Ви є тут

Регіональна стратегія інвестування аграрного сектора

Автор: 
Орликовський Микола Олександрович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U005199
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ РЕГІОНУ
2.1. Сільське господарство як основна складова аграрного сектора регіону
Житомирська область утворена 22 вересня 1937 р. Розташована в центральній
частині Східноєвропейської рівнини, на півночі Правобережної України. Площа
29,8 тис.км2, що складає 4,9% території України. За характером рельєфу
поділяється на південно-західну підвищену частину, що розташована у межах
Придніпровської височини, і північно-східну понижену, слабо розчленовану, в
складі якої виділяється Овруцький кряж, – у межах Поліської низовини. В цілому
рельєф переважно рівнинний і лише злегка пересічений. За своїми розмірами
область одна з найбільших на Україні і поступається лише перед Одеською,
Дніпропетровською, Чернігівською та Харківською областями [69; 66].
Сільське господарство регіону має значний економічний потенціал, який є
передумовою для залучення інвестицій. Насамперед, це вигідне географічне
розташування і розгалужена мережа автомобільних шляхів та залізниць, завдяки
чому область має зручне транспортне сполучення з Києвом, Львовом, Харковом,
Одесою, Мінськом, Москвою, Санкт-Петербургом, а також країнами Східної та
Центральної Європи.
Регіон знаходиться в двох природно-кліматичних зонах: поліська (розповсюджено
льонарство, хмелярство, картоплярство, молочно-м’ясне тваринництво) та
лісостепова (зернове господарство, буряківництво, м’ясне і молочне
тваринництво, свинарство, птахівництво). Клімат помірно-континентальний з
теплим вологим літом і м’якою хмарною зимою. Перехід від однієї пори року до
іншої, як правило, відбувається поступово. Протягом року випадає, в середньому,
близько 650 мм опадів. Середньомісячна відносна вологість повітря становить 78
%.
Особливістю сільського господарства регіону, крім факторів економічного
характеру, є вплив на його розвиток ще й екологічного, внаслідок аварії на
Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС). Регіон має найбільшу в Україні
територію, що постраждала від катастрофи на ЧАЕС, так в 9 paйонах на 14 тис.
км2, де мешкає близько 417,5 тис. осіб, випало понад 70% радіонуклідів,
викинутих у результаті аварії, з яких головну роль у створенні дози опромінення
відіграли цезій-137 та стронцій-90. Площа радіаційно забруднених
сільськогосподарських угідь більше 500 тис. га на території якої знаходиться
близько 70 переробних і обслуговуючих підприємств агропромислового комплексу. У
зоні радіаційного забруднення знаходиться 1/5 площі зернових культур, 40% площ
льону і картоплі, утримується 1/3 поголів’я великої рогатої худоби,
виробляється близько 30% обсягів молока і м’яса від обласних показників. Тому
усі процеси, що відбуваються в сільському господарстві регіону слід розглядати
за пріоритетності екологічних проблем.
Загальна земельна площа регіону складає 2982,7 тис. га, площа
сільськогосподарських угідь – 1580,7 тис. га, з яких 1084,3 тис. га площа
ріллі, 23,4 тис. га багаторічні насадження, 349,2 тис. га сіножаті та пасовища.
Частка регіону в загальній структурі площ сільськогосподарських угідь України
складає 4 %. За 1995-2004 рр. скорочення площі сільськогосподарських угідь
відбулося на 6,4%, а площі ріллі на 13,5%. Якщо розглядати всі
сільськогосподарські угіддя, то в них основну частку займають: рілля – 69%,
сіножаті і пасовища – 23%. Розораність сільськогосподарських угідь – 66,9%.
Площа земельного фонду в розрахунку на одного мешканця становить 2,10 га, у
тому числі сільськогосподарських угідь – 1,05 га. По запасах лісових ресурсів
регіон займає друге місце в Україні. Загальна площа лісового фонду становить
1058,7 тис. га, або 35% усієї території регіону.
В регіоні проживає 1345,3 тис. осіб, у тому числі 760,2 тис. осіб міське та
585,1 тис. осіб сільське населення. Динаміка чисельності населення регіону
представлена на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Динаміка чисельності наявного населення регіону
У порівнянні з 2003 роком населення регіону скоротилось на 16,0 тис. осіб, у
тому числі за рахунок природного скорочення на 12,8 тис. осіб (82%) та
міграційного відпливу – на 3,2 тис. осіб (18%). Середня щільність населення на
1 км2 становить 45 чоловік, тоді як у цілому по країні – 78 чол. Загальна
кількість трудових ресурсів складає 779,3 тис. чол., у тому числі працездатних
осіб у працездатному віці 737,9 тис. чол. Кількість населення, зайнятого в
економіці регіону складає 531,2 тис. чол. з них у промисловості – 105,7 тис.
чол.; у сільському, лісовому та рибному господарстві – 143,6 тис. чол.; у
будівництві – 17,4 тис. чол., в інших сферах економічної діяльності – 78,1 тис.
чол. Середньооблікова чисельність працівників які зайняті в сільсько-
господарському виробництві дорівнює 51,8 тис. осіб.
Аналіз районної спеціалізації сільського господарства представлений в Додатку Ж
довів, що економіку регіону визначає агропромисловий комплекс, що складається
із галузей рослинництва (зернове господарство, виробництво технічних культур,
картоплярство, овочівництво, садівництво, польове кормовиробництво),
тваринництва (м’ясо-молочне скотарство, свинарство, вівчарство та
птахівництво), переробних та галузей, що забезпечують сільське господарство
машинами, обладнанням, паливно-мастильними матеріалами тощо, що відображено на
рис. 2.2.
Рис. 2.2. Агропромисловий комплекс Житомирської області
Інфраструктура аграрного ринку регіону складається з агропромислової біржі, 23
агроторгових домів, 44 оптово-роздрібних ринків та 1087 загально- торгових
пунктів.
Сучасне сільське господарство регіону – це основна складова аграрного сектора,
що помітна в нац