РОЗДІЛ 2.
ВИРАЖЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНОЇ КАТЕГОРІЇ МОЖЛИВОСТІ В КЛАСИЧНІЙ ПЕРСЬКІЙ МОВІ
(на матеріалі "Шагнаме" Фердоусі)
2.1. Засоби вираження категорії суб'єктивної можливості в класичній перській мові
Як зазначалось у попередньому розділі, суб'єктивна можливість - це оцінка мовцем імовірності певної модальної ситуації. Не маючи точних відомостей про ситуацію, мовець може лише припускати, що певна подія відбудеться. Мовець може також оцінити ситуацію як імовірну або неймовірну або ж висловити сумнів у її достовірності. Засобами вираження суб'єктивної можливості у класичній перській мові виступають модальні прислівники (модальні слова) ???? і ????, які у поєднанні зі сполучником ?? вживаються як вставні слова, модальний прислівник ???, інфінітивні конструкції з модальними дієсловами і прислівниками, а також синтаксичні засоби - риторичні питання тощо.
У попередньому розділі ми розглянули два типи поділу категоріальних ситуації суб'єктивної можливості, які ми вважаємо допоміжними. По-перше, поділ здійснюється за структурною ознакою на висловлювання, які не містять у собі активного суб'єкта волюнтативності (мовець висловлює припущення щодо певного факту дійсності, оцінюючи його як імовірний і не впливає на вирішення потенційної ситуації), і висловлювання з активним суб'єктом волюнтативності (конструкції з модальними дієсловами). Способом розрізнення у цих конструкціях суб'єктивного і об'єктивного значення є заміна речень із модальними конструкціями реченнями з вставними словами зі значенням припущення.
Другий тип класифікації ситуацій суб'єктивної можливості здійснюється за їхньою реалізацією (у висловленні описано тільки один з варіантів потенційної ситуації, а решта припускається імпліцитно, або ж у висловленні експліцитно зображено два або ж більше варіантів розвитку подій).
Вище зазначені ознаки ми будемо враховувати при виділені категоріальних ситуацій суб'єктивної можливості. Проте, основний принцип, яким ми застосовували при класифікації суб'єктивної можливості, -семантичний принцип, коли поліл здійснюється залежно від функції засобів вираження категорії.
2.1.1. Категоріальна ситуація сумніву. Ця ситуація має кілька різновидів. У першому мовець припускає з високим ступенем категоричності неймовірність настання певної ситуації, у другому -припускає з високим ступенем категоричності ймовірність настання певної ситуації, проте в обох випадках висловлюється значення сумніву. Можлива також проміжна ситуація, коли висловлюється лише сумнів у тому, що відбудеться певна ситуація.
????? ??
Іскандер (Александр) пише листа індійському вождеві, у якому погрожує захопити силоміць його країну, оскільки він переконаний, що у індійського війська немає достатньо сили і звитяги, аби протистояти його війську. Індійський вождь у відповідь відмовляється підкоритися, стверджуючи:
????? ?? ????? ???? ???? / ? ?????? ???? ? ??? ? ??? 'Неможливо (малоймовірно), щоб ми хоч якось пошкодували про те, що володіємо військом, і короною, і мечем' (т. 7, с. 20, б. 254).
Отже, дія 'складання зброї' оцінюється не лише як небажана, а й як неможлива. Мовець вірить у силу свого війська і не вірить у те, що може програти битву.
У оповіданні про Хакан-чіна описується горе туранських воїнів від програної битви. Цар Афрасіяб дізнається, що військо на чолі із Рустамом вже знищило туранське військо, захопило землі союзників і наближається до кордону з Тураном. Не знаючи, як складеться їхня подальша доля, але припускаючи, що Рустам легко переможе залишки туранського війська, і тому пропонуючи своїм воєначальникам втікати, цар Афрасіяб із розпачем вигукує:
?? ?? ?? ???? ???? ????? ?? ?? ????? ? ??? ??? ?? ?? ????? ???? / 'Що нам робити? Цей біль як нам вилікувати? Неможливо (навряд чи, малоймовірно), що цим ми полегшимо серце' (т. 4, с. 269, б. 934).
Тобто туранці оцінюють позитивне вирішення своєї долі як малоймовірне. Оскільки Рустам об'єктивно від них сильніший, вони сумніваються, що можуть щось зробити, аби врятуватись. Ситуація оцінюється як така, що не може бути вирішена власними силами. Афрасіяб не вірить у перемогу свого війська.
В іншому випадку Біжан прагне вступити в поєдинок із одним з найсильніших туранських воїнів - Гуманом, і для цього йому необхідна броня Сіявуша. Він іде до свого батька Ґіва і просить у нього ці обладунки, аргументуючи своє прохання здатністю виграти цей надзвичайно важливий поєдинок:
????? ?? ?? ?? ?? ???? ???? 'Неможливо, аби хтось, крім мене, виграв битву' (т. 5, с. 120, б. 607).
Тобто мовець сумнівається в тому, що хтось інший, окрім нього, може виграти цей поєдинок, і оцінює свою участь у поєдинку як єдино можливий вихід із ситуації.
???? ??? ??
Ця конструкція позначає ситуацію, коли мовець оцінює ступінь достовірності події, яка відбудеться чи повинна відбутися, і припускає її високу ймовірність.
Так, цезар, вислухавши звинувачення Заріра у тому, що його зять Ґяштасп, про походження якого той нічого не знав, насправді є рабом, який втік від іранського царя Луграспа, замислився, чи варто довіряти цій інформації:
?? ???? ??? ??? ??? ?? ??? / ?? ?? ????? ???? ???? ???? 'Можливо (цілком ймовірно), в цих словах, що він сказав, нічого, крім правди, не приховано' (т. 6, с. 59, б. 820).
Тобто мовець оцінює достовірність одержаної інформації: наскільки словам посла можна вірити; сумніваючись у словах співрозмовника, оскільки нема жодної власної інформації про Ґяштаспа, цезар все ж припускає з високою долею ймовірності, що вони правдиві.
Риторичні запитання
Піран, розповідаючи Рустамові, який за всяку ціну бажає миру з туранцями, про результати перемовин з туранським військом, висловлює сумнів у можливості виконання умов Рустама, хоча вороги нібито пристають на ці умови. При цьому він звертає увагу на підмогу, яка прийшла туранському війську:
??? ???? ????? ???????? / ?? ????? ???? ??? ?? ??? ? ?? 'Де ж м