РОЗДІЛ 2
ЕКОНОМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА
ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
2.1. Аналіз процесу ринкової трансформації аграрних підприємств
Луганської області
Перехід економіки України від планово-розподільної системи до ринкових
відносин визначив необхідність корінних перетворень у агропромисловому
комплексі країни. З моменту проголошення незалежності України відбулися спроби
реформування аграрної галузі. У перші місяці існування України як самостійної
держави Верховною Радою було прийнято ряд законів - про господарчі товариства,
про підприємництво, про підприємства в Україні, про селянські (фермерські)
господарства. Закон України “Про господарчі товариства”, прийнятий 19 вересня
1991 року, передбачає такі організаційно-правові форми господарювання, як
акціонерні товариства, товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю,
повні та командитні товариства. У 1997 році Законом України “Про
сільськогосподарську кооперацію” були введені нові форми організації
сільськогосподарського виробництва на основі кооперації. Згідно з цими
законами, а також указам Президента і постановами Кабінету Міністрів
здійснюється реформування економічних відносин в агропромисловому комплексі
України. Однак десятилітній досвід показує, що соціальний і економічний ефект
від реформаторських перетворень як в Україні в цілому, так і в Луганській
області зовсім невтішний. Щорічний спад сільськогосподарського виробництва за
1991-2000 роки по Україні в середньому склав 5,1 %, по Луганській області –
4,2%. Якщо в 1991 році число збиткових підприємств становило 8 % від загальної
кількості сільськогосподарських підприємств, то в 1999 році цей показник
збільшився до 85 %. У 2000 – 2001 рр. спостерігається зростання прибутку і
рентабельності сільськогосподарського виробництва. Рівень рентабельності по
всіх категоріях господарств Луганської області в 2001 році складав 7,1 %, а на
1.01.2004 року – 7,4 %.
Таблиця 2.1
Динаміка прибутковості сільськогосподарських підприємств
Луганської області
Показники
Роки
1991
1995
1997
1998
1999
2000
2001
2002
2003
Кількість прибуткових підприємств
336
206
46
25
58
240
277
258
254
- у них сума прибутку,
млн. грн.
2,3
6,3
69,3
40,3
68,6
67,0
Кількість збиткових підприємств
149
308
339
326
137
126
139
120
- у них сума збитку,
млн. грн.
175,5
176,3
38,5
22,3
35,5
27,7
Загальна сума прибутку (+), збитку (-), млн. грн.
726
6,5
-131,2
-173,2
-170,0
30,8
18,0
35,1
39,3
л.д. [125, 126]
Ситуація, що склалася в аграрному секторі економіки області, є результатом
впливу багатьох факторів, серед яких, на нашу думку, найбільш значиме місце
займають:
повна відсутність або нестача фінансових коштів як власних, так і позикових;
неефективна державна підтримка товаровиробника;
високі відсоткові ставки по кредитах;
збільшення витрат за рахунок ряду факторів:
незадовільний стан матеріально-технічних ресурсів;
використання застарілих виробничих технологій;
відсутність навичок самостійного ведення господарства;
низький рівень кваліфікації працівників;
незадовільний стан природних ресурсів;
нестабільність податкової та правової політики;
слабкість ринкової інфраструктури;
недосконалість внутрішньогосподарської структури сільськогосподарських
підприємств;
конкуренція з боку закордонних товаровиробників продукції тощо.
У пошуках причин затяжного кризового стану аграрного сектора економіки України
вчені економісти-аграрники майже одностайні в думці, що на самому початку
реформаторських перетворень не вдалося безболісно вирішити питання
трансформації відносин майнової і земельної власності. Земля не була введена в
економічний обіг, а її вартість досі не входить у суму капіталу аграрних
підприємств. Процес роздержавлення і приватизації землі на практиці носить,
власне, формальний характер. Паювання землі проведено в основному лише на
папері без виділення ділянок на місцевості.
З метою створення нової організаційної структури на селі, реалізації
громадянами права власності на землю 3 грудня 1999 року й було видано Указ
Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування
аграрного сектора економіки”. Указом передбачалася реструктуризація
колективних сільськогосподарських підприємств, яка включає зміну структури
підприємства, його керування, форм власності, організаційно-правової форми.
Кінцева мета полягала у фінансовому оздоровленні сільськогосподарських
підприємств такими методами, як реорганізація (злиття, приєднання, розділ,
виділення, перетворення) і ліквідація (з ініціативи КСП чи за допомогою
процедури банкрутства, санації та залучення інвестора).
У процесі трансформації колективних сільськогосподарських підприємств у
господарства ринкового типу в 1999 і 2000 роках у Луганській області на базі
існуючих 302 КСП утворено 437 нових агроформувань. Кількість виробників
сільськогосподарської продукції станом на 1.01.2000 - 2004 роки наведено у
табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Групування виробників сільськогосподарської продукції в
Луганській області за організаційно-правовою ознакою
Види підприємств
Кількість підприємств
Станом на 1.01.2000р.
Станом на 1.01.2001р.
Станом на 1.01.2002р.
Станом на 1.01.2003р.
Станом на 1.01.2004р.
Колективні
сільськогосподарські підприємства
351
285
285
262
259
Міжгосподарські підприємства
13
11
73
16
15
Державні
сільськогосподарські підприємства
10
11
11
Приватні
(приватно-орендні) сільськогосподарські підприємства
10
46
74
91
69
Селянські
фермерські
господарства
1473
15