РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Загальна характеристика хворих (дизайн дослідження)
Дослідження виконано на базі дитячого пульмонологічного центру м. Кривого Рогу.
Під нашим наглядом знаходилися 168 дітей, хворих на персистуючу БА, легкого і
середнього ступеня тяжкості віком від 7 до 14 років, які одержували базисну
терапію і перебували на лікуванні та під систематичним амбулаторним наглядом у
пульмонологічному відділенні впродовж 2003 - 2006 років. Серед обстежених дітей
легкий перебіг персистуючої БА виявлено у 57 (34,0%), середньотяжкий - у 111
(66,0%), обстежених дітей. До контрольної групи на різних етапах дослідження
було залучено 30 практично здорових дітей тогож віку.
У дисертації використано клінічну класифікацію БА за ступенем тяжкості,
рекомендовану Міжнародною глобальною стратегією лікування та профілактики БА
(перегляд 2002), та Українським Національним консенсусом з діагностики та
лікування БА, 1998; 2003; Global Initiative for Asthma (перегляд 2003)
[41,53,67].
Дослідженням охоплено пацієнтів з верифікованою персистуючою БА легкого і
середнього ступеня тяжкості за критеріями Національної програми з діагностики
та лікування БА у дітей за умови дотримання таких умов [41,53,84]:
у пацієнтів відзначались симптоми астми з частотою від 1 разу на місяць до 1
разу на добу (але не щодня);
нічні пробудження через симптоми астми траплялись не частіше, ніж 2 рази на
тиждень;
швидкісні показники видиху > 60% від вікової норми;
лабільність пікової швидкості видиху не більша 25%;
наявність атопії, яку підтверджено результатами алергологічного обстеження
(збільшення рівня загального IgЕ, позитивні шкірні скарифікаційні проби з
побутовими та епідермальними алергенами).
Дослідженням не було охоплено хворих, які перенесли гостру респіраторну
інфекцію, мали важкі супутні захворювання, одержували антибіотики і які
госпіталізувалися до відділення реанімації з приводу загострення БА за 1 місяць
до початку нашого дослідження. У випадку невиконання рекомендацій щодо
регулярного прийому препаратів, а також у разі небажання хворого або його
батьків продовжувати лікування, дитину виключали з експериментального
дослідження. Хворим проводили тестове лікування тільки в тому випадку, якщо
вони могли правильно використовувати аерозольний балончик, пікфлоуметр і
клінічні симптоми астми були очевидними. Пацієнти, які брали участь у
дослідженні, одержували препарати вперше. Батьки дітей цієї групи були
поінформовані про основні механізми дії й очікувані побічні ефекти препарату.
Період базисного лікування нестероїними протизапальними препаратами в усіх
групах хворих складав 6 місяців. Протягом усього періоду дослідження діти (чи
їхні батьки) вели щоденники самоспостереження, відзначаючи денний і нічний час
нападів ядухи та ступінь тяжкості захворювання (0 – немає симптомів, 1 –
легкий, 2 – середній, 3 – важкий, 4 – дуже важкий), а також максимальні
показники ранкової і вечірньої пікфлоуметрії.
Для порівняння клінічної ефективності терапії було використано такі
характеристики: бальна оцінка ступеня виразності клінічних симптомів астми, їх
частота в денний і нічний час, потреба в бронхолітичних препаратах, кількість
днів і ночей без симптомів астми, динаміка показників пікфлоуметрії; оцінка
ранкових і вечірніх значень пікової швидкості видиху (РЕF) з визначенням
індексу варіабельності пікової швидкості видиху (?РЕF); показники якості життя
пацієнтів.
Розподіл хворих за віком і статтю представлено в табл. 2.1. Вибір такого
вікового діапазону пацієнтів зумовлений існуючими труднощами правильного
використання аерозольного балончика та пікфлоуметра під час дослідження функції
зовнішнього дихання у дітей більш молодшого віку.
Таблиця 2.1
Розподіл дітей за статтю та віком
Стать
Вік
Всього
7-11
12-14
Кількість
кількість
кількість
Хлопчики
42
25
70
41,6
112
66,7
Дівчатка
32
19
24
14,3
56
33,3
Всього
74
44,1
94
55,9
168
100
В експериментальній групі дітей переважали хлопчики (66,7%), у той час як
дівчатка складали 33,3%, що збігається із спостереженнями Б.М. Пухлика (2006),
Res P., Spits H. (1999) [101,222]. Вважається, що у хлопчиків БА зустрічається
частіше. До обстежуваної групи дітей увійшли діти з БА легкого та
середньотяжкого перебігу. Згідно з Міжнародним (1992) та Національним
консенсусом з діагностики та лікування БА (1998) критеріями тяжкості були
частота, тяжкість і тривалість нападів ядухи та їх еквівалентів, а також дані
фізикального, інструментального та лабораторного досліджень [67]. Легка астма
характеризувалась рідкими, легкими нападами ядухи (не частіше 1 разу на
місяць), які швидко зникали спонтанно чи під впливом лікування. У період
ремісії загальний стан хворих був незміннний, функція зовнішнього дихання
нормальна, тривалість ремісії складала 3 і більше місяців. Середньотяжка астма
характеризувалась частотою нападів ядухи 3-4 рази на місяць, які протікали з
чіткими порушеннями функції дихання і кровообігу: тахікардія, приглушеність
тонів серця, FEV1 складала 60-80% від норми.
Період ремісії характеризувався неповною нормалізацією клініко-функціональних
показників, тривалість складала менше, ніж 3 місяці. За тяжкістю перебігу БА
обстежені діти були розподілені наступним чином (табл.2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл обстежених дітей за формою та тяжкістю перебігу БА
Персистуюча
БА
Ступені тяжкості
Загальна кількість
легка
середньотяжка
кількість
кількість
кількість
Інфекційно-алергійна
39
23,3
90
53,5
129
76,8
Змішана
18
10,7
21
12,5
39
23,2
Всього
57
34,0
111
66,0