РОЗДІЛ 2
НАЙМЕНУВАННЯ-ЗООСЕМІЗМИ ТА ЇХ СЕМАНТИЧНА
СТРУКТУРА
Тваринний світ оточує носіїв середньобаврської богемської говірки і складає їх
віддалене довкілля. Часте вживання зоосемізмів зумовлене співіснуванням людей
та інших живих істот. Південно-богемські німці переселилися з Верхнього
Богемського лісу і на території сучасного Закарпаття осіли на вкритих лісами і
заселених дикою звіриною місцевостях. Це зумовило тривалий розвиток семантичних
структур лексичних одиниць даної тематичної групи. Основним чинником зростання
полісемії назв тварин тут були процеси метафоризації та метонімізації як
основні різновиди вторинної номінації, „спосіб розвитку переносних значень,
який властивий всім мовам” [18, 70]. Назви тварин належать до найпродуктивніших
лексем, які зазнають цих процесів, оскільки їх найчастіше використовують для
позначення людей, що володіють властивостями, які ці тварини справді мають або
їм традиційно їх приписують. На розвиток переносних значень впливали також
специфіка історії богемських німців, особливості національної культури, побуту,
які сформувалися під 173-х річним впливом іншомовних сусідів і надбали власного
колориту, міра освоєння тваринництва та його значення в житті носіїв говірки.
Поступово змінювалися менталітет німців та погляди, у їх побут ввійшли нові
предмети, явища, реалії, для називання яких, окрім запозичених,
використовувалися власні лексичні одиниці, які під впливом моно- та
полісемічних іншомовних слів збільшували семантичну структуру шляхом
запозичення відсутнього у говірці значення. Буття переселенців з Верхнього
Богемського лісу, як і інших людей, повязане з емоційністю та суб’єктивністю,
які у значній мірі віддзеркалюються в фразеологічних одиницях. Процес
фразеологічної номінації найбільше охоплює сферу життя людей і в ньому також
часто використовуються назви тварин. Відповідно, відбулося поповнення
фразеологізмів сб.б.г. шляхом утворення кальок за зразком моделей контактуючих
мов та укр. г., в чому проявилася живучість сб.б.г.
2.1. Бик/ віл
[ouks m.; ouks?n]/[?b?ka] Ochse/Stier, [be:k]/[vil] [1) На початку заголовку
подано українську літературну назву, під нею у транскрипційних дужках
середньобаварський богемський говірковий варіант, його граматичний рід та форму
множини. Далі розміщено німецький літературний, український говірковий (у
транскрипційних дужках) відповідник.]
. У сб.б.г. вживають угорську назву денотата [?b?ka] та німецьку [ouks], яка
походить з mhd. ohse, ahd. ohso з germ. uhsфn ‘бик/віл’, що пов’язують з ie.
*uksфn ‘кастрований бик, бик м’ясної породи’, також в aind. uksв, toch. okso
‘бик. ’ Звідси виділяється ie. *uk?s-, розширення за допомогою - s - кореня ie.
* ?eg? – ‘вологий, змочувати, мочити’, до якого належать також griech. hydrуs‘
мокрий, вологий, водянистий, в’ялий, м’який’, lat. ыvidus ‘вологий, мокрий’.
Виходячи з цього, для Ochse є основним значенням ‘зволожувач, розпилювач
(сперми)’ = Befeuchter, (Samen)spritzer, отже ‘племінний бик’. Якщо прийняти
значення ‘кастрований, робочий віл’ (Zugochse), то можна взяти до уваги корінь,
який пов’язаний з wachsen, тобто ie. *(a)?eg ‘збільшуватися, поправлятися’
[300, 942]. У говірці спостерігаємо вживання єдиної назви der Stier, der Bulle
та der Ochse, нівелювання семантичних відтінків значень цих лексичних одиниць.
На даний момент носії сб.б.г.послуговуються лексемою [ouks], яка відповідає
українським лексемам ‘бик, віл’, та лексичним запозиченням з угор. м. bika
‘бик’, які інколи вживають у сб.б.г. як синоніми. Семеми лексичної одиниці
містять такі семи: 1. жива істота, 2. домашня тварина, 3. самець щодо корови,
4. сильний, витривалий, 5. працездатний, 6. тупий. Медіоструктура складається з
таких семем: S1 – велика рогата худоба, самець по відношенню до корови; S2 –
людина з певними рисами характеру. S1 – пряме основне денотативне значення, яке
містить всі релевантні для комунікації ознаки денотата. S2 – похідне переносне
конотативне значення, яке є метафоричним варіантом семеми S1. У всіх
досліджуваних мовах та говірках даний денотат є втіленням сили, працездатності
та тупої впертості. У сб.б.г. меліоративні та пейоративні емоційно-оцінні
відтінки проявилися у порівняннях: сб.б.г. [e:r ?s sou ?tuok vi: ra ouks] (er
іst so stark wіe eіn Ochse – він сильний, як бик), еквівалентне в нім. м. stark
wie ein Ochse sein [292, 889], укр. г. [?mytsnei jak ?b?ka], угор. м.
egйszsйges mint a bika[115, 64], укр.м. міцний, як бик [280, 172]; сб.б.г. [e:r
uorb?t vi: ra ouks] (er arbeіtet wіe eіn Ochse – працює як віл) у знач. ‘дуже
багато’, укр. г. [?r?bet? jak vyl], чесь.м. bэt zapшaћen jako vщl [283, 530];
сб.б.г. [t?m vi: ra ouks] (dumm wie der Ochse – дурний, як бик) у знач. ‘дуже
дурний’, яке є еквівалентним в нім.м. dumm wie ein Ochse [271, 86], відсутнє в
укр.г., укр.м., угор.м.. У порівнянні [f?n e:m sou ?n???n vi: f?n ?ouks?n ?
m?l] (von іhm so vіel Nьtzen wіe von eіnem Ochsen die Mіlch – з нього стільки
користі, як з бика молока) в іронічній формі виражено ознаку індивіда, зокрема
його дурість та непридатність до будь-якої діяльності. Даний фразеологізм
виконує функцію непрямого заперечення „ніякої користі” і є фразеологічною
калькою із укр. г. [зys?na jak z be?ka m?l??ka]. У семемі S2 проявилася
пейоративна емоційно-оціночна конотація лексеми – дурість, тупа сила. Семний
механізм метафоричного переносу:
[ouks] тварина > [ouks] людина
Т(d) (j) > М d j
Т – тварина
М – людина
j – тупа сила
d – дурість
Архісема Т семеми S1 змінюється на М семеми S2. Потенційні семи (d) (j), які
вказують на властивості даного денотата і наявні в сб.б.г. та укр.г., чесь.м.,
нім.м., стають д
- Київ+380960830922