РОЗДІЛ 2
ДІАГНОСТИКА АДАПТОВАНОСТІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ
ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Динаміка та психологічні умови ефективної адаптації державних службовців до професійної діяльності визначаються наявністю належного комплексу індивідуально-психологічних властивостей та якостей особистості, генезисом її мотиваційної сфери, рівнем психологічної включеності у нове соціальне середовище, озброєністю професійними навичками та вміннями, сформованістю психологічних, фізіологічних функцій та здібностей, які необхідні для успішної діяльності на державній службі. Всі ці компоненти повинні забезпечувати оптимальне втручання державного службовця у діяльність в умовах соціальних змін та ефективність впровадження адміністративної, конституційної та інших реформ. Проте, на нашу думку, розвиток кожного перерахованого вище компоненту адаптації до професійної діяльності на державній службі повинен підпорядковуватися загальному принципу функціонування системи професійної діяльності, завданням її розвитку в цілому.
2.1. Дескриптивна модель процесу адаптації державних службовців до професійної діяльності
Методика і процедура, які використовувалися під час дисертаційного дослідження, дозволили застосувати системний підхід щодо аналізу адаптованості державних службовців до професійної діяльності та запропонувати дескриптивну модель процесу адаптації державних службовців до професійної діяльності (рис. 2.1). З точки зору такого підходу, державний службовець, проходячи процес адаптації, розглядається через сукупність взаємопов'язаних макрохарактеристик, що виявляють особливості його профілю, залучаючи до системи зв'язків та відношень, на посаді службовця як індивіда, особистості, суб'єкта діяльності, індивідуальності і таке інше.
Саме з цієї позиції системного аналізу, адаптація державних службовців до професійної діяльності у дослідженні розглядається як прояв взаємодій складних, багаторівневих структур і вирішення між ними соціально-психологічних суперечностей.
На сьогодні ґрунтовних наукових розробок і наукових публікацій, присвячених проблемі адаптації до професійної діяльності на державній службі, не багато. Незважаючи на те що розробки за подібними напрямками у науковому арсеналі є, вони стосуються або виробничих колективів, або інших без урахування специфіки державної служби. Проте адаптаційний процес у державній службі має свою структуру, форму, динаміку і зміст. Залишаючись невивченим, він затягнутий у часі, має негативні витрати дисциплінарно-виконавчого характеру, часом супроводжується відсіюванням кадрів, тому, як наслідок, постає необхідність діагностики процесу адаптації до професійної діяльності на державній службі з метою виявлення його відповідності бажаному результату
або припущеній нами гіпотезі. Все це можливо реалізувати за допомогою критеріїв та показників ефективної адаптації до професійної діяльності на державній службі, тобто завдяки критеріально методологічній базі визначення рівня адаптованості.
Як свідчить рис. 2.1, серед основних видів адаптації державних службовців до професійної діяльності найважливішими є: міжособистісна адаптація, групова адаптація, професійно-управлінська адаптація, організаційно-комунікативна адаптація.
КРИТЕРІЇ
адаптованості ПОКАЗНИКИ адаптованості міжособистісна Об'єктивний критерій - ефективність професійної діяльності, а саме: продуктивність діяльності; якість діяльності; надійність щодо продуктивності; надійність щодо якості; "ціна" діяльності (зовнішня ознака); відповідність внутрішньо- особистісного потенціалу і психофізіологічного розвитку вимогам обраної професії на державній службі; сформованість професійної компетенції, що необхідна службовцям для адаптації до професійної діяльності; допустимість виразності синдрому психоемоційної напруги; результативність професійної діяльності
Суб'єктивний критерій - задоволеність роботою і самим собою, а саме: задоволеність обраною професією; мотивованість професійного самовизначення працівників; комфортність інтеграції державного службовця до професійної діяльності; "ціна" діяльності (внутрішня ознака); ідентифікація образу "Я" із образом професіоналу (внутрішня ознака); погодженість індивідуальних й групових цінностей в діяльності; складність поставлених завдань; впевненість у своїх силах і статус у діяльності на державній службі; успішність діяльності державного службовця в професійній діяльності
Інтегральний критерій - взаємна відповідність особистості ДС і професійної діяльності * особистісна акцентуація;
* тип нервової діяльності;
* конфліктологічна компетентність Банк методик визначення показників адаптованості державних службовців до ПД ВИДИ адаптації групова * ефективність сумісної діяльності;
* відповідність поведінки статусу і ролі в системі державної служби;
* рівень соціально-професійної мобільності професійно-управлінська * нормативно-правова компетентність у сфері державного управління;
* професійна компетентність відповідно до посади;
* управлінська компетентність (організаційний, фінансовий та ін. види менеджменту) організаційно-комунікативна * обізнаність у сфері організаційно-комунікативних систем
* ефективність витрат робочого часу
* самооці