РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика програми дослідження
Для досягнення мети та виконання задач дослідження по спеціально розробленій комплексній програмі (рис.2.1) проведено вивчення особливостей формування стану перекисного окислення фосфоліпідів, окисної модифікації білків та нуклеїнових кислот, біоенергетики та активності аеробного та анаеробного окислення у хворих на псоріаз до та після патогенетичної корекції із застосуванням антиоксидантів. Дослідження виконано на кількох рівнях складності:
на першому - у 110 пацієнтів вивчено фактори, які сприяли формуванню клінічної маніфестації, анамнез захворювання, фактори ризику загострень псоріазу та особливості клінічної топографії первинного псоріатичного пошкодження;
на другому - у 110 хворих до початку лікування вивчені особливості метаболічного забезпечення антиоксидантного захисту із урахуванням стадії, поширеності та тяжкості і форми захворювання. Визначені типи функціональних реакцій та формули метаболічних розладів системи антиоксидантного захисту хворих;
на третьому - виконано порівняльний аналіз клініко-морфологічних, метаболічних та функціонально-компенсаторних механізмів, властивих для патогенетичної корекції стану системи антиоксидантного захисту при комплексному лікуванні цих хворих та при багатокомпонентній оцінці ефективності лікування.
Клінічні спостереження за хворими на псоріаз виконані впродовж 2001- 2004 років на базі стаціонарного відділення та лабораторії міського шкірно-венерологічного диспансеру №5 м. Харкова - клінічній базі кафедри шкірних, венеричних хвороб та СНІДУ Харківського державного медичного університету МОЗ України; частина біохімічних досліджень виконана на лабораторній базі ЦНДЛ Запорізького держаного медичного університету МОЗ України.
2.2. Матеріали та методи дослідження
2.2.1. Характеристика контингенту хворих
Оскільки задачами дослідження визначено вивчення особливостей процесів ПОЛ, ОМБ та нуклеїнових кислот, а також стану біоенергетики у хворих на псоріаз, то досить значимим є однорідність наповнення груп порів-няння, що забезпечено використанням схеми вікової періодизації онтогенезу людини [200, 201, 202] з розподілом статевих груп за періодами онтогенезу (табл.2.1). Водночас, з метою впровадження результатів у клінічну практику та згідно рекомендацій ВООЗ ([203, 204]; WHO, 1978-2000), при описанні результатів застосвано стандартизований розподіл за віковими інтервалами.
Таблиця 2.1
Віко-статевий розподіл хворих на псоріаз
№
п/п
Онтогенетичні
періоди людиниРозподіл хворих за ознакою статі та стадії псоріазуУсього
хворих
(абс., осіб)чоловіча статьжіноча статьабс.(М±m) %абс.(М±m) р.1Юнацький вік1823,7±4,1514,7±6,1232Зрілий вік (І період)1317,1±4,31441,2±8,4273Зрілий вік (ІІ період)3748,7±5,71235,3±8,2494Похилий вік810,5±3,538,8±4,911Усього76100,034100,0110
Задіяні у дослідженні статеві групи пацієнтів не відрізнялися за віком: середній вік осіб чоловічої статі склав (39,9±1,8) р., жіночої - (36,9±2,8) р. та за онтогенетичними періодами, що є важливою передумовою порівняльного аналізу стану ПОЛ [205], окисної модифікації білків та нуклеїнових кислот [206], а також особливостей формування біоенергетичного забезпечення АОЗ [207] та активності аеробного і анаеробного окислення [208].
2.2.2. Методи клінічного обстеження
Клініко - анамнестичне обстеження пацієнтів передбачало вивчення анамнезу життя та хвороби, зокрема урахування віку пацієнтів при первісних проявах псоріазу (гострий період), тривалості захворювання та загальної кількості загострень, аналізу їх зв'язку з сезонами року, обтяжений по псоріазу сімейний анамнез, наявність та профіль соматичної патології (серцево-судинної, респіраторної та нервової систем, шлунково-кишкового тракту та деякі інші; дод.А.1).
Клініко-морфологічні прояви псоріатичного ураження шкіри вивчали та враховували за спеціально розробленою стандартизованою програмою клініко-морфологічного моніторингу (дод.А.2). Для дослідження клініко-топографічних особливостей локалізації первинних уражень шкіри псоріатичним процесом застосовано класифікацію поверхні тіла, якою передбачено співвіднесення локалізації псоріатичного ураження з функціональними (залежно від зон іннервації) дерматомами [209]. Для відображення загальних закономірностей топографії застосовано систему топографічних координат поверхні тіла (дод.А.3) по М.П.Бурих [210, 211].
Впродовж динамічного нагляду за пацієнтами дотримано вимоги щодо лікувально-діагностичних стандартів стаціонарних хворих та сучасні вимоги щодо етичної складової клінічних досліджень [212]: повторні загальні клінічні аналізи крові, сечі, спеціальні біохімічні дослідження крові та специфічної сироваткової діагностики венеричних хвороб . У системі клінічного нагляду за хворими аналізувалися дані електрокардіограми, у окремих випадках ультразвукових досліджень (за показаннями) та виконано консультування окремих хворих у профільних спеціалістів. Додатково, виконано комплекс досліджень щодо лабораторного забезпечення та клінічної оцінки стану системи антиоксидантного захисту хворих.
Клінічну оцінки тяжкості захворювання до і після закінчення лікування виконано шляхом урахування індексу тяжкості та поширеності псоріазу PASI [213], що дозволило забезпечити об'єктивність та стандартизовану оцінку псоріатичних пошкоджень шкіри, а також стало клініко-морфологічним підґрунтям розробки стандартизованих морфохронограм в процесі клінічного моніторингу хворих.
2.2.3. Методи клініко-біохімічного обстеження
У системі клініко-біохімічного обстеження хворих на псоріаз до- та після комплексного лікування, окрім загально клінічних методів лабораторної діагностики, виконано систематизоване дослідження стану окисно-відновних процесів на