0
98
Квітень
84
94,2
100
Травень
89
95,9
100
Червень
86
95,7
92
Липень
83
94,8
90
2002
Лютий
72
86,7
90
Березень
68
87,4
93
Квітень
86
92,6
100
Травень
81
94,1
100
Червень
85
94,7
100
Липень
79
91,3
95
2003
Лютий
75
93,2
97
Березень
78
94,1
98
Квітень
82
95,8
100
Травень
86
96,0
100
Червень
81
94,2
96
Липень
84
95,7
99
За період проведення досліджень рівень цього показника був стабільним, що можна
пояснити частими поливами та властивістю соломи затримувати вологу.
Незначні коливання вологості повітря спостерігались в моменти короткочасних
потеплінь у квітні, коли з метою зниження температури повітря теплиці проводили
полив контуру системи повітряного обігріву. У літній період висока вологість
була обумовлена тим, що для зниження температури повітря у теплиці проводили
поливи доріжки та окремих елементів конструкції. Наслідком підтримання високої
вологості повітря і субстрату була постійна конденсація вологи на тепличній
плівці. Оскільки при надмірному накопиченні конденсованої вологи конденсат не
стікав по плівці, а спадав краплинами вниз, листки рослин були перезволожені.
Це сприяло швидкому поширенню борошнистої роси [130].
За час проведення досліджень показники мікрокл
- Київ+380960830922