РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Експерименти проведено на 693 нелінійних білих щурах обох статей масою 130 –
400 г., 23 кішках обох статей масою 3,5 - 5 кг та 60 білих мишах масою 17-28 г.
Всі тварини утримувались у віварії ВНМУ на стандартному водно-харчовому раціоні
при вільному доступі до води та їжі. Тварини отримували стандартне харчування у
вигляді збалансованого гранульованого корму за встановленими нормами.
Дослідження проводили в лабораторії кафедри фармакології ВНМУ, сертифікованої
Державним фармакологічним центром МОЗ України (посвідчення №51 від 30.05.2002)
з врахуванням методичних рекомендацій ДФЦ МОЗ України «Доклінічні дослідження
лікарських засобів» [98].
Розподіл тварин за дослідними групами в проведеному дослідженні наведено в
табл. 2.1.
Таблиця 2.1.
Розподіл тварин за дослідними групами
Групи тварин
Кількість
Моделі гіпоксії:
1. Гіпоксія замкнутого простору на щурах:
Тварини з експериментальною гіпоксією
Профілактика вінбороном
28
Профілактика емоксипіном
28
Профілактика пентоксифіліном
28
Розробка дозового режиму вінборону у щурів
42
2. Циркуляторна гіпоксія мозку на щурах:
Тварини з експериментальною гіпоксією
10
Профілактика вінбороном
40
Профілактика емоксипіном
40
продовж.табл.2.1
Профілактика пентоксифіліном
40
Профілактика натрієм оксибутиратом
40
Профілактика пірацетамом
40
3. Циркуляторна гіпоксія у ненаркотизованих щурів:
Тварини з експериментальною гіпоксією
20
Профілактика вінбороном
10
Профілактика емоксипіном
10
Профілактика пентоксифіліном
10
Профілактика натрієм оксибутиратом
10
Профілактика пірацетамом
10
4.а) Гостре порушення мозкового кровообігу у щурів:
Тварини з експериментальною гіпоксією
Лікування вінбороном
Лікування кавінтоном
1.4.б) Гостре порушення мозкового кровообігу у кішок:
Тварини з експериментальною гіпоксією
Лікування вінбороном
Лікування кавінтоном
5. Гостра гіпобарична гіпоксія на мишах:
Тварини з експериментальною гіпоксією
10
Профілактика вінбороном
10
Профілактика пентоксифіліном
10
Профілактика пірацетамом
10
Профілактика емоксипіном
10
Профілактика натрієм оксибутиратом
10
6. Гостра гемічна гіпоксія на щурах
Тварини з експериментальною гіпоксією
Профілактика вінбороном
продовж. табл.2.1
Профілактика пентоксифіліном
7. Дослідження фармакокінетики вінборону на щурах
Інтактні тварини
35
Тварини з гострою гіпоксичною гіпоксією
35
8. Дослідження впливу вінборону та пентоксифіліну на динаміку біохімічних
показників в гомогенатах мозку та серця щурів
Інтактні тварини
21
Профілактика вінбороном
21
Профілактика пентоксифіліном
21
7. Дослідження фармакопрофілактичної ефективності препаратів при хронічній
гіпобаричній гіпоксії з гіперкапнією за показником порогу фібриляції шлуночків
серця щурів
Тварини з експериментальною гіпоксією
10
Профілактика вінбороном
10
Профілактика пентоксифіліном
10
8. Дослідження фармакопрофілактичної ефективності препаратів при хронічній
гіпобаричній гіпоксії з гіперкапнією за морфологічними змінами у внутрішніх
органах щурів
Тварини з експериментальною гіпоксією
10
Профілактика вінбороном
10
Профілактика пентоксифіліном
10
9. Дослідження фармакопрофілактичної ефективності препаратів при хронічній
гіпобаричній гіпоксії з гіперкапнією за показником фізичної виносливості щурів
Тварини з експериментальною гіпоксією
10
продовж. табл.2.1.
Профілактика вінбороном
10
Профілактика пентоксифіліном
10
10. Вивчення вазоділататорної активності вінборону та дротаверину in vitro
15
2.1. Моделі гіпоксії
Г замкнутого простору моделювали шляхом розміщення щурів у ізольовані
гермооб'єми (V=0,001 м3). Спостереження за тваринами проводили до моменту
їхньої загибелі, що дозволило для кожного лікарського засобу, який
досліджувався, розрахувати коефіцієнт антигіпоксичного захисту (Кз) [187, 262,
238].
Кз = Тд / Тк, де
Тд – середня тривалість життя тварин в дослідній групі;
Тк – середня тривалість життя в контрольній групі.
Для досліджуваних препаратів з чіткою протигіпоксичною дією на даній моделі Г в
щурів розраховували ЕД50 - середньоефективну дозу препарату, яка сприяла
зростанню середньої тривалості життя тварин на 50% по відношенню до контрольної
групи). ЕД50 розраховували графічно за методом Литчфілда-Уілкоксона [23].
Лікарські препарати вводили внутрішньоочеревинно (в/о) за 1 год до початку
моделювання патологічного стану. Вінборон досліджували в дозах: 2,0; 4,0; 8,0
та 16,0 мг/кг, що становить відповідно 2,32; 4,63; 9,26 та 18,54% від ЛД50 при
в/о введенні [111]; емоксипін – 2,5; 5,0; 10,0 та 20 мг/кг, пентоксифілін –
50,0; 100,0; 150 та 200,0 мг/кг маси тіла щурів, в терапевтично ефективних
дозах, запозичених з літератури [373, 258, 27, 159]. Ефективність препаратів
оцінювали за показником середньої тривалості життя, а також за перебігом
клінічної картини.
Циркуляторну Г (ішемію) мозку відтворювали на щурах, масою 150 - 220 г., шляхом
незворотньої одночасної двосторонньої оклюзії загальних сонних артерій до місця
їх біфуркації на зовнішню та внутрішню гілки. Оперативне втручання проводили
під натрій – тіопенталовим наркозом (70 мг/кг в/о) шляхом розсікання на шиї
вздовж трахеї шкіри, тупого розшаровування підшкірно-жирової клітковини та
м'язів з наступним відпрепаровуванням правої та лівої загальних сонних артерій
та перев'язкою їх шовковою лігатурою. Ушивання операційного доступу
здійснювалось пошарово з наступною обробкою шкіри розчином йоду. Прооперованих
тварин відсаджували в клітки і спостерігали протягом 2-х діб [262, 35].
Фармакологічний скринінг потенційних Аг проводили на вищезгаданій
експериментальній моделі серед 5 препаратів з різними механізмами дії.
Лікарськ
- Київ+380960830922