РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ЗАСТОСУВАННЯ МЕДІАОСВІТИ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ
2.1. Обґрунтування критеріїв сформованості медіаграмотності майбутніх учителів
Розробка педагогічних умов застосування медіаосвіти у процесі професійної підготовки майбутнього учителя передбачає вивчення реальної практики взаємозв'язку сучасної студентської молоді та медіакультури. Констатувальний етап експериментальної роботи було спрямовано на вивчення ставлення майбутніх учителів до засобів масової комунікації, до потенційних можливостей медіа у вирішенні завдань освітньої практики.
Аналіз експериментальних даних, що були отримані на початковому етапі дослідження використовувалися у процесі обґрунтування критеріїв сформованості медіа грамотності майбутніх учителів, оскільки вагомого значення набуває реальна практика підготовки молоді до спілкування з медіа.
Відповідно до мети цього етапу експерименту було проведено анкетування серед студентів Інститут культури та мистецтв, факультету української філології та факультету іноземних мов Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (Додаток В).
Опитування було спрямоване на з'ясування жанрових мотивів контактів з медіатекстами, тематичних мотивів контактів с медіатекстами, психологічних, емоційних, пізнавальних, моральних, інтелектуальних, творчих, естетичних мотивів контактів з медіатекстами.
Також з'ясовувалась частота контактів з творами медіа культури, знання термінології медіа культури, знання історії та теорії медіакультури
Загальна вибірка складала 328 студентів 2-3 курсів зазначених факультетів. За результатами анкетування було отримано наступні результати.
Абсолютна більшість респондентів мають наміри використовувати у майбутній професійній діяльності ті чи інші засоби масової комунікації. Щодо конкретних ЗМК відповіді розподілено таким чином:
> преса - 87%;
> телебачення - 61%;
> кіно - 58%;
> радіо - 15%.
Щодо інших ЗМК, які планують використовувати майбутні учителі, то найчастіше називався Інтернет (35 %). При цьому 65 % опитуваних передбачають використовувати відразу декілька ЗМК.
На питання "Що ви передбачаєте обрати як предмет аналізу повідомлень ЗМК?" відповіді розподілено таким чином:
> фактичний та життєвий матеріал - 65 %,
> проблематика програм та моральні цінності - по 42 %;
> форма подання матеріалу - 11, 5 %.
За даними опитування жоден студент на вбачає необхідності у вивченні ЗМК як самостійного об'єкту.
Особливу увагу на початковому етапі експериментального дослідження було приділено теоретичним знанням майбутніх учителів у галузі ЗМК. За результатами тестування було зафіксовано середній та низький рівень теоретичних знань у медіагалузі. Слід особливо підкреслити, що ці знання складаються з стихійно-побутових уявлень студентів про засоби масової комунікації. Провідним джерелом таких уявлень виступає щоденне споживання інформації завдяки різноманітним каналам масової комунікації (насамперед, телебачення, Інтернет).
Оскільки студенти - майбутні учителі практично не мають уявлення про медіаосвіту, то й знання методики медіаосвіти на констатувальному етапі дослідження про діагностувалося. У процесі опитування переважна більшість учасників виказала бажання використовувати ЗМК у роботі із учнями, однак практично всі вони не мають уявлення про те, яким чином це можна здійснювати. Слід наголосити, що студенти пропонують обговорювати з учнями художні телефільми, газетні, журнальні та телевізійні матеріали, що зацікавили школярів.
Результати первинного анкетування засвідчили, що студенти відносять до ЗМК традиційний "набір": телебачення, преса, радіо, деякі відзначили Інтернет.
На думку більшості опитуваних, ЗМК повинні виконувати тільки розважальну функцію. Респонденти зазначили наявність великої кількості недостовірної та необ'єктивної інформації, що транслюється ЗМК, особливо телебаченням та Інтернетом.
Досить цікавим виявився факт, що практично всі респонденти визнають необхідність державного регулювання діяльності ЗМК, особливо щодо вікового цензу перегляду телевізійних програм або фільмів, що пропагують певний образ життя, містять еротичні сцени, сцени насилля тощо. Показовим є також висновок студентів стосовно того, регламентацією якості рекламної продукції повинні займатися державні органи, що певною мірою ілюструє відсутність готовності самостійно протистояти маніпулятивному впливу мас-медіа.
Результати численних соціологічних опитувань, дані анкетування у межах нашого дослідження свідчать, що саме студенти є найбільш активними споживачами медіаінформації. При цьому відзначаємо домінуючий вплив саме однолітків на вибір інформаційного джерела, перевагу спрямованості ЗМК (інформаційні, розважальні та ін.). Однак, на питання щодо факторів впливу ЗМК на людину переважна більшість респондентів відмітила, що медіа позитивно впливає на людину. Як бачимо навички критичного аналізу медійного простору у студентів відсутні.
Маніпулювання з боку ЗМК респонденти або не відчували ніколи, або тільки іноді. Більшість розраховує на власні сили у протистоянні впливу ЗМК, а також на допомогу з боку батьків та ВНЗ.
Аналіз медіаграмотності студентів на констатувальному етапі експериментальної роботи було проведено на підставі виділених критеріїв (Табл. 1.1.).
Критеріальна база дослідження була розроблена з урахуванням теоретичних та практичних напрацювань таких дослідників, як О.Федоров, О.Столбнікова.
Таблиця 2.1.
Критерії розвитку медіаграмотності майбутніх учителів
№Критерії медіаграмотностіЗміст показників розвитку медіаграмотності майбутнього учителя1.Мотиваційний
Мотиви контакту з медіа текстами: жанрові, тематичні, емоційні, гедоністичні, психологічні, моральні, інтелектуальні, терапевтичні та ін.
2.Контактний
Частота спілкування/контакту з творами медіакультури (медіатекстами)
3.Інформаційн