РОЗДІЛ 2
ГОСТИННІСТЬ ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНЕ ЯВИЩЕ
2.1. Категоріально-понятійний апарат та методологія дослідження
Наукове дослідження з необхідністю передбачає наявність відповідного понятійного апарату і теоретико-методологічного інструментарію для вироблення адекватної продуктивної і перспективної наукової стратегії, для знаходження можливих і необхідних міждисциплінарних контактів.
Аналіз історичної, етнографічної, культурологічної, філософської літератури про гостинність свідчить, що недостатньо розроблений і систематизований понятійно-категоріальний апарат. Саме тому дослідження сутності феномена гостинності, змістове наповнення основних понять, за допомогою яких він осмислюється, вимагає проаналізувати етимологію слів, що згодом набули значення термінів, понять і категорій, відтворюючи специфіку (особливості) функціонування гостинності в українській побутовій культурі.
Уточнюючи поняття й категорії, в яких досліджується явище гостинності, ми розділили їх на дві групи. До першої належать категорії, що відтворюють сутність гостинності як соціокультурного явища в його цілісно-інтегративній сукупності (гість, гостинність, гостина, гостинець, тощо). До другої - терміни, що використовують для означення закладів, установ гостинності.
Концепт "гість" належить до ядерних в індоєвропейській термінології обміну. Семантика і.'-е. *ghost-, відображена в трьох діалектних групах, характеризує специфічну для цього кола смислову конверсивність: лат. hostis - 'чужеземець', hospes - 'іноземець (чужестранец), гість' і 'оказывающий гостеприимство, хозяин' (< hosti- + роts 'гость + хозяин'), герман. Gasts 'гость', общеслав. *gostь 'гость' [42].
Такий етимологічний розгляд важливий, оскільки, на думку В.Н.Топорова, ключовий характер лексем "гость-гість" містить потенції значущості для розуміння соціальних відносин. Вчені вбачають *ghost в прусському gasto 'Ackerstuck' (сфери просторово-соціальних уявлень) означення землі, що перебуває в суспільному користуванні (конверсивність значення поняття "гість" цілком співвідноситься з подвійною енантіосемією поняття "суспільний": 'своя' = общині належна земля ~ 'чужа' = земля не своєї общини і 'чужа' = не тобі особисто, а общині належна земля і 'своя' = тобі особисто, а не общині належна земля) [227].
Семантика компонентів імен - "гість" і "народ" також змушує звернутись до ключових понять соціальної сфери. За даними Т. В. Топорової, компонент "гість" (в етимологічній формі *ghostis) є ім`ятворчим в німецькій, грецькій і кельтській мовних сім'ях; компонент "народ" (*teut-) - в німецькій, балтійській, кельтській, (*leudh-) - в німецькій, грецькій, балтійській і фракійській [228, с.72-76]. До останнього відносять і слов'янську модель lud + mir, slav, mil. Значення мінімальних текстових структур, утворених з цих компонентів, можна тлумачити і як "гість народу", і як "народ гостя". Передбачення (з`ясування) можливості функціонування кожного кореня і в першій, і в другій позиціях і особливо в семантичній зближує ім`ятворчі компоненти в точці "чужий, іноземний, ворог" - і як копулятивний композит "народ-гість" [158, c. 396].
Роль гостинності в функціонуванні соціуму виявляється вже у змістовому діапазоні поняття "гість", набутті ним статусу власного імені (Гостена, Гостило, Гостилець, Гостька) у слов'ян, докази чого вчені виявляють вже в давньоруській літературі та в етимологічних словниках. Свідчення поширеності концепта "гість" містять різні словники, що, на думку вчених-лінгвістів та культурологів, є підтвердженням його особливого, надмовного загальнокультурного статусу [233] [209, c.570] [196, c.372] [202, c. 257] [60, с.386-387].
Велика кількість словотворчих варіацій (гість, гостювальник, гостенько, гостонько, гостин, госточко, гостина, гостинець, гостинчик, гостювати, пригостити) характеризує вкоріненість цього терміна і в українській мові, а відтак - в українській культурі [197, с. 286] [162, с.434, 469-470].
Етимологію терміна "гость" розкрито в "Словаре древнерусского языка" (І.І. Срезневський) та в "Словаре древнерусского языка ХІ - ХІVв.в.", "Словнику староукраїнської мови". Автори, проаналізувавши давньоруську літературу, ("Повість временних літ", "Повчання Володимира Мономаха") наводять такі тлумачення: гость як hospes (гость, hostem, гости, гостємъ, hosti); чужеземецъ; іноземний, приїжджий купець, іноді взагалі купець [209, с. 570] [196, с. 372] [202, с.257].
Тлумачний словник В.Даля подає розширений діапазон використання терміну "гість", що свідчить про його змістове наповнення. "Гость - посетитель, человек, пришедший навестить другого, ради пира, досуга, беседы. Іноземный или иногородний купец. Всякий посетитель гостиницы или подобного заведения. Гостек, гостик, гостенек, (уменш.)гостище, гостьище (увелич.) гостья, гостьюшка. Лихоманка, лихорадка. Гостейник, гостея, гостейка, гостилка. Пришедший на побывку свой или близкий человек" [60, с. 386-387].
Як в українській, так і в російській мовах слово "гість" може відноситися також і до бога, про що свідчить спорідненість "господин" і "господь". А митрополит Іларіон з цього приводу писав: "Формою звертання до Бога було "Господине" цебто Господи.. Слова Господь і господин спершу не розрізнялися, - розрізнялися вже за християнського часу, - християнським дісталися Господь для Бога, а господин для світських" [94, с. 171].
У деяких мовах "гість" і "чужак" позначаються однокореневими словами. Однак слово "гість" може означати і "недобрих людей, непроханих відвідувачів, злодіїв, особливо грабіжників"[60 с. 386].
У своєму первинному значенні "гість" означає і ворога, представника іншого роду, племені. Гість приходить на межу поселення, залишаючи там свої речі-тотем. Межа різних поселень ставала місцем торгу. Ця нічийна земля, як пише з цього приводу М.Кулішер, не належить нікому, і тому її використовують для торгових операцій [125, с.204]. Хоч спочатку ця земля мала виключно магічне та комунікативне, а не економічне значення [249, с. 151]. Таким чино
- Київ+380960830922