розділ 2.1, рис. 2.1).
Формування асортименту товарів повинно здійснюватися з урахуванням очікуваних
змін у попиті, наявності складських площ, запланованого обсягу його
товарообороту та прибутку, рівня цін і торговельних надбавок, кількості та
особливості постійних оптових покупців. Кількість різновидів товару залежить
від специфіки товарної групи. Наприклад, оптове підприємство реалізує
холодильники, які можуть бути представлені одно-, двох- і трьохкамерними
моделями, мати декілька марок і відрізнятися об’ємом та технічними параметрами.
Отже, в асортиментному переліку може нараховуватися декілька десятків
різновидів холодильників. Аналогічно формується асортимент і по інших групах
товарів.
Наступним кроком при розробці товарної політики після формування асортиментного
переліку є визначення рівня конкурентоспроможності товарів, які увійшли до
цього переліку. Оцінка конкурентоспроможності товарів може здійснюватися
рейтинговим, матричним або табличним методами. Також для оцінки
конкурентоспроможності доцільно було б визначити одиничні й групові показники
конкурентоспроможності товару. Методика розрахунку цих показників представлена
у підрозділі 1.3 дисертаційної роботи.
Неможливо також розробити досконалу товарну політику, якщо не враховувати
життєвий цикл товару, який планується включити до асортиментного переліку. Для
визначення життєвого циклу товару необхідно зібрати дані про динаміку обсягу
виробництва, реалізації, собівартості, прибутку, витрат на рекламу, запасів
товарів на оптових та роздрібних торгових підприємствах, цін реалізації. На
підставі цих даних розраховуються показники: рентабельність реалізації,
рентабельність витрат, цінова еластичність реалізації та ін. Результати
отриманих даних та їх аналіз є вихідною базою для окреслення фаз життєвого
циклу товарів і прийняття необхідних рішень.
При формуванні товарного асортименту важливо провести аналіз співвідношень за
двома базовими показниками, а саме, визначити частку аналізуємого товару у
загальному обсязі продажу та у загальній сумі прибутку. Використовуючи
АВС-аналіз, можна сформувати стратегічний „портфель” товарів, тобто встановити
20% товарів, які здатні приносити 80% загального обсягу продажу, та 20%
товарів, що забезпечать 80% загальної суми прибутку.
Розробка товарної політики обов’язково повинна передбачити розширення
асортименту товарів за рахунок нових товарів. Для цього також доцільно
використати Закон Парето, який передбачає наявність на підприємстві стабільного
та нового асортименту товарів у співвідношенні 80:20. Це надасть можливості
оптовому підприємству покращити свій позитивний імідж, збільшити кількість
оптових покупців.
В таблиці 3.5 представлені критерії, що включають шість ступенів новизни
товару. Для цього спочатку визначають положення зразка в стрічці „ступінь
Таблиця 3.5
Визначення ступеня новизни господарських товарів
№ з/п
Ступінь новизни виробу
(ранг)
Параметри виробу, що оновлюється (бали)
Зразки виробів, які мають новизну за вказаними рангами в момент появи в сфері
збуту
функція
конструкція
форма
Несуттєва модифікація окремих параметрів, що не покращує споживчих властивостей
Вдосконалення окремих параметрів і споживчих властивостей
1 - 2
Пилосос з пластмасовим корпусом
Суттєві зміни параметрів і споживчих властивостей
2 - 3
Зміна розміру габаритів пральної машини
Нові комбінації функцій, поява нових допоміжних з внесенням важливих технічних
вдосконалень
3 - 4
Праска з титановою підошвою, електропрялка, електрошвейна машина
Докорінне якісне перетворення функцій і технічного принципу дії
4 - 6
Кондиціонер, холодильник з антибактеріальною
системою
Поява якісної нової функції споживання виробу, що не має в сфері збуту аналогів
і прототипів
7 - 8
5
Підлогомиючий пилосос,
Холодильник із зберіганням продуктів холодним повітрям
новизни” і фахівці, які оцінюють функціональну новизну товару, встановлюють
бали, під якими розуміють його споживчі функції, враховуючи естетичні
показники.
Товарам, функція яких змінюється, а конструктивне значення або форма
зберігається, в графах „конструкція” і „форма” може бути поставлений бал, той
що відноситься до більш низьких рангів (аж до першого – 0 балів).
Таким чином, для кожного параметру – „функція”, „конструкція”, „форма” – може
бути встановлений і свій ранг при умові, що ранг „функція” залишається вищим
або рівним іншим.
Бальною оцінкою ступень новизни товару можливо представити більш наочно, якщо
вищий ранг новизни (18 балів) прирівняти до 100%. Тоді ступінь новизни (Н)
товару можна визначити за формулою:
Н =
де ? Кі - кількість балів, яка характеризує новизну аналізуємого товару
за всіма параметрами;
? Кі max - сума вищих рангів новизни товару.
Таким чином, якісно новим можна вважати товар, який у відповідності з
запропонованим методом розрахунку має новизну 70% і більше. Товари , які мають
ступінь новизни на рівні 20-70%, можуть бути названі товарами нового покоління.
Товари за ступенем новизни менше 20% відносяться до товарів незначної новизни,
що суттєво не впливає на їх якість.
Розроблена товарна політика оптового підприємства була б неповною, якщо б не
визначала напрям дій щодо формування номенклатури супутніх послуг. Отже,
наступним напрямком на даному етапі є визначення переліку видів супутніх
послуг. Однак, перед тим, як розробляти номенклатуру послуг та включати до неї
нові види, необхідно проаналізувати ефективніст