РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Методика проведення досліджень
Дослідження проводились згідно методик [210-213] у дослідному господарстві
Закарпатського інституту АПВ на дерново-опідзолених середньосуглинкових
ґрунтах. Технологічні елементи вирощування на товарні та насіннєві цілі
місцевих популяцій, а потім сорту Початок (2004 рік) лофанту ганусового
проводили, використовуючи польовий дослід за методом розщеплених ділянок
(способи вирощування, площі живлення та вивчення добрив), визначення посівних
якостей насіння та надземної маси проводили, використовуючи лабораторний
дослід, а також проводили дослідження на холодних грядках. Схеми дослідів
представлені в таблицях 2.1-2.4.
Таблиця 2.1
Дослід №1. Вплив використання мікроелементів
п/п
Назва розчинів, що використовувались
у досліді
Концентрація розчинів, %
Контроль – дистильована вода
Борна кислота НзВОз
0,05
Борна кислота НзВОз
0,1
Борна кислота НзВОз
0,15
Перманганат калію КмnO4
0,05
Перманганат калію КмnO4
0,1
Перманганат калію КмnO4
0,15
Мідний купорос CuSO4*5Н2О
0,05
Мідний купорос CuSO4*5Н2О
0,1
10
Мідний купорос CuSO4*5Н2О
0,15
Передпосівну обробку проводили намочуванням насіння лофанту ганусового в
розчинах мікроелементів різної концентрації – 24 год. Потім із кожного варіанту
закладали в чашки Петрі по 100 насінин і пророщували при температурі 20 – 220
С. Визначали життєздатність, енергію проростання та схожість, кількістю насінин
(%), що проросло в оптимальних умовах протягом встановленого для кожної
культури терміну (ГОСТ- 12038?84).
Для насіння лофанту ганусового енергію проростання визначають через 15 днів , а
схожість через 21 день(так як в більшості ефіроолійних культур насіння має
тверду оболонку). Аналізуючи результати, вибирали кращий варіант. Просушене
насіння висівали на холодні грядки.
Таблиця 2.2
Дослід №2. Вивчення впливу грунтосуміші з добавкою різних норм цеоліту на
розвиток розсади лофанту ганусового
п/п
Назва варіанту
Співвідношення компонентів
Контроль(ФОН)1ч.перегною+1ч.торфу
+1ч.д1 ч. дернової землі
1:1:1
ФОН + 0,5ч цеоліту (5 т/га)
1:1:1:0,5
ФОН + 1ч цеоліту (10 т/га)
1:1:1:1
ФОН + 1,5ч цеоліту (15 т/га)
1:1:1:1,5
ФОН + 2ч цеоліту (20 т/га)
1:1:1:2
Дослід проводився на холодних грядках, площа облікової ділянки – 0,25м2 (0,5м х
0,5 м), повторність 4-х разова. Висівали насіння з розрахунку 3-4 кг/га (0,2г).
Оцінку проводили за фазами розвитку рослин та біометричними показниками лофанту
ганусового при вирощуванні стандартної розсади. Цеоліт вносили з розрахунку
0,5ч – 125г.(5 т/га).
Досліди закладали згідно методики розщеплених ділянок для оцінки першої
половини – за врожайністю надземної маси, другої половини – за врожайністю
насіння.
Таблиця 2.3
Дослід №3. Вивчення способів вирощування та площ живлення
п/п
Площа живлення, см
Кількість
Тис.шт./ га
Спосіб вирощування
70х10
140
Розсадний
70х20
70
Розсадний
70х30
47
Розсадний
70х40
35
Розсадний
70х10
140
Безрозсадний
70х20
70
Безрозсадний
70х30
47
Безрозсадний
70х40
35
Безрозсадний
Облікова площа ділянки становила 8,4 м2 , 4-х разова повторність. Насіння
висівали у грунт, а для варіантів з розсадою насіння висівали у парник, при
досягненні розсади стандартного розміру (60 – 70 днів) висаджували у грунт
згідно схеми. При насіннєвому способів посіву проводили прополку згідно схеми
досліду.
Таблиця 2.4
Дослід №4. Вивчення різних норм мінеральних добрив
п/п
Варіанти
Контроль – без добрив
N30 P30 K30
N60 P60 K60
N90 P90 K90
N120 P120 K120
N150 P150 K150
N180 P180 K180
Плантацію розміщують поза сівозміною. Після попередника грунт лущать та орють
на глибину 25-27см. Під основну оранку вносять 20–30 т/га органічних добрив. В
перший рік добрива вносили під передпосівну культивацію, а в наступні роки – в
підживлення при першій культивації. Навесні культивують. Висівають насіння
безпосередньо в грунт на глибину 2–2,5 см, з розрахунку 3-4 кг/га з міжряддям
70 см. Проривку проводять у фазу 3-4-ох справжніх листків. Догляд за рослинами
протягом вегетаційного періоду складається із культивації (2-3-х) та міжрядних
прополок. Удобрення вносили у формі нітроамофоски (вміст NPK у співвідношенні
17:17:17).
З метою спостереження за формуванням урожайності лофанту ганусового проводили
біометричний облік рослин, визначали їх масу та відбирали зразки для визначення
біологічно активних речовин та ефірної олії (парова перегонка).
Для лофанту ганусового важливими є такі фази розвитку: сходи (в перший рік), а
в наступні - відновлення вегетації, стеблування, кущіння, бутонізація,
цвітіння, повна стиглість насіння. Збір урожаю проводився: надземної маси під
час масового цвітіння і насіння – під час повного дозрівання. Обліки
урожайності, спостереження та виміри проводили у відповідності з методичними
вимогами [214,215]
Водно-фізичні та агрохімічні властивості ґрунту вивчали за загальноприйнятими
методиками [216-217]. Повну вологоємність (ПВ) визначали в зразках непорушного
складення з допомогою патронів ємністю 200 м3 . Після визначення ПВ, ті ж
зразки використовувались для визначення найменшої вологоємності (НВ) і
вологості розриву капілярного зв’язку (ВРК). Щільність складення ґрунту (ЩСГ)
визначалась пікнометричним методом. Вологість стійкого в’янення (ВСВ) – по
відношенню, яке запропонували Л.І.Брігс і Г.А.Шанд :
ВСВ = МГ : 0,68, (2.1)
де МГ- максимальна гігроскопічна волога визначена за методом А.В.Ніколаєва
шляхом насичення ґрунту розчином К2О4 в ек