РОЗДІЛ 2
УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце та умови проведення досліджень
Експериментальну роботу проводили у ВАТ "Київська овочева фабрика", яке знаходиться у м. Київ на вул. Туполєва, 12. Дослідження виконували впродовж 2002-2005 років шляхом вегетаційних дослідів. Тепличне господарство розміщене в умовах ІV світлової зони України (50o30' північної широти), фотоперіод (світлова частина доби ) складає 8-16 годин. Сумарне інтегрально оптичне випромінювання (СІОВ) на відкриту горизонтальну поверхню у грудні становить 67,0, січні - 96,4 і фотосинтетично активної радіації (ФАР) теплиці у грудні-січні - відповідно 20,1-29,3 МДж/м2 за місяць [118].
Клімат території господарства помірно-континентальний, тривалість безморозного періоду - 155-180 діб. Мінімальна температура взимку мінус 32,20С, максимальна влітку - плюс 390С. Сума ефективних температур понад 150С складає 2100-21100С. У теплу пору року переважають вітри західного та північно-західного, в холодну - північного та східного напрямків. Зима із сніговим покриттям триває протягом 100-105 днів. Середньорічна кількість опадів - 610 мм, у тому числі за квітень-жовтень - 403 мм [150].
Дослідження проводили в умовах закритого ґрунту, де промислове виробництво продукції плодів помідора здійснюється в гідропонних теплицях (типові проекти 810-1-483 і 810-1-28-88). Розсадна теплиця має довжину 44,8, ширину - 51 м; загальна площа становить 2285 м2.
Систему приготування і подачу живильного розчину здійснювали міксерною установкою фірми "VFNVLIET" у замкненій системі. Для цього використовували два баки з маточними розчинами і один з кислотою. Під час приготування живильного розчину контролювали задані параметри ЕС і рН і накопичували його в баках об'ємом 20 м3. Розсаду підживлювали методом підтоплення за заданою програмою. В ній зазначалося, на які столи, в який час, і як довго потрібно подавати живильний розчин. Заповнення стола регулювали впродовж 30 хв, після чого він системою трубопроводів стікав за 50-60 хв у баки для використаного розчину .
Мікроклімат в теплиці забезпечували згідно з даними метеостанції, системами обігріву, зволоження, вентиляції та подачі СО2. Вуглекислий газ подавали з котельні системою трубопроводів, а безпосередньо в розсадному відділенні - через перфоровані поліетиленові рукави. У теплиці були розміщені датчики виміру температури повітря, його відносної вологості та концентрації СО2. Обігрівали її двома окремими контурами, один з яких - шатровий, інший - регістри. Їх розміщували під кожним столом. Вентиляцію організовували через систему вентиляційних фрамуг [21].
Розсаду висаджували на постійне місце у гідропонну зимову теплицю з краплинним зрошенням. Відстань до шпалери становила 2,0 м.
2.2. Схеми дослідів
Дослід 1. Вирощування розсади щеплених рослин помідора в умовах закритого ґрунту.
У Реєстрі сортів рослин України відсутня інформація про підщепи для щеплення рослин помідора. Натомість насіннєві компанії пропонують зарубіжні підщепи для щеплення і вирощування помідора в закритому ґрунті. Однак невідомо, наскільки їх застосування пристосовано до наших кліматичних умов, оскільки дослідження з випробування щеплення на рослинах помідора в зимових гідропонних теплицях проводяться вперше. Для досліджень було відібрано рослини помідор: 1) напівкультурного вишнеподібного - Попугайчик та картоплянолистий - Дюймовочка; 2) фізаліс овочевий; 3) пасльон сорт Галбрі; 4) підщепа RZ№ 61-53 фірми "Rіjk Zwaan" та підщепа Бьюфорт - "De Ruiter Seeds" з комплексною стійкістю проти хвороб і нематоди. Для щеплення використовували прищепи, найбільш продуктивні в наших умовах гібриди - Раїса F1; Алла 2 F1; лінії - Маєва F5; Рапсодія F8 (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Схема досліду 1.1 - Підбір підщеп та прищеп
Номер
варіантаГібрид,
лінія, сортКраїна-виробникПідщепи1ПопугайчикРосія2ДюймовочкаУкраїна3Фізаліс овочевийУкраїна4ГалбріУкраїна5RZ № 61-53Нідерланди6БьюфортНідерландиПрищепи1Раїса F1Нідерланди2Алла 2 F1Україна3Маєва F5 ?Нідерланди4Рапсодія F8 ?Нідерланди
Основним завданням досліду було підбір підщеп, вивчення способів щеплення з метою виділення найкращого, встановлення частки приживання щеплених рослин залежно від способів щеплення та обв?язування щеплених компонентів. Дослідження проведено, при шестиразовому висіванні прищеп і підщеп у 2003 році.
Для підбору підщеп зазначені прищепи щеплювали на всі підщепи (табл. 2.2). Підбираючи оптимальний вік та спосіб щеплення рослин цей технологічний прийом проводили косим зрізом та в розщіп у 16-, 18-, 20-, 25-, 30-денному віці сіянців, у фазі сім'ядоль, 2-х, 3-х, 4-х справжніх листків.
Таблиця 2.2
Схема досліду 1.2 - Сортопідщепні комбінування
Раїса F1
(контроль)Алла 2 F1 (контроль)Маєва F5 (контроль)РапсодіяF8
(контроль)Раїса F1 / ПопугайчикАлла 2 F1 / ПопугайчикМаєва F5 / ПопугайчикРапсодія F8 / ПопугайчикРаїса F1 / ДюймовочкаАлла 2 F1 / ДюймовочкаМаєва F5 / ДюймовочкаРапсодія F8 / ДюймовочкаРаїса F1 /
ГалбріАлла 2 F1 /
ГалбріМаєва F5 / ГалбріРапсодія F8 / ГалбріРаїса F1 /
ФізалісАлла 2 F1 /
ФізалісМаєва F5 / ФізалісРапсодія F8 / ФізалісРаїса F1/
RZ №61-53Алла 2 F1/
RZ №61-53Маєва F5/
RZ №61-53Рапсодія F8/
RZ №61-53Раїса F1 / БьюфортАлла 2 F1 /
БьюфортМаєва F5 / БьюфортРапсодія F8 / Бьюфорт
Дослід №2. Ріст, розвиток і продуктивність рослин щепленого помідора.
Основним завданням досліду було визначити вплив щеплення на ріст, розвиток та продуктивність помідора в зимових теплицях, встановити товарність та основні біохімічні показники плодів помідора, залежно від гібрида і застосованої підщепи, визначити стійкість щеплених рослин проти найпоширеніших у закритому ґрунті хвороб і шкідників на природному інфекційному фоні (табл.2.3). Д