РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ТА АЛГОРИТМИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТЕХНОГЕННОГО
ПЕРЕТВОРЕННЯ РЕЛЬЄФУ, ЙОГО ВПЛИВУ НА ХІД
ГЕОМОРФОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ТА ФОРМУВАННЯ ГЕОЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ
2.1. Спектр методів та алгоритми дослідження техногенних процесів і рельєфу
Методика - сукупність способів, методів, прийомів послідовного, найбільш доцільного проведення досліджень будь-якого в тому числі і геоморфологічного об'єкту чи процесу [196]. Геоморфологія техногенезу у своїх дослідженнях послуговується насамперед загальними та окремими геоморфологічними методами з широким залученням геоінформаційних систем, комп'ютерного моделювання та інтерпретації отриманих результатів. При проведенні еколого-геоморфологічних досліджень, в рамках яких розвивається геоморфологія техногенезу, слід їх доповнювати використанням власне екогеоморфологічних, гідрологічних, ґрунтово-географічних, ландшафтних, історико-географічних, соціально-економічних, екологічних і медико-географічних методів дослідження.
2.1.1. Геоморфологічні методи. Методологічною основою вивчення рельєфу з метою оцінки його значимості при вирішенні геоекологічних проблем є системний підхід, який дає змогу за допомогою загальнонаукових і галузевих методів дослідження простежити багатосторонність зв'язків між рельєфоутворювальними ендогенними, екзогенними і техногенними процесами, а також виявити причинно-наслідкові та просторово-часові закономірності формування рельєфу, що має важливе значення для оцінки стану геоморфологічного середовища на сучасному етапі й прогнозування його змін під впливом техногенного навантаження.
Використання нами геоморфологічних (в першу чергу еколого-геоморфологічних) методів зумовлено метою оцінити геоекологічний стан геоморфосфери, ступінь геоекологічної напруги між її елементами і підсистемами та знайти оптимальні шляхи раціонального використання рельєфу на певній території. Методичною основою вивчення рельєфу для раціонального природокористування є трьохфакторний геоморфологічний аналіз (порівняння ендогенних, екзогенних і техногенних рельєфоутворювальних процесів) при вивченні морфоструктур, морфоскульптур та антропогенних форм рельєфу у взаємозв'язку і на основі сучасної геоморфодинаміки.
Методи і методичні прийоми геоморфологічного аналізу, які використовувалися при еколого-геоморфологічних дослідженнях, відносилися до двох груп:
- група загальних геоморфологічних методів, застосування яких спрямоване на виявлення закономірностей будови і розвитку рельєфу з метою встановлення загальних просторово-часових геоморфологічних закономірностей, здійснення еколого-геоморфологічного районування, мотивації загальної стратегії регіонального еколого-геоморфологічного аналізу в зв'язку з розв'язанням різнопланових геоекологічних проблем;
- група окремих геоморфологічних методів і методичних прийомів, які використовуються для дослідження особливостей будови рельєфу, рельєфоутворювальних відкладів, динаміки рельєфоутворювальних процесів для вирішення конкретних геоекологічних задач і комплексного обгрунтування заходів з усунення несприятливих геоекологічних ситуацій та їх наслідків, регулювання екзогенних процесів;
В комплекс загальних геоморфологічних методів входять:
а) методи вивчення морфології рельєфу (морфологічні, морфометричні, морфогенетичні), які дозволяють встановити морфологічні і морфометричні
особливості різних генетичних типів рельєфу;
б) методи вивчення рельєфоутворювальних відкладів (фацій, формацій, потужностей);
в) методи морфоструктурного аналізу, які дозволяють вивчати співвідношення рельєфу і геологічної структури, дослідити особливості динаміки ендогенних процесів (неоген-четвертинних, голоценових, сучасних) і їх вплив на рельєфоутворення;
г) методи вивчення динаміки екзогенних рельєфоутворювальних процесів, в тому числі сучасних, з метою встановлення спрямованості і прогнозу їх розвитку в районах підвищеного техногенного навантаження.
Комплекс окремих геоморфологічних методів об'єднує методи і методичні прийоми, які спрямовані на виявлення:
а) геоморфологічних об'єктів підвищеного геоекологічного ризику. Вони характеризуються відносно високою динамічною активністю (наприклад, ерозійний, гравітаційний, карстовий, еоловий рельєф);
б) антропогенно-геоморфологічних (природно-антропогенних) систем та об'єктів, які характеризуються нестійкими зв'язками і підвищеною здатністю до їх перебудови.
Серед окремих геоморфологічних методів особливе значення мають ті, котрі орієнтовані на виявлення ареалів розповсюдження несприятливих процесів, зокрема проходження селів, паводків і інше та оцінки масштабів їх можливого впливу на земну поверхню, особливо в плані порушення екологічної рівноваги території [221].
Значна роль при написанні роботи відводилась польовим дослідження, з метою вивчення розповсюдження і стану техногенних форм рельєфу та процесів рельєфоутворення безпосередньо на місцевості. На попередньому етапі польових досліджень складалась карта поширення техногенних форм рельєфу і карта розвитку техногенно зумовлених рельєфоутворювальних процесів. При необхідності складалась карта поширення окремих форм техногенного рельєфу (кар'єрів, териконів, насипів, техногенно зумовлених ярів) та процесів (техногенних зсувів, обвалів, просідання земної поверхні) з метою встановлення приуроченості їх до певних елементів природного рельєфу. На картах чітко наносились місця розташування техногенних форм рельєфу та ареали поширення техногенно зумовлених геоморфологічних процесів. В ході польових досліджень відбувалося доповнення попередньо складених карт рисунками і фотознімками техногенних форм рельєфу і проявів супутніх їм геоморфологічних процесів та проводився опис побаченого. Основою для виконання цих робіт була топографічна та геоморфологічна карта досліджуваної території.
Використання геоморфологічних методів в геоекологічних дослідженнях навколишнього середовища зумовлено часом, бо стан геоморфосфери відображає складні взаємозв'язки екологічно важливих потоків речовини та енергі