РОЗДІЛ 2.ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕН-НЯ ПЕРФЕКЦІОНІСТСЬКИХ НАСТАНОВ ЩОДО ПРО-ФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ ...........................................................................
732.1.Концептуально-методична модель забезпечення емпі-ричного дослідження ................................................................
732.2.Мотиваційні тенденції розвитку перфекціоністських настанов студентів-психологів ................................................
852.3.Рефлексивні чинники розвитку перфекціоністських настанов студентів - практичних психологів .........................
1032.4.Персонологічні показники перфекціонізму як чинники професійної готовності майбутніх практичних психологів ..
1202.5.Структурно-динамічні характеристики перфекціоністських настанов щодо професійної діяльності майбутніх практичних психологів .............................................................
1402.6.Факторна структура перфекціонізму в контексті профе-сійної готовності майбутніх практичних психологів ............
1562.7.Цикл розвитку перфекціоністських настанов у процесі формування професійної готовності майбутніх практичних психологів ..................................................................................
167Висновки до другого розділу ...................................................195ВИСНОВКИ ...............................................................................198СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .................................200ДОДАТКИ ..................................................................................216
ВСТУП
Актуальність дослідження. Складні та суперечливі реалії сьогодення, процес розбудови та розвитку молодої демократичної України, глобальні перетворення в усіх сферах її життя формують соціальне замовлення на професію психолога. У зв'язку з цим зростає актуальність проблеми формування особистісно зрілого і професійно компетентного фахівця в галузі практичної психології. Соціальна значущість діяльності, специфічність і складність роботи практичного психолога висувають низку особливих вимог до мотиваційно-диспозиційних чинників його поведінки і діяльності. Відтак пріоритетним напрямком психолого-педагогічних досліджень професійно-особистісного становлення майбутніх практичних психологів є розвиток перфекціоністських настанов студентів на етапі формування їх готовності до професійної діяльності.
Суть перфекціоністських настанов розкривається у прагненні до самовдосконалення, що набуло особистісного смислу, перетворилося на інтегральну особистісну диспозицію, орієнтуючи людину на буття, пов'язане з тенденцією її постійного розвитку, самоактуалізації та самотрансценденції в суспільно корисній діяльності.
Вибір на користь перфекціонізму і творення життя, а не адаптивного виживання, як і прагнення до успіху, пов'язаний з відповідною особистісною спрямованістю, типологічною схильністю людини та ситуацією її життя. Готовність до самовдосконалення з метою подальшої реалізації себе у майбутній професійній діяльності змістово проявляється як прагнення до самовиховання (морально-етичний перфекціонізм), самоосвіти (інтелектуально-компетентніс-ний), розвитку професійних досягнень (акмеологічний перфекціонізм), що спів-відноситься з насущними потребами суспільства в безперервній освіті і підви-щенні рівня професійної майстерності.
Процес самовдосконалення особистості тривалий час не був об'єктом ретельного дослідження у вітчизняній науці. Лише наприкінці 80-х років, ставши нагальною потребою особистісного й суспільного розвитку, цей феномен набув значущості і в наукових дослідженнях, де, одначе, розглядався не як самостійний процес, а як вищий рівень самовиховання. У такому аспекті феномен самовдосконалення особистості став предметом педагогічного, психологічного, соціологічного і філософсько-етичного досліджень.
На їхній основі було розкрито методи й засоби організації роботи над собою (А. Арет, О.І. Кочетов та ін.), показано співвідношення об'єктивного і суб'єктивного в процесі усвідомленого саморозвитку (О.Г. Ковальов, С.Д. Максименко, Л.І. Рувінський та ін.), висвітлено параметри усвідомлення та цілепокладання в ході особистісного самоздійснення, свободи й активності людини в розвитку необхідних особистісних якостей (Г.О. Балл, М. Глезерман, Ю. Злотников, Ю.М. Швалб та ін.), вивчено соціальну детермінацію, психологічні механізми, функції самовиховання, його рушійні сили, виділено чинники актуалізації сутнісних сил та творчих потенцій людини (М.Й. Боришевський, В.О. Лозовой, М.Ф. Макарець, М.В. Савчин, В.О. Татенко та ін.), розглянуто взаємозв'язок процесів усвідомленого саморозвитку з ціннісними орієнтаціями, моральними ідеалами і суспільно-політичною ментальністю (Ж.П. Вірна, О.Ш. Гусейнов, З.С. Карпенко, В.К. Ларіонова, В.П. Москалець, А.В. Фурман, Д.С. Шимановський та ін.), зроблено спробу за допомогою культурно-історичного аналізу осмислити теорії і типи самовиховання, самовдосконалення і саморозвитку особистості (А. Арет, І.Д. Бех, Т.М. Титаренко та ін.) і професіонала (В.А. Семиченко, Н.Ф. Шевченко, Н.В. Чепелєва, Т.Д. Щербан та ін.).
Однак нагромаджений дослідницький матеріал фіксує, як правило, функціональні характеристики процесів усвідомленого саморозвитку особистості, не розглядаючи процес самовдосконалення особистості в усій повноті його виявлення. Тому актуальним залишається вивчення проблеми становлення цілісного диспозиційного налаштування на самовдосконалення майбутніх практичних психологів у процесі їх навчання у ВНЗ, що й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження: "Перфекціоністські настанови як чинник професійної готовності майбутніх практичних психологів".
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта-ційне дослідження виконано відповідно до плану наукових досліджень кафедри педагогічної та вікової психології Прикарпатського націо