Ви є тут

Моніторинг якості освітніх проектів на основі моделей системної динаміки

Автор: 
Борзенко-Мірошніченко Аліна Юріївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
3407U001523
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ОСВІТНІХ ПРОЕКТІВ НА ОСНОВІ МОДЕЛЕЙ СИСТЕМНОЇ ДИНАМІКИ

Процес управління якістю освітніх проектів виконується на підставі інформації про конфігурацію продукту та стан проекту. Потрібна інформація для прийняття рішень про доцільність впровадження корегуючих дій є вихідним потоком процесу моніторингу якості освітніх проектів.
Основним елементом процесу моніторингу якості освітніх проектів є підпроцес оцінювання якості як головний в отриманні фактичних даних про поточну конфігурацію та стимулювання продукту освітніх проектів (студентів - майбутніх фахівців). Останнє обумовлено специфікою впливу стану продукту освітніх проектів на хід реалізації проекту.
В ході реалізації освітній проект є динамічною системою. Динамічні зміни в системі обумовлено появою нелінійності її поведінки, яка пов'язана із змінами конфігурації продукту освітніх проектів. Він підпадає під вплив зовнішнього оточення та внутрішнього середовища, реагує на результативність та ефективність управлінських дій, своєчасність та достовірність результатів моніторингу якості і т.ін.
Тобто, виникає динамічна складність, яка є наслідком властивостей самої системи: динамічності змін, тісної взаємопов'язаності елементів, управління зворотними зв'язками, нелінійності зв'язку причин та наслідків, історичності шляхів вирішення проблем, самоорганізаційності (спонтанності), адаптивності, антиінтуітивності, опору управлінській політиці, тривалістю реакцій на управлінські дії [34,с.137].
Ці питання вивчаються в рамках методу системної динаміки [33,34]. Але на сьогодні аналіз літературних джерел в області управління освітніми проектами довів відсутність моделей системної динаміки, які давали б можливість розглянути вищезгадані нелінійності і виявити причинно-наслідкові зв'язки їх появи. Тому освітні проекти, процес управління якістю освітніх проектів та властиві їм динамічні зміни потребують дослідження та пошуку шляхів їх урахування в реалізації проектів такого типу.

2.1. Концептуальна модель системної динаміки управління якістю освітніх проектів

Метод системної динаміки базується на імітаційному дослідженні. Останньому властивий послідовно-ітеративний характер: з одного боку, пов'язаний із чіткою послідовністю стадій та етапів, з іншого - з циклічністю виконання окремих етапів (табл. 2.1) [34,с.139].

Таблиця 2.1
Стадії та етапи імітаційного дослідження

СтадіїЕтапиНомер етапу поверненняІ. Виявлення проблеми, визначення мети і постановка завдання1. Формулювання проблеми-2. Визначення мети і постановка завдання дослідження1ІІ. Аналіз і формалізація опису системи3. Формулювання динамічних гіпотез24. Аналіз і словесний опис системи2,35. Побудова концептуальної моделі системи4ІІІ. Створення імітаційної моделі6. Побудова моделі у вигляді машинної програми57. Верифікація моделі (тестування)-8. Оцінка придатності моделі2ІV. Проведення експериментів з імітаційною моделлю9. Планування експерименту (проектування політик)310. Експериментування9 Продовж. табл. 2.1
V. Аналіз результатів дослідження11. Аналіз результатів експериментів1,212. Формування і документування висновків і пропозицій, обговорення результатів1
Розглянемо основні етапи такого дослідження на прикладі освітніх проектів.
У відповідності до послідовності етапів першим є визначення проблеми та постановка завдання. Обґрунтування та визначення мети і завдань вирішення проблеми низької якості освітніх проектів як наслідку відсутності теоретично доведених положень управління такими проектами проведено у першому розділі.
Наступним кроком дослідження є стадія аналізу і формалізації описання системи.
Багатоаспектність управління якістю освітніх проектів зумовлює потребу виділення та аналізу окремих елементів моделі системної динаміки управління якістю освітніх проектів. Інструментом аналізу є діаграма причинно-наслідкових зв'язків (когнітивна карта), яка дозволяє дослідити структури зворотних зв'язків системи.
Причинно-наслідкова діаграма складається з петель зворотного зв'язку. Для побудови такої петлі необхідно ввести два типи змінних - рівні та темпи. Рівні - це нагромаджувачі системи. Темпи - потоки, які викликають зміну рівнів. Рівень акумулює загальну кількість темпів, які входять до нього. Зміну рівнів викликають відповідні темпи потоків. Темп потоку контролюється одним або кількома системними рівнями, а не іншими темпами [33, с. 52-53].
При дослідженні динамічної системи управління якістю освітніх проектів, безумовно, рівнем є фактичний рівень якості продукту як головний результат таких проектів.
Зміну рівня фактичної якості продукту послідовно викликають темпи зміни вимог замовників до якості, конкуренції, зміни взаємодіючих факторів забезпечення якості, використання реального часу, виконання робіт та моніторингу якості. У динаміці збільшення фактичного рівня якості призводить до збільшення кожного з темпів, та є наслідком зміни цих темпів.
Виходячи з цього, процес управління якістю освітніх проектів у загальному вигляді можна описати підсилюючою петлею, яка визначить дії та зміни, характерні для динамічної системи (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Діаграма причинно-наслідкових зв'язків управління якістю освітніх проектів

Дію кожного окремого темпу на фактичний рівень якості можна детально описати окремою петлею зворотного зв'язку.
Розглянемо окремі елементи діаграми (див. рис. 2.1) за допомогою типових підструктур - архетипів, які реалізують типові динамічні ситуації [34,с.146-155].
Елемент "Зміни вимог замовників до якості" можна описати петлею 1 "Вимоги замовників". Вона базується на базовому архетипі - балансувальна петля (рис. 2.2).
Згідно із цією петлею нижчий фактичний рівень якості продукту у порівнянні із бажаним спричиняє наявність відхилення фактичного рівня якості від бажаного, який відповідає вимогам замовників, що