РОЗДІЛ 2
ПЕРЕДУМОВИ ПРОВЕДЕННЯ СХІДНО - КАРПАТСЬКОЇ ОПЕРАЦІЇ ВІЙСЬКАМИ ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ
2.1. Стратегічна обстановка, положення та задуми воюючих сторін на вересень 1944 року
Міжнародне становище, що склалося на початок літньо-осінньої кампанії 1944 року у Другій світовій війні, визначалося в основному подіями, які мали місце взимку і весною цього року на Східному фронті.
Нові успіхи Червоної армії привели до подальшого зростання суперечностей в блоці держав "Осі". Навесні 1944 року Фінляндія і Румунія звернулися із запитом до радянського уряду стосовно умов перемир'я [133]. І хоча умови миру, сформульовані радянським урядом, не були прийняті урядами цих держав, сам факт звернення дуже стурбував гітлерівське керівництво. Менш слухняним став і третій сателіт Німеччини - Угорщина, яка приєдналася до гітлерівського блоку 20 листопада 1940 р. [38, с.123], що змусило гітлерівців у вересні 1944 року ввести до Угорщини додаткові війська і добитися сформування нового уряду, бажаного німцям [1, с.186-188].
В кінці серпня 1944 р. з війни на боці гітлерівської Німеччини вийшла Румунія, а на початку вересня - Болгарія і Фінляндія [38, с.582, 606, 608]. Німеччина, втративши майже всіх своїх союзників у Європі, опинилася фактично у повній міжнародній ізоляції. Все це свідчило про те, що блок держав навколо ІІІ Рейху знаходився на межі розпаду.
На початок 1944 року, політика навмисного затягування відкриття другого фронту з боку США та Великобританії в Європі вичерпала себе. Активні дії військ Червоної Армії влітку 1944 року дозволили союзникам, у досить сприятливих умовах, здійснити з 6 по 24 червня Нормандську десантну операцію (частина операції "Оверлод") і відкрити другий фронт у Європі, а в серпні здійснити Південно - Французську операцію "Драгун" [134].
Відкриття другого фронту, було важливим явищем в ході збройної боротьби проти нацистського блоку. Однак слід відмітити, що військові дії англо-американських військ на Західноєвропейському ТВД розгорнулися тоді, коли сили нацистської Німетчини були виснажені. Там знаходилося 59 дивізій вермахту (36 піхотних, 7 резервних, 4 авіапольові, 9 танкових, 2 парашутні та моторизована) [135], тобто в декілька раз менше, ніж на радянсько-німецькому фронті, відповідно і бойові втрати німецьких військ убитими та пораненими в Західній Європі були також значно менші. Загальні втрати вермахту з початку боїв в Нормандії і до кінця серпня 1944 року склали близько 300 тис. чоловік [136] - менше, ніж тільки в одній Білоруській стратегічній операції Червоної Армії [137], а за той самий період втрати на Східному фронті складали 916860 чоловік [138].
До вересня 1944 року війська Червоної Армії звільнили від німецьких загарбників майже всю довоєнну територію СРСР, за винятком частини Прибалтики і Заполяр'я, а також Румунію, більшу частину Польщі та вийшли до кордонів Східної Прусії, Чехословаччини і Болгарії.
Незважаючи на величезні труднощі воєнного часу, економіка Радянського Союзу, перш за все важка індустрія, зробила в 1944 році новий великий крок уперед за рахунок збільшення виробництва на Сході країни, а також відновлення промисловості у звільнених районах України.
Війна завдала величезних збитків народному господарству Української РСР. Загальновідомо, що понад 40% збитків СРСР у війні припадає на долю України, по чиїй території війна проходила двічі. Перший раз - у період наступу гітлерівців, коли Червона армія знищувала все, щоб не залишати ворогові, вдруге - в період відступу німців, коли вони застосовували тактику "випаленої землі" [139].
Величезні прямі матеріальні збитки (285 млрд. крб.), які нанесли окупанти Україні, складають лише частину того величезного збитку, який принесла їй політика німецького нацизму. Якщо підрахувати втрати виробництва, кошторис знищеного та пограбованого, прямі воєнні і додаткові витрати, які викликала війна і перебудова господарства України, то виявляється, що гітлерівське "господарювання" обійшлося Україні в 1 трильйон 200 мільярдів рублів в цінах 1941 року [7, с. 201]. Було знищено понад 16 тис. промислових підприємств, 28 тис. колгоспів, 870 радгоспів. З України до Німеччини вивезено понад 12 млн. тонн сільськогосподарських продуктів [140]. Згідно німецьких даних на березень 1944 року з України вивезено 32 тис. товарних вагонів, в тому числі: 22400 вагонів зерна, олійних культур, різного насіння; 9000 вагонів сільськогосподарських та інших машин; 15000 вагонів предметів постачання і споживання [21, с. 623]. Для відбудови народного господарства УРСР потрібні були великі кошти й титанічна праця українського народу.
Радянська промисловість в другій половині 1944 року нарощувала темпи виробництва найважливіших видів озброєння, боєприпасів та інших матеріальних засобів, які характеризувалися більш високими кількісними і особливо якісними показниками (таб. 2.1). Це створювало сприятливі умови не тільки для забезпечення ними частин та з'єднань, але і для нагромадження необхідних резервів [141].
У 1944 році радянські заводи виробляли танків у 7-8 разів, гармат у 6 разів, мінометного озброєння майже у 8 разів, літаків та боєприпасів у 4 рази більше, ніж на початку війни [142].
Загальна чисельність збройних сил СРСР порівняно з 1 січня 1944 р. дещо збільшилася і досягла 11 млн. 211 тис. чоловік. 6 млн. 425 тис. чоловік (61 %) особового складу знаходилося в діючій армії і 3 млн. 738 тис. чоловік (39 %) в недіючих фронтах і військових округах [143, с. 664].
На 1 вересня 1944 року в діючих силах та резерві Ставки Верховного Головнокомандування було:
- фронтів - 12;
- армій: загальновійськових - 55, танкових - 6, повітряних - 13;
- корпусів: стрілецьких - 151, кавалерійських - 7, авіаційних - 36;
- дивізій: стрілецьких - 449, повітряно - десантних - 9, кавалерійських -21, авіаційних - 137;
- бригад: стрілецьких - 7, лижних - 4, окремих танкових - 35, окремих механізованих - 1, окремих мотострілецьких - 1, укріплених