РОЗДІЛ 2
основні методи дослідження
2.1. обгрунтування вибраного напряму досліджень
Експериментальні і клінічні дані свідчать, що застосування доксорубіцину та
інших антрациклінових антибіотиків часто спричиняє розвиток кардіоміопатії, що
супроводжується порушенням діяльності серця, виникненням аритмій, а іноді і
смертю [15; 17; 66; 75; 165].
У літературі досить повно висвітлені механізми та патогенез розвитку гострої
доксорубіцинової інтоксикації та доксорубіцинової кардіоміопатії [63; 67;
159].
Вважається доведеним, що при доксорубіциновій кардіоміопатії порушуються
кардіо- і системна гемодинаміка, біохімічні та морфологічні показники
діяльності серцевого м’яза.
У зв’язку з тим, що одним з механізмів розвитку доксорубіцинової
кардіоміопатії вважають активацію процесів перекисного окиснення ліпідів,
пригнічення антиоксидантного захисту та енергетичного обміну, з метою
забезпечення захисту міокарда був визначений метаболітний препарат
нікотинаміду, що має широкий спектр дії [30], в тому числі кардіо, гепато-,
нейропротекторний.
Лікарі у клінічній практиці часто зустрічаються з фторидною інтоксикацією, яка
може супроводжуватися порушенням кардіогемодинаміки. Це було підставою для
дослідження нікотинаміду у якості можливого кардіопротектора при фторидній
інтоксикації.
Для визначення механізму кардіопротекторних властивостей нікотинаміду
проведені токсикологічні, фармакологічні, біохімічні, а також фізико-хімічні
експерименти. Останнє вважається доцільним для встановлення молекулярних
механізмів дії цього препарату – процесів комплексоутворення нікотинаміду з
компонентами біомембран.
Для проведення досліджень застосовували препарати: доксорубіцин-КМП
(“Київмедпрепарат”, Україна), натрію фторид (“Гріндекс”, Латвія), нікотинамід
(“Біостимулятор”, Україна).
2.2. Експериментальні тварини
Досліди проведені на 127 білих нелінійних щурах обох статей (або лінії Вістар)
масою 150 - 180 г, 64 білих нелінійних мишах масою 20 - 24 г, на 47 кролях
породи Шиншила з масою 2,5 - 3,5 кг, які утримувалися в стандартних умовах
віварію при вільному доступі до води та їжі згідно з методичними рекомендаціями
ДФЦ [50].
2.3. Визначення параметрів гострої токсичності
Кількісна оцінка показників гострої токсичності відрізняється точністю і дає
можливість визначити місце препаратів у класифікації хімічних лікарських
засобів.
Визначення токсичності доксорубіцину та натрію фториду здійснювали за методом
В.Б.Прозоровського [119] при внутрішньоочеревинному введенні мишам при
попередньому розчиненні у воді для ін’єкцій. В окремій серії досліджень за 1
годину до застосування доксорубіцину і натрію фториду вводили
внутрішньоочеревинно нікотинамід. Спостереження за тваринами тривало протягом
14 діб. У перший день після введення препарату тварини перебували під постійним
наглядом. Брали до уваги їхній зовнішній вигляд, особливості поведінки,
інтенсивність і характер рухової активності та інші показники, які можуть бути
застосовані для оцінки токсичного ефекту відповідно до Методичних рекомендацій
ДФЦ [50]. Реєстрували час розвитку інтоксикації та загибелі тварин, масу тіла
тварин, масу серця, легенів, печінки в день введення, масу тіла та
вищезазначених органів тварин, які вижили на 3, 7, 14-й день спостереження.
Вибір доз доксорубіцину та натрію фториду базувався на результатах попередніх
пошукових і літературних даних. Дози нікотинаміду для дослідження були
визначені на підставі урахування їх впливу на кількісний рівень нікотинамідних
коферментів. Для визначення ДЛ50 застосовували метод В.Б.Прозоровського на
підставі 8 спостережень. Визначали ДЛ50 та ступінь її помилки за спеціальними
таблицями.
2.4. Визначення показників кардіо- і системної гемодинаміки кролів.
За результатами проведених попередніх досліджень і на підставі даних літератури
[5; 9; 29] встановлено, що нікотинамід має властивість поліпшувати
енергозабезпечення міокарда, а також антиоксидантні та хелатоутворюючі
властивості [141; 142]. Препарат підтримує скоротливу активність міокарда,
сприяє розвитку колатералей [100; 101; 105].
Експерименти проведені на 47 кролях породи Шиншила масою 2,5 - 3,5 кг.
Показники кардіо- і системної гемодинаміки визначали за [134]. У гострому
експерименті (наркоз – уретан 1 мг/кг) після катетеризації лівого шлуночка
серця (ЛШС) реєстрували головні параметри кардіогемодинаміки – максимальний
тиск лівого шлуночка (Рмакс). Визначали також системний артеріальний тиск (САТ)
і частоту серцевих скорочень (ЧСС) уд/хв. Хвилинний об’єм крові визначали
методом термодимації. Усі показники реєстрували на приладі HP VIRICUA Component
Monitoring System. Hewlet Packard, Німеччина. Серцевий індекс (СІ мл/м2/хв),
систолічний індекс (СиІ мл/м2), ударний об’єм крові (УОК мл), загальний
периферичний опір (ЗПО дин/сек/см3), робочий ударний індекс лівого шлуночка
(РУІЛШ кгм/м2), робочий індекс лівого шлуночка (РІЛШ кгм/м2/хв.), дебіт серця
(Д мл/с).
Результати досліджень опрацьовані статистично з використанням критерію
достовірності t Ст’юдента.
2.5. Моделювання патологічних станів.
Доксорубіцинову кардіоміопатію моделювали на кролях при внутрішньовенному
введенні доксорубіцину-КМП протягом 5 тижнів у дозі 5 мг/кг [70; 103].
Одночасно перед введенням доксорубіцину за 1 годину внутрішньовенно вводили
нікотинамід у дозі 50 мг/кг.
Моделювання доксорубіцинової кардіоміопатії на щурах здійснювали
внутрішньом’язовим введенням доксорубіцину 1 раз на тиждень протягом 1 місяця в
дозі 5 мг/кг. Нікотинамід вводили щоденно внутрішньом’язово в дозі 50 мг/кг, у
випад
- Київ+380960830922