РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'ЄКТІВ І МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Мікробні культури
У роботі використані референс-штами, отримані з музею живих культур ГНДІСК ім. Л.А.Тарасевича і ХНДІМІ ім. І.І. Мечникова АМН України, а також клінічні штами, виділені від хворих з гнійно-запальними інфекційними захворюваннями (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Відомості про мікроорганізми, використані у роботі
МікроорганізмиКількість
штамівДжерело одержанняреференс-штамиS. aureus ATCC 259231каф. мікробіології НФаУS. epidermidis ATCC 122281Те ж S. saprophyticus 1ХНДІМІ ім. І.І. МечниковаS. faecalis NCTC 7751Те жS. faeciumNCTC71711- " -S. pyogenes ATCC 123441- " -Str. pneumonia ATCC46619B. subtilis ATCC 66331каф. мікробіології НФаУE. coli ATCC 259221Те ж P.aeruginosa ATCC 278531- " -P. vulgaris ATCC 133151- " -P. mirabilis ATCC 299061ХНДІМІ ім. І.І. МечниковаP. morganii ATCC 258301Те жK.pneumoniaeATCC138831каф. мікробіології НФаУS. flexneri ATCC 299031ХНДІМІ ім. І.І. МечниковаM. tuberculosis DT/Str1 Те ж M. tuberculosis Academia1- " -M. tuberculosis T-34801- " -M. bovis Valee1- " -M. bovis Bovinis-81- " -Sh. dysenteriae1- " -Cor. diphtheriae1- " -C. albicans ATCC 8856531каф. мікробіології НФаУ Продовження табл. 2.1
МікроорганізмиКількість
штамівДжерело одержанняC. perfringens ATCC 13124
CCИ 443531ХНДІМІ ім. 1. 1. МечниковаC. tetani1Те жклінічні штамивиділені від хворихS. aureus15Те ж S. faecalis3- " -S. faecium2- " -S. pyogenes5- " -B. subtills4- " -E. coli9- " -P.aeruginosa14- " -P. mirabilis2 - " - P. morganii3- " -K.pneumoniae8- " -S. flexneri3- " -C. albicans3- " -M. tuberculosis DT/Str1- " -M. tuberculosis Academia1- " -M. tuberculosis T-34801- " -M. bovis Valee1- " -M. bovis Bovinis-81- " -
Клінічні штами біогенних грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів виділені від хворих на пневмонію, пієлонефрит, флегмону, перитоніт, туберкульоз легенів, хронічний тонзиліт.
При дослідженні хворих матеріал для бактеріологічних досліджень брали стерильним тампоном з ран та інших джерел залежно від локалізації вогнища запалення, після чого проводили відповідний посів на м'ясо-пептонний, цукровий бульйон, кров'яний агар, живильні середовища Ендо, Плоскірєва, Левенштейна-Ієнсена, Сотона й інші.
Клінічні штами ідентифіковані за тинкторіальними, морфологічними, культуральними, біохімічними і токсигенними властивостями. Виділення чистих культур здійснювалося загальноприйнятими методами.
2.2. Препарати
У роботі використані антибіотики різного механізму дії: серед інгібіторів синтезу клітинної стінки - бензилпеніцилін, оксациліна натрієва сіль, ампіциліна натрієва сіль, карбеніцилін; інгібітори синтезу цитоплазматичної мембрани - стрептоміцина сульфат, неоміцина сульфат, канаміцин, гентаміцина сульфат; інгібітори синтезу білка на рівні амінокислот - еритроміцина фосфат, олеандоміцин, спіраміцин, азитроміцин; інгібітори синтезу бактеріальних білків на рівні рибосом - метацикліна гідрохлорид, доксицикліна гідрохлорид, тетрациклін; інгібітори синтезу білка на рівні полісомальних компонентів транспортної РНК - лінкоміцина гідрохлорид, кліндаміцин, інгібіторами синтезу білка - левоміцетин, інгібіторами окисного фосфорилювання - граміцидин
Оцінка антимікробного потенціалу використаних антисептиків проведена на основі мікробіологічного вивчення: етакридину лактату, декаметоксину, хлорофіліпту, етанолу та ектерициду.
2.3. Методи визначення чутливості мікробів до антибіотиків, антисептиків
2.3.1. Визначення бактеріостатичної і бактеріцидної активності антибіотиків і антисептиків методом дворазових серійних розведень
Метод заснований на титруванні у рідкому живильному середовищі досліджуваного антибактеріального препарату шляхом послідовного двохкратного розведення певного об'єму рідини з першої у наступні пробірки з використанням контролю - живильного середовища, який не утримує препарат. В усі пробірки вносили суспензію добових агарових бактеріальних культур у навантаженні 5х105 мікробних клітин в 1 мл [257].
Облік результатів проводився через 16-18 годин за оцінкою затримки росту мікроорганізмів у пробірках, що містять відповідні розведення препарату. Остання пробірка з затримкою росту (прозорий бульйон) відповідала мінімальній інгібуючій концентрації антибіотика у відношенні випробуваного штаму. Для оцінки бактеріцидних властивостей препарату з пробірок з відсутністю видимого росту робили посіви на щільне живильне середовище. Через 24-48 годин інкубації в термостаті відзначали ту найменшу концентрацію антибактеріального препарату в пробірці, посів з якої не дав росту, і приймали за мінімальну бактеріцидну концентрацію.
Для більшості мікроорганізмів як живильне середовище використовували м'ясо-пептонний бульйон, для грибів - живильне середовище Сабуро.
З метою скорочення затрат та часу в проведенні досліджень було використано мікрометод, який дозволяє швидко та якісно визначити антимікробну активність великої групи хіміотерапевтичних сполук стосовно широкого спектру мікроорганізмів. Для дослідження використовували одноразові полістиролові планшети та мікротитратори Такачі.
У 96 лункові полістиролові планшети вносили по 0,05 мл 4-годинної культури мікроорганізмів (1 мл середовища містило 106 КУО/мл; для грибів роду кандида використовували 105 КУО/мл у рідкому середовищі Сабуро).
Платиновою корзинкою об'ємом 0,05 мл набирався матричний розчин дослідної речовини, концентрація якого дорівнювала 1000 мкг/мл і вносився в першу лунку. В інші лунки першого ряду вносили наступні дослідні речовини таким же чином. Послідовно повертаючи корзинки, отримували розведення у всіх лунках від 500 мкг/мл до 3,9 мкг/мл. Аналогічно проводили експеримент на інших планшетах з наступними тест-культурами мікроорганізмів. Після цього планшети поміщали у вологу камеру
- Київ+380960830922