РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИХ
ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
2.1. Організація дослідно-експериментальної роботи
Організація роботи передбачає визначення дослідно-експериментальної бази
дослідження. Основною базою дослідження був факультет дошкільної та початкової
освіти Херсонського державного університету. В експерименті брали участь
студенти спеціальностей “Початкове навчання. Спеціалізація: українознавство”,
“Початкове навчання. Спеціалізація: англійська мова”, “Початкове навчання.
Спеціалізація: основи інформатики”, “Початкове навчання. Спеціалізація:
логопедія.” Дослідження охопило 367 студентів як факультету дошкільної та
початкової освіти Херсонського державного університету, так і педагогічного
факультету Миколаївського державного університету імені В.О.Сухомлинського;
також 78 вчителів початкових класів шкіл м. Херсона та області – слухачів
курсів підвищення кваліфікації учителів (Південноукраїнський регіональний
інститут післядипломної освіти, м. Херсон) та м. Миколаєва (Обласний інститут
післядипломної освіти, м. Миколаїв); 29 викладачів факультету дошкільної та
початкової освіти Херсонського державного університету.
В організації дослідно-експериментальної роботи були виділені три періоди. Вони
відповідають періодам цілісного наукового дослідження і в той же час мають
власне наповнення.
І період – 1998-1999 р.р., пов’язаний із вивченням стану проблеми у педагогіці,
психології, соціології та філософії, уточненням понять “професійно-педагогічні
цінності”, “професійно-педагогічні ціннісні орієнтації”, “навчальні ціннісні
орієнтації” та розробкою класифікації професійно-педагогічних ціннісних
орієнтацій вчителя початкових класів.
ІІ період – 1999-2001 р.р., був спрямований на обґрунтування та розроблення
педагогічної технології формування професійно-педагогічних ціннісних орієнтацій
майбутніх учителів початкових класів.
ІІІ період – 2001-2005 р.р., спрямований на безпосереднє впровадження
зазначеної педагогічної технології у навчально-виховний процес вищого
навчального закладу та експериментальну перевірку її ефективності.
Метою експериментальної роботи є перевірка гіпотези дослідження.
Для проведення експериментальної роботи було обрано шість груп студентів
факультету дошкільної та початкової освіти Херсонського державного
університету: три – експериментальні та три – контрольні. До складу кожної
групи входило від 20 до двадцяти п’яти осіб. Першу експериментальну групу
складали студенти ІІІ курсу, другу – студенти ІV курсу і третю – студенти V
курсу. Відповідно були сформовані й контрольні групи. Студенти І-ІІ курсів
брали участь в експериментальній роботі на загальних засадах. Педагогічний
експеримент проводився у природних умовах вузівського навчально-виховного
процесу.
Для забезпечення достовірності результатів дослідно-експериментальної роботи:
здійснювали вибірку студентів одного курсу;
у контрольних та експериментальних групах роботу проводили досвідчені
викладачі;
протягом навчального року в групах відповідно до курсу навчання вивчався
однаковий за змістом і структурою навчальний матеріал.
В основу педагогічного експерименту покладена розроблена педагогічна технологія
формування професійно-педагогічних ціннісних орієнтацій майбутніх учителів
початкових класів. Загальна структура цієї технології описана у першому
розділі, а саме підрозділі 1.3.
У подальшому ми більш детально зупинимось на усіх методичних аспектах
впровадження педагогічної технології у навчально-виховний процес вищого
навчального закладу.
2.2. Технологія формування професійно-педагогічних ціннісних орієнтацій
майбутніх учителів початкових класів
У процесі роботи над проблемою формування професійно-педагогічних ціннісних
орієнтацій майбутніх учителів початкових класів, як зазначалося раніше, постала
необхідність впровадження ефективної педагогічної технології та розробки
доцільних форм, методів та засобів навчання (табл. 2.1).
Під час дослідження ми встановили, що професійно-педагогічні цінності
становлять самостійний компонент цілісної системи життєвих орієнтацій
майбутнього педагога, який відображається у його професійній самосвідомості.
Лише усвідомивши себе у ролі вчителя, вихователя, студент відкриває для себе
можливості активного професійного саморозвитку, цілеспрямованого формування у
себе професійно значущих якостей особистості й педагогічної майстерності. До
того ж, професійна самосвідомість повинна органічно входити до структури
педагогічної майстерності майбутнього вчителя початкових класів й одночасно
служити ознакою професійного розвитку.
Завдяки самосвідомості студент розуміє ступінь невідповідності власних якостей
вимогам професії і намагається подолати це протиріччя. Несформованість
ставлення до себе як до майбутнього вчителя початкових класів гальмує
професійне становлення особистості.
Для виявлення змісту професійної самосвідомості майбутнього вчителя початкових
класів нами у ході дослідження був здійснений професіографічний підхід, при
якому відправними у визначенні важливих для даної професії ціннісних орієнтацій
виступали вимоги, які пред’являються до педагога даної спеціальності. Ми
використовували метод вільного самоопису, при якому студентам І, ІІІ та V
курсів факультету дошкільної та початкової освіти Херсонського державного
університету та педагогічного факультету Миколаївського державного університету
імені В.О.Сухомлинського пропонувалося описати ті власні якості, які вони
вважають важливими для їх майбутньої професійно-педагогічної
- Київ+380960830922