РОЗДІЛ 2 АНАЛІТИЧНА ОЦІНКА СТАНУ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ
2.1 Аналіз стану житлово-комунального обслуговування населення та його організаційно-економічного забезпечення
Житлово-комунальне господарство - це важлива соціальна галузь, яка забезпечує населення, підприємства та організації необхідними житлово-комунальними послугами, істотно впливає на розвиток економічних взаємовідносин у державі.
В Україні у галузі житлово-комунального господарства функціонує декілька тисяч підприємств і організацій, експлуатується майже 25% основних фондів держави, зайнято 5% працездатного населення країни. Підприємства та організації різних форм власності у сучасних умовах надають населенню понад 40 видів послуг на суму понад 6 млрд. гривень щороку [54?56].
Фінансовий стан підприємств, що надають житлово-комунальні послуги, незадовільний і зумовлений, насамперед, постійно зростаючою заборгованістю з оплати послуг з боку підприємств, бюджетних установ та населення. Ситуацію погіршує велика кількість пільг та заборгованість бюджетів різних рівнів з відшкодування оплати наданих послуг за цими пільгами, передбачених законодавством для окремих категорій населення [103, 163].
Невирішеними залишаються питання фінансування утримання, оновлення, розвитку та модернізації діючих потужностей, насамперед водопостачання та водовідведення, санітарного очищення та перероблення сміття [48].
Постійно погіршується стан житлового фонду. Близько 40 тис. будинків (4%) житлового фонду України) належать до категорії ветхих та аварійних [106, с.72?73].
Кількість та обсяги повністю амортизованих основних фондів і обладнання теплоенергетики, водопостачання та водовідведення, систем сміттєпереробки в 1,5?2 рази більші, ніж у будь-якій іншій галузі. На межі повної зупинки перебуває ліфтове господарство [97, с.4].
На відновлення основних фондів потрібно понад 5 млрд. грн.. Розвиток житлово-комунального господарства стримує невідповідність структур та систем управління підприємствами житлово-комунального господарства умовам інтегрування у світову економіку [65].
Ринкове реформування житлово-комунального господарства як важливого фактора покращення життя народу та підвищення інвестиційної привабливості цього сектора економіки України як Програмою реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2002-2005рр. та на період до 2010р [6], так більшістю дослідників і практиків вважається загальновизнаною проблемою.
Постійну турботу і тривогу населення викликають стан мереж тепло- і водопостачання та водовідведення, стале зростання вартості цих послуг без зміни їхньої якості, а також проблема їхнього своєчасного отримання. Не меншу стурбованість населення викликає й утримання та експлуатація житлового фонду і прибудинкових територій, невизначеність з можливостями оновлення ліфтів, поточного і капітального ремонту будинків, збереження дитячих площадок і зон відпочинку тощо. За останнє десятиріччя міста густо вкрились т. зв. "малими архітектурними формами", що найчастіше торгують спиртними напоями цілодобово. Це не могло не вплинути на стан утримання дитячих, спортивних та оздоровчо-відпочинкових зон і привело до погіршення стану довкілля.
Значне зростання кількості побутових відходів, спричинене збільшенням питомої ваги тари у вартості покупок, погіршення прибирання та вивезення сміття, безвідповідальність бізнесових структур стосовно дотримання чистоти у місцях неорганізованої та виносної торгівлі призводить до забруднення прибудинкових територій, утворення несанкціонованих менших і більших сміттєзвалищ.
Діяльність підприємств та організацій, що забезпечують житлово-комунальні потреби населення, спрямована на утримання та обслуговування житлового фонду, основну частину якого становлять будинки та приміщення, використовувані як житло. Житловий фонд нашої держави становить майже 25% основних фондів: житлові фонди комунальної власності, тобто власності місцевої громади; державної власності, що перебуває у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ чи організацій; кооперативів (житлових або житлово-будівельних); будівель та споруд, які є приватною власністю, а також суспільний житловий фонд [58, с.74].
У житлово-комунальній сфері Львівської області зайнято близько 5% працездатного населення. Частка валового доходу підприємств галузі у загальному економічному балансі області становить близько 6%. Вартість основних виробничих фондів становить 25% від загальної вартості обласного майна. Підприємствами житлово-комунального господарства Львівської області у 2003 році надано споживачам послуг на суму 339,2 млн. грн., що становить 4,4% загального обсягу реалізації по Україні [60, 162-163].
На фінансування розвитку житлово-комунального господарства області упродовж 2002?2003 рр. було залучено 68, 5 млн. грн. капітальних інвестицій, зокрема за рахунок місцевого бюджету - 54,6 млн. грн. [64]
У 2003 р. збитки від виробничої діяльності порівняно з 2002 роком збільшились у 2,2 раза і склали 36,8 млн. грн. [163].
На баланс місцевих рад прийнято близько 2,3 млн. м2 житла від крупних виробничих об'єднань і бюджетних організацій. Сьогодні у області створено і діє 184 об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, на ринку надання житлових послуг працюють 7 приватних підприємств [100].
У місті Трускавці утворено комунальне підприємство "Наше місто" шляхом злиття житлових, тепло- та водопостачальних комунальних підприємств. Місцеві органи самоврядування стверджують про значне поліпшення обслуговування житлового фонду внаслідок такого заходу. Хоча насправді виникає сумнів про доцільність та ефективність такого злиття, оскільки важко поєднати інтереси різних за мотивами та природою виникнення підприємств виробників житлово-комунальних послуг та експлуатаційних організацій. Таке об'єднання не сприяє максимізації вартості сплачених мешка
- Київ+380960830922