РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ Й МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
В експериментальних дослідженнях використано 924 білих щурів лінії Вістар
стадного розведення, 36 кролів породи Шиншила та 70 білих мишей лінії СВА. Під
час експериментів тварин утримували в умовах і на раціоні віварію згідно з
передбаченими нормами [130]. Експерименти на тваринах здійснено відповідно до
Міжнародних вимог про гуманне поводження з тваринами, дотримуючись правил
«Европейской конвенции защиты позвоночных животных, использующихся в
экспериментальных и других научных целях» [310].
В Інституті стоматології АМН України під керівництвом проф. А.П. Левицького
проведений комплекс досліджень з розробки препарату ЕКСО в таблетках.
Субстанцію для препарату одержують за оригінальною технологією шляхом
екстракції з бобів сої. Назва препарату складається із початкових складів
словосполучення “ЕКстракт СОєвий”. Хімічний склад ЕКСО представлений широким
спектром водорозчинних речовин: білки, пептиди, амінокислоти, цукри, вітаміни,
макро- та мікроелементи. Основними компонентами препарату, з якими автори
позв’язують його лікувально-профілактичну дію, є ізофлавони геністеїн і
дайдзеїн. Сумарний вміст ізофлавонів у таблетках ЕКСО складає 2 мг/г.
Препарати – об’єкти дослідження:
І. Препарат соєвих ізофлавонів ЕКСО (НВА «Одеська біотехнологія», Україна).
Проект АНД (таблетки ЕКСО по 0,6 г у флаконах), ТУ У 013903778-66-98 від
17.08.98 р. Таблетка ЕКСО (600 мг) містить 500 мг субстанції до якої входять 1
мг ізофлавонів (геністеїн, дайдзеїн) у глікозидній формі, а також: білок – 105
мг, цукор – 128 мг, жири – 2,5 мг; вітаміни (мг): В1 – 0,033, В2 – 0,016, В3 –
0,081, В5 – 0,019, В6 – 0,02; макроелементи (мг): кальцій – 5, фосфор – 6,
магній – 4,5, калій – 40, натрій – 6, сірка – 3; мікроелементи (мг): залізо –
0,15, мідь – 0,018, цинк – 0,04, марганець – 0,035.
ІІ. Синтетичні ізофлавоноїди: геністеїн і дайдзеїн («Sigma», Німеччина).
Геністеїн (триоксиізофлавон), дайдзеїн (діоксиізофлавон) – агліконна форма
ізофлавонів із вмістом основної речовини більше 98 %.
ІІІ. Фармацевтичний препарат - гранули кверцетину (Борщагівський ХФЗ, Україна).
Цей препарат рекомендований Фармкомітетом СРСР і МОЗ України (від 24.12.92 р.
Фармакопейна стаття № 42-2042-91). для лікування пародонтитів,
ерозивно-виразкових захворювань ротової порожнини [42]. Гранули кверцетину –
комплексна лікарська форма, що складається з кверцетину й пектину яблучного.
Об’єктами біохімічних і морфометричних досліджень були сироватка крові, тканини
пародонта (ясна та кістка альвеолярного відростка), стегнова кістка.
Дослідження виконані на базі лабораторії біохімії відділу біотехнології
Інституту стоматології АМН України (зав. лаб. – к.б.н., Макаренко О.А.).
Лабораторія акредитована Державним фармакологічним центром МОЗ України
(Посвідчення № 24, від 26.07.2001), та Одеським державним центром
стандартизації, метрології та сертифікації № РО-757/2003, від 24.11. 2003.
Автор щиро вдячна колективу лабораторії за допомогу в роботі над дисертацією.
Морфологічні дослідження проводились на кафедрі патологічної анатомії Одеського
медичного університету під керівництвом професора Даниленка А.І. Автор
висловлює глибоку вдячність колективу кафедри за допомогу в проведенні спільних
морфологічних досліджень.
2.1. Експериментальні методи дослідження
У ході роботи було проведено 6 експериментів на 3 видах лабораторних тварин
обох статей (табл. 2.1).
І експеримент – Вивчення нешкідливості препарату ЕКСО
Дослідження нешкідливості препарату ЕКСО проводили відповідно до методичних
рекомендацій [87], за показниками гострої, підгострої та хронічної токсичності.
Розподіл експериментальних групи тварин наведений в (табл. 3.1).
При вивченні гострої токсичності препарат уводили перорально одноразово вранці
натще у вигляді водної суспензії в дозах 0,5; 0,75; 1,0; 2,0; 5,0 г/кг маси
тварин. На ніч тварин позбавляли їжі й води. Інтактна група тварин одержувала
ізотонічний розчин натрію хлориду (див. табл. 3.1). За тваринами спостерігали
протягом восьми діб.
Таблиця 2.1
Характер і число проведених експериментальних досліджень
Найменування експериментів
Види лабораторних тварин
миші
кролі
щури
Вивчення нешкідливості препарату ЕКСО:
гостра токсичність
підгостра токсичність
хронічна токсичність
Вивчення ембріотоксичності
Вивчення плодючості самців
50
20
12
12
12
98
20
60
80
120
Вивчення фармакодинаміки препарату ЕКСО
350
Антиоксидантна активність ізофлавонів in vivo
80
Порівняльне вивчення антиоксидантних і пародонтопротекторних властивостей
препаратів ЕКСО та гранул кверцетину
30
Дослідження профілактичної дії препарату ЕКСО в умовах моделювання пародонтиту
в щурів
37
Дослідження лікувальної дії препарату ЕКСО при експериментальному пародонтиті
49
Всього
70
36
924
При вивченні підгострої токсичності препарат ЕКСО в дозах 1,0; 2,0 г/кг маси
тварин вводили перорально протягом 3 діб вранці натще. Інтактній групі тварин
уводили ізотонічний розчин натрію хлориду. За тваринами вели спостереження
протягом 14 діб. Закінчивши експеримент, проводили забір крові з хвостової вени
в щурів, із краєвої вени вуха у кролів для вивчення гематологічних показників
[131].
Критеріями оцінки гострої і підгострої токсичності препаратів були:
виживаємість, особливість зовнішнього вигляду і поведінкових реакцій, стан
шерсті, зміни сечовиділення та дефекації, кількість споживаного корму й води,
макроскопічне дослідження внутрішніх органів.
Дослідження хронічної токсичності препарату ЕКСО проводили протягом 90 діб.
Препарат в дозах 0,15; 0,3; 1,5 г/кг
- Київ+380960830922