Розділ 2
Дидактичні умови активізації самостійної роботи студентів аграрного коледжу в
процесі вивчення спеціальних дисциплін
2.1. Формування організаційних й пізнавальних умінь самостійної роботи
студентів
У самостійній діяльності студентів викладач бере участь через створення ним
умов для спонукання студента до самостійної роботи. Ми поділяємо точку зору
Л. Горбатюк і під умовами розуміємо фактори, які діють у навчальному процесі та
впливають як на навчальну діяльність, так і на результати навчання. Визначаючи
умови організації самостійної роботи необхідно враховувати, що до результату
відносяться продукти діяльності, отриманий досвід, стан особистості з її
внутрішньою потребою до розвитку самостійності [65, с.32].
У нашому дослідженні під дидактичними умовами самостійної роботи студе-нтів
аграрного коледжу в процесі вивчення спеціальних дисциплін ми розуміємо
обставини, що сприяють формуванню у студентів аграрного коледжу організаційних
умінь самостійної роботи і пізнавальної діяльності. Врахувати всі дидактичні
умови самостійної роботи студентів у межах нашого дослідження неможливо, у
зв’язку з цим ми виділяємо комплекс найважливіших дидактичних умов, що
оптимально впливають на процеси формування у студентів умінь самостійної
роботи.
Самостійна робота студента є наслідком його точно організованої навчальної
діяльності на занятті, що мотивує самостійне її розширення, поглиблення й
продовження у вільний час. Відповідно викладач повинен організувати навчальну
(аудиторну і позааудиторну) роботу студента, розробивши програму його
самостійної діяльності з оволодіння знаннями, та керувати нею.
Самостійна робота студента передусім має бути усвідомлена як вільна за вибором,
внутрішньо вмотивована діяльність. Ця робота пропонує студенту виконання цілого
ряду дій: усвідомлення мети своєї діяльності; сприйняття навчального завдання;
підпорядкування виконанню цього завдання інших інтересів і форм зайнятості
студента; самоорганізація в розподілі навчальних дій у часі; самоконтроль у
процесі виконання самостійної роботи.
Організація самостійної роботи піднімає ряд питань, що стосуються готовності
студента як суб’єкта цієї форми діяльності до її здійснення. Як показують
матеріали багатьох досліджень більшість студентів не вміють організовувати
самостійну роботу. Так згідно з узагальненими М. Дяченком і Л. Кандибовичем
даними, 45,5 % студентів визнають, що їм не вистачає вмінь правильної
організації самостійної роботи; 65,8 % опитаних взагалі не вміють розподіляти
свій час; 85 % не вміють його розподілити правильно [85, с.50]. Навіть при
деякому вмінні самостійно працювати студенти повільно сприймають матеріал на
слух, читають і конспектують навчальні тексти. Відповідно, можна констатувати
невідповідність психологічної підготовленості до самостійної роботи, незнання
загальних правил її самоорга-нізації, невміння реалізувати зумовлені нею дії.
Якщо до цього додати недостатньо високий рівень пізнавальної зацікавленості до
навчальної дисципліни, то стає ясно, чому студенти не можуть працювати
самостійно.
Формуючи здібності студентів до самостійної роботи, потрібно цілеспрямовано
навчати їх її змістові. Таке навчання повинно включати формування прийомів
моделювання самої діяльності, визначення студентами оптимального розпорядку
дня, осмислення й послідовне відпрацювання ними раціональних прийомів роботи з
навчальним матеріалом. Це навчання повинне включати оволодіння прийомами
поглибленого і динамічного читання, складання планів різноманітних дій,
конспектування, вирішення навчально-практичних завдань.
Поради щодо організації самостійної роботи дані в одному з листів
В. Сухомлинського до сина. Зокрема він пише: “Умій створювати в собі внутрішні
стимули. Багато в розумовій праці не настільки цікаве, щоб виконувати з великим
бажанням. Часто єдиним рушійним стимулом є лише потрібно. Починай розумову
працю якраз з цього. Умій зосереджуватися на тонкостях теорії по цих питаннях,
зосереджуватися настільки, щоб поступово потрібно перетворювати в хочу. Саме
цікаве завжди залишай на кінець роботи” [272, с.650].
Отже, першою дидактичною умовою активізації самостійної роботи студентів
аграрного коледжу під час вивчення спеціальних дисциплін є те, що самостійна
робота студентів передусім має бути усвідомлена як вільна за вибором,
внутрішньо вмотивована діяльність
Організація будь-якої роботи, зокрема самостійної, починається з діяльності. У
дослідженні І.Шимко самостійна робота розглядається як досить ефективний вид
навчальної діяльності студентів за умови вмілого, безпосереднього чи
опосередкованого керівництва з боку викладача. Її висока ефективність
виявляється лише в поєднанні з іншими видами пізнавальної діяльності [304,
с.8].
З метою всебічного аналізу методики ми визначили організацію самостійної роботи
як систему. А. Киверялг дає таке визначення системі – „система являє собою
цілісну сукупність пов’язаних між собою об’єктів” [146, с.54]. Тлумачний
словник української мови так визначає поняття “система”. „Система – це
структура, що становить єдність закономірно розміщених і функціонуючих частин”
[108, с.368].
Потреба у системному підході обумовлена багатоаспектністю сторін досліджуваного
об’єкта, які, на нашу думку, необхідно розглядати в єдності. Такими сторонами в
нашому дослідженні є етапи циклу самостійної роботи з дисципліни “Технологія
галузі”. Як зазначає А. Киверялг, під системним аналізом розуміють сукупність
прийомів і методів для пізнання складних об’єктів – систем, які є складною
сукупністю елементів, що взаємодіють між собою. За допомогою системного підходу
мож
- Київ+380960830922