РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ
РЕСУРСІВ ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ
2.1. Система державного земельного кадастру України, її структура, задачі і
функції
Земля – найважливіший об'єкт нерухомості. Оскільки земля в тому або іншому
сенсі є основним джерелом багатства, вона має найважливіше значення і вимагає
ефективної системи управління. Зараз земельний фонд України, або, іншими
словами, земельні ресурси країни, – це вся її територія в межах державних
кордонів, що дорівнює 603,6 тис. км2 або 60,36 млн. га. За обсягом земельних
ресурсів наша країна посідає друге місце в Європі, поступаючись тільки Росії.
Загальна довжина її кордонів сягає 6,5 тис. км, у тому числі морські кордони
мають довжину більш ніж 1 тис. км. Максимальна відстань з півночі на південь –
майже 900 км, а з заходу на схід – перевищує 1300 км [85, c. 60-65].
Основну частину земельного фонду України складають сільськогосподарські угіддя
– 41826 тис. га, що дорівнює 69,3 % загальної території України (табл. 2.1). За
площею сільськогосподарських угідь Україна належить до перших 12 країн світу.
Висока природна продуктивність ґрунтового покриву зумовлює провідну роль
земельного фонду як одного з найважливіших видів ресурсів економічного розвитку
і найбільш цінної частини національного багатства України.
На відміну від інших засобів виробництва, земля має ряд специфічних рис. Земля
в суспільному житті є загальним предметом і умовою праці, тобто необхідною
умовою будь-якого процесу виробництва, і виступає в ролі загального засобу
виробництва. Земля обмежена в просторі й унікальна, у той час як інші засоби
виробництва за мірою розвитку продуктивних сил кількісно лише змінюються або
зовсім заміняються більш продуктивними, економічно вигідними. Такі засоби
виробництва, як верстати, машини, будинки, споруди і т.ін., створені працею
людини. Земля ж у первозданному своєму стані – дарунок природи. Земля
Таблиця 2.1
Земельний фонд України станом на 01.01.2005 р.
Види основних земельних угідь
Площа земель
Усього,
тис. га
% до загальної площі земель України (території)
Сільськогосподарські землі
43067,4
71,4
У тому числі сільськогосподарські
угіддя
41826,5
69,3
Із них:
рілля
32857,5
54,4
багаторічні насадження
963,0
1,6
косовиці
2295,8
3,8
пасовища
5493,7
9,1
перелоги
216,5
0,4
інші сільськогосподарські землі
1240,9
2,1
Ліси й інші покриті лісом площі
10397,6
17,2
Забудовані землі
2442,0
4,0
Відкриті заболочені землі
944,1
1,6
Сухі відкриті землі з особливим рослинним покровом
17,5
Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом
(кам'янисті місця, піски, яри та ін.)
1058,1
1,8
Усього земель (суша)
57926,7
96,0
Води (території, покриті поверхневими водами)
2428,1
4,0
Разом (територія)
60354,8
100,0
Примітка. За даними Держкомзема України [145].
характеризується сталістю місця розташування, її не можна пересунути,
перемістити, тоді як інші засоби виробництва переміщаються з одного місця на
інше.
Іншу роль та інше виробниче значення земля має в сільському господарстві і
лісовому. Тут вона виступає не тільки як місце, де здійснюються виробничі
процеси, але як предмет праці, і в цьому сенсі виступає головним засобом
виробництва.
Від інших засобів виробництва земля відрізняється територіальною довжиною. Так,
процес виробництва в сільському господарстві відбувається на земельних
ділянках, що мають різні розміри, довжину і конфігурацію. Якщо на використання
землі в сільському господарстві істотний вплив має комплекс природних чинників
(клімат, ґрунт, рельєф і тощо), від яких багато в чому залежать врожайність і
вихід продукції сільськогосподарських культур, то інші засоби виробництва
практично не підпадають під їх вплив.
Важливою властивістю землі є те, що в процесі виробництва вона не погіршується,
якщо правильно поводитися з нею. Усі інші засоби виробництва в процесі їхнього
використання зношуються і фізично і морально, втрачають свої корисні
властивості і вибувають із процесу виробництва. Земля є вічним засобом
виробництва.
Склад земель України. До земель України належать всі землі сухопутної
території, розташовані в межах державних кордонів, включаючи материкову
частину, острови і водну територію: ріки, озера, канали, штучні водоймища,
болота і територіальні морські води.
Відповідно до статті 18 Земельного кодексу (ЗК) України [65] усі землі України
основного цільового призначення поділяються на визначені категорії.
Стаття 19 Земельного кодексу України передбачає розподіл земельного фонду
держави на 9 категорій земель:
землі сільськогосподарського призначення. Це землі, надані для виробництва
сільськогосподарської продукції (гл. 5 ЗК, Ст. 22-27);
землі із житловою і суспільною забудовою. До них належать земельні ділянки в
межах населених пунктів, що використовуються для розміщення житлових забудов,
суспільних будинків і споруджень, інших об'єктів суспільного користування (гл.
6 ЗК, Ст. 38-42);
землі природно-заповідного й іншого природоохоронного призначення. До них
належать землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного й
історико-культурного призначення (гл. 7 ЗК, Ст. 43-46);
землі оздоровчого призначення. До цієї категорії земель відповідно до Ст. 43 ЗК
належать землі, що мають природні лікувальні властивості, використовуються або
можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей (гл. 8
ЗК, Ст. 47-49);
землі рекреаційного призначення. До цієї категорії земель згідно зі Ст. 50 ЗК
належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення,
туризму і проведення спортивних заходів (гл. 9 ЗК, Ст. 50-52);
землі історико-культурного п
- Київ+380960830922