Ви є тут

Розвиток і ефективність овочепродуктового підкомплексу в умовах ринку

Автор: 
Міронова Людмила Олександрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U001964
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
СТАН І ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ОВОЧІВНИЦТВА
2.1. Аналіз розвитку виробництва та ефективність функціонування овочівництва
Історія розвитку овочівництва в Україні свідчить про те, що як галузь
овочівництво розвивалося досить повільно. Лише з другої половини ХІХ століття,
з розвитком промислового капіталізму, будівництвом міст, промислових центрів,
воно набуває промислового значення. У ХХ ст. почалося утворення великих
господарств, які спеціалізувалися на виробництві овочів. Важливу роль у
розвитку овочівництва відіграла колективізація сільського господарства й
організація радгоспів: збільшувалися площі під овочевими культурами, зростала
товарність овочівництва [18, с. 11, 19, 77, с. 7–9].
Найбільшого розквіту овочівництво набуло у 1980–1990 рр. (рис. 2.1), на цей
період припадають максимальні валові збори товарних овочів.
Рис. 2.1. Динаміка виробництва овочів в Україні за період 1940–2004 рр.
В цій галузі розрізняють такі основні форми: крупне товарне овочівництво
відкритого ґрунту, товарне овочівництво закритого ґрунту, присадибне.
Товарне овочівництво зосереджено поблизу великих міст, промислових центрів і
переробних підприємств [77, с. 3].
Сучасний стан виробництва овочів в Україні характеризується стабілізацією
виробництва овочів. Так, у 2004 р. овочевої продукції було вироблено на 297,6
тис. т, більше проти 1990 р., але протягом 1995 – 2003 рр. мала місце тенденція
до зменшення їх виробництва, так у 2003 р. було вироблено овочів на 128,18 тис.
тонн менше проти 1990 р. (додаток А, Б). Однією з причин зменшення виробництва
овочів в країні було зниження урожайності овочевих культур (додаток В).
Незважаючи на те, що урожайність овочевих культур складала 148,7 ц/га, що на
10,4 ц більше ніж у 2003 р.
Динаміка виробництва овочів в Україні свідчить про те, що за період 1990–2004
рр. їх виробництво у всіх категоріях господарств коливалося від 5070,2 до
7686,2 тис. тонн (додаток А). Мінімальний валовий збір овочів з 1990 по 2004
рік був у 1996 р., коли він становив 5070,2 тис. тонн, що на 1596 тис. тонн
менше проти 1990 р. Це було наслідком скорочення площ та зменшенням
урожайності. В останні роки виробництво овочів збільшується. Причому
особливістю розвитку овочівництва в останні роки є стрімке зростання
виробництва овочів у господарствах населення при одночасному зменшенні в
сільськогосподарських підприємствах (додаток Д). Так, у 2004 р. частка
сільськогосподарських підприємств становила 10 % від загального валового збору
овочів в Україні проти 73 % у 1990 р. В особистих підсобних господарствах
населення в 2004 р. було сконцентровано 90 % виробництва овочів проти 27 % у
1990 р. Зазначимо, що більшість населення переважно вирощує овочі для власного
споживання і лише незначну їх частину реалізує на ринку.
Найпоширенішою культурою, яка вирощувалася в усіх категоріях господарств у 2004
р. були капуста, її частка в структурі валового збору овочів відкритого ґрунту
становила 25 %, а друге місце належить томатам – 18 % .
Проаналізувавши розміщення виробництва в Україні ми виявили області, в яких
історично розвивалось товарне овочівництво відкритого ґрунту. Так у 2004 р. за
рахунок таких областей, як Одеська (8,6 %), Донецька (7,5 %), Дніпропетровська
(7,1 %), Харківська (7,2 %) Херсонська (6,3 %), було одержано 36,7 % валового
збору овочів в Україні. Ми бачимо, що біля 36,7 % виробництва овочів відкритого
ґрунту зосереджено у 8 областях України (додаток Б).
Розміщення виробництво овочів закритого ґрунту у всіх категоріях господарств в
Україні зосереджено в таких областях: Дніпропетровська (30 %), Київська (15 %),
Харківська (6 %), Донецька (5 %) тут було одержано 56 % валового збору овочів в
Україні (додаток В). Товарне виробництво овочів закритого ґрунту зосереджено у
Київській (30 %), Автономна Республіка Крим (12 %), Дніпропетровській (10%),
Черкаська (5%), за рахунок яких одержано 57 % валового збору овочів закритого
ґрунту (додаток Е).
Важливою умовою рівномірного забезпечення овочевою продукцією населення є
розвиток тепличних господарств, консервної промисловості, створення сучасних
сховищ, обладнання спеціальних камер для зберігання овочів. Тепличне
овочівництво має забезпечити населення країни свіжою овочевою продукцією в
зимово-весняний період року.
Найбільш стрімкий розвиток тепличного господарства спостерігався в 1973–1980
рр., коли відбувалося будівництво нових споруд для вирощування овочів закритого
ґрунту. З 1997 по 2004 роки відчутна загальна тенденція до зменшення площ під
овочами закритого ґрунту в усіх категоріях господарств в Україні (додаток Е).
Також зменшилася площа під овочевими культурами у суспільному секторі, у 2004
р. вона складала 0,57 тис. га, що на 0,41 тис. га менше ніж у 1996 році
(додаток Ж). Так за період 1996 по 2004 рр. незважаючи на зменшення площ під
овочевими культурами валовий збір овочів закритого ґрунту збільшується,
внаслідок збільшення урожайності овочевих культур закритого ґрунту. Так у 2004
р. виробництво овочів закритого ґрунту в сільськогосподарських підприємствах
збільшилося на 40,9 тис. т, що майже у 1,5 рази більше у порівнянні з 1996 р. у
2004 році. У 2004 р. урожайність овочів складала 22,8 кг/м2, що на 13,81 кг
більше проти відповідного показника
у 1996 р.
Збільшується частка виробництва овочів закритого ґрунту сільськогосподарськими
підприємствами у структурі виробництво овочів по Україні, у 2004 р. вона
складала 5 % (129,4 тис. т) валового збору овочів закритого ґрунту проти 34 %
(88,5 тис. т) у 1996 р.
У 2004 р. показники ефективності були кращі ніж у 1996 р., зменшилися витрати
людино-годин на виробництво овочів (табл. 2.1, дод