Ви є тут

Соціально-економічний розвиток сільської місцевості регіону та напрями його удосконалення

Автор: 
Бондар Тетяна Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U001526
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
2.1. Особливості розміщення та соціально-економічного розвитку сільських
населених пунктів
Головною передумовою забезпечення продовольчої безпеки, ефективного розвитку
сільськогосподарського виробництва є повноцінне відтворення сільського
населення. Чисельність, якісні характеристики, мотиваційні механізми його
життєдіяльності повинні відповідати потребам високоякісного використання,
збереження та відтворення природно-ресурсного потенціалу сільських територій.
Демографічною, поселенською основою формування сільськогосподарського
товаровиробника є наявні ресурси села. Тому характер сільського середовища
прослідковується в системі розселення, яка формується в процесі історичного
розвитку під впливом соціально-економічних та природно-географічних чинників. У
розміщенні населених пунктів важливу роль відіграє територіальна організація
виробництва, адже населення перебуває в залежності від нього. Таким чином,
розміщення виробництва – це основа розвитку та удосконалення поселенської
мережі на селі.
За час свого формування сільська поселенська мережа Херсонської області пройшла
ряд етапів, які характеризують певний рівень розвитку продуктивних сил і
виробничих відносин. Адміністративні перетворення у сільській місцевості
здійснювались паралельно зі змінами адміністративно-господарської системи
управління. Так, за період з 1970 р. до 2005 р. у Херсонській області кількість
сільських рад збільшилась з 26 до 29, або на 10,3% (табл. 2.1). Це є
результатом того, що в країні проводилось удосконалення системи управління та
скорочення управлінських витрат, в основі чого лежало укрупнення
сільськогосподарських підприємств. Цей процес не міг не позначитись і на
сільських населених пунктах, адже тоді індустріальному механізованому
сільськогосподарському виробництву повинні були відповідати висококонцентровані
форми сільського розселення.
Таблиця 2.1
Характеристика поселенської мережі Херсонської області на початок року, одиниць
*
Показники
1970 р.
1991 р.
1996 р.
2001р.
2005 р.
Адміністративно-територіальні
одиниці:
Райони
18
18
18
18
18
Міста обласного значення
Міста районного значення
Селища міського типу
27
30
30
30
30
Селищні ради
26
29
29
29
29
Сільські ради, од.
167
249
252
259
257
Населені пункти, всього
825
714
699
699
697
в т. ч.: міські
35
39
39
39
39
сільські
790
675
658
658
656
*Розраховано за даними Херсонського обласного статистичного управління
статистики (Стат. зб. Херсонській області за 2004 р, С.30).
Дані рис. 2.1 свідчать про те, що за період з 1970 р. до 2005 р. відбулось
значне скорочення сільських населених пунктів на 134 одиниці, або на 16,7%, як
внаслідок приєднання їх до міських поселень, так і за рахунок переведення в
селища міського типу. Основою для цього стала сама структура зайнятості
сільських жителів. Це, певним чином, суперечить розвитку багатоукладності
економіки у сільській місцевості, розвитку села в широкому розумінні цього
слова. Переведення сільських населених пунктів у розряд міських поселень або
селищ міського типу було однією з основних причин поступового їх вимирання.

Рис.2.1 Динаміка кількості сільських населених пунктів Херсонської області за
роками
Суцільне обстеження сільських населених пунктів у 2001 р. свідчить, що в
останні роки триває процес розукрупнення раніше адміністративно об’єднаних
сільських населених пунктів. Крім того, відбуваються зміни у структурному
складі сільських поселень. Сучасна мережа сільських поселень досліджуваного
регіону характеризується негативними процесами зменшення людності та старіння
села. Внаслідок негативних демографічних процесів прослідковується тенденція до
зменшення кількості великих сіл і збільшення малих за чисельністю населення сіл
(табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Сільські населені пункти Херсонської області за кількістю жителів за роками,
одиниць *
Населені пункти з числом жителів у них
1991р.
1996 р.
2001р.
у групі
в %
у групі
в %
у групі
в %
до 50 чол.
40
6,1
39
5,9
43
6,5
50-99 чол.
37
5,6
37
5,6
48
7,3
100-199 чол.
120
18,2
121
18,4
118
17,9
200-499 чол.
162
24,6
153
23,3
151
22,8
500- 999 чол.
132
20,1
134
20,4
139
21,1
1000 і більше
167
25,4
174
26,4
161
24,4
* Соціальна інфраструктура села: Навч. посіб./ За ред. П.Т. Саблука, М.К.
Орлатого. ? К.: Інститут аграрної економіки УААН, 2002. – С.28-29.
Так, за 1991- 2001 рр. кількість сіл по Херсонській області з чисельністю
населення до 50 чол. збільшилась на 7,5% (з 40 до 43 одиниць). Водночас
кількість сіл з чисельністю населення понад 1000 чол. зменшилась за
досліджуваний період на 3,6% (з 167 до 161 одиниці).
Поняття “людність поселення” дозволяє визначити тенденції концентрації або
розосередженості розселення (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Середня людність поселення (число жителів на один сільський населений пункт за
роками), чол.*
Роки
Відхилення
(+, -)
1979
1989
1995
2000
2002
2003
2004
1995р. від 1979р.
2004 р. від 1979р.
Україна
646
595
575
548
545
543
541
- 71
-105
Херсонська область
688
729
743
708
700
692
684
- 55
- 4
*Соціальна інфраструктура села: Навч. посіб./ За ред. П.Т. Саблука, М.К.
Орлатого. ? К.: Інститут аграрної економіки УААН, 2002. – С. 32.
На початок 2005 р. кількість сільських населених пунктів Херсонської області
дорівнювала 656 од., у яких проживало 451,2 тис. чол. Середній розмір
населеного пункту за 1979 - 2004 рр. по Україні зме