РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВ-НОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ СВІТОРОЗУМІННЯ В ДІТЕЙ ШЕСТИРІЧНОГО ВІКУ.....
90 2.1. Хід та результати констатувального експерименту..........90 2.2. Реалізація педагогічних умов формування світорозуміння в
дітей шестирічного віку засобами ігрової діяльності...........
108 2.3. Зміст та аналіз результатів формувального експерименту з
проблеми дослідження................................................
135 Висновки з другого розділу................................................167ВИСНОВКИ.................................................................................171СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .............................................174ДОДАТКИ....................................................................................195
ВСТУП
Актуальність дослідження зумовлюється концептуальними положеннями та державними вимогами реформування освіти в Україні, спрямованими на становлення особистості учня, розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду, про що зазначається в Національній доктрині розвитку освіти, законах України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про дошкільну освіту", Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа), Державному стандарті початкової загальної освіти, Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні.
Сучасна школа повинна формувати в підростаючого покоління наукову картину світу, розуміння місця людини в ній, її ставлення до навколишньої дійсності та до самої себе, науковий світогляд. Постійно зростаючі вимоги до змісту й організації навчання та виховання потребують нових, більш ефективних педагогічних підходів до формування особистості. Завданням школи є розвиток свідомої, всебічно розвиненої, творчої особистості, яка здатна до самовираження в різних видах діяльності.
Підвищення ефективності навчально-виховного процесу на засадах гуманістичної педагогіки набуває особливого значення для початкової школи, де закладаються основи світогляду дитини. Серед сучасних досліджень, присвячених різним аспектам гуманізації освіти, слід виділити наукові розробки Г.Балла, Є.Барбіної, І.Беха, С.Гончаренка, І.Зязюна, Г.Пустовіта, В.Сухомлинського, А.Сущенка та ін.
Проблема формування світогляду особистості вивчалася в різних напрямах: філософському (Р.Арцишевський, В.Буянов, В.Іванов, С.Кримський, В.Табачковський, О.Тонкіх, В.Шинкарук, К.Шуртаков, В.Щербінін та ін.), психологічному (Л.Божович, Л.Виготський, Д.Ельконін, М.Лісіна, Н.Менчінська, Т.Мухіна, Н.Непомняща та ін.), культурологічному (А.Азархін, Н.Барг, Л.Швейцер та ін.), педагогічному (Г.Ващенко, С.Гончаренко, Є.Дурманенко, В.Ільченко, Е.Моносзон, В.Сухомлинський, К.Ушинський та ін.).
Шляхи, форми, методи виховання світогляду в учнівської молоді висвітлено в працях О.Артюхової, І.Бургун, А.Васильєва, З.Воїнкової, В.Демиденко, Г.Кондратенко, Л.Корміної, І.Метлика, Е.Моносзона, Л.Потапюк, М.Ратко, Р.Рогової, Ю.Руденка, О.Шаповал та ін. Незважаючи на багатоплановість досліджень проблеми формування світогляду учнів основної та старшої школи, недостатньо уваги приділено з'ясуванню форм і методів формування основ світогляду в учнів молодшого шкільного віку. Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчує, що поняття "світорозуміння" не має єдиного визначення. Бракує даних про структуру світорозуміння та особливості його формування в учнів молодшого шкільного віку.
Окремі аспекти розвитку світорозуміння дитиною навколишньої дійсності розглядалися вітчизняними й російськими педагогами та психологами (І.Бех, Н.Бібік, А.Богуш, Л.Варяниця, Н.Гавриш, П.Гальперін, В.Гелло, М.Дригус, О.Дусавицький, В.Ільченко, Я.Коломінський, О.Кононко, Г.Костюк, В.Крутецький, С.Курінна, С.Ладивір, О.Леонтьєв, С.Максименко, В.Мухіна, І.Печенко, Т.Поніманська, О.Проскура, Л.Рубінштейн, О.Савченко, В.Слободчиков, Г.Тарасенко, Г.Щедровицький, С.Якименко та ін.).
Зазначені наукові дослідження є суттєвим внеском у розробку питання формування світогляду особистості, але в них лише частково відображено процес формування світорозуміння дитини.
Актуальність нашої роботи зумовлена практичною потребою оптимізації розвитку шестирічного школяра на початковому етапі формування світорозуміння. Відповідно до цього предметом вивчення психологів є організація навчально-виховного процесу з шестирічними учнями (І.Бех, А.Венгер, В.Давидов, О.Запорожець, Я.Коломінський, О.Кононко, С.Ладивір, С.Максименко, В.Мухіна, Є.Панько Т.Піроженко та ін.), педагогів - добір змісту та методів організації навчально-виховного процесу в початковій школі (Т.Байбара, Н.Бібік, М.Богданович, М.Вашуленко, К.Гуз, І.Ґудзик, В.Ільченко, Н.Коваль, Л.Кочина, Н.Листопад, Л.Любарська, В.Мартиненко, Л.Масол, О.Прищепа, О.Савченко, В.Тименко та ін.).
У низці праць наголошується на необхідності розробки таких форм і способів навчання, які б сприяли вияву внутрішнього потенціалу учня. Такий підхід ґрунтується на теоретичному опрацюванні сутності ігрової діяльності дитини як провідної (Л.Виготський, Д.Ельконін, Р.Жуковська, О.Запорожець, В.Котирло, Н.Кудикіна, В.Менджерицька, С.Русова, О.Усова та ін.), її використанні з метою розвитку всіх важливих ознак навчальної діяльності школяра, у якій відбувається формування світорозуміння.
У той же час аналіз теоретичних і практичних аспектів досліджуваної проблеми виявив об'єктивно існуючі протиріччя між зростанням актуальності формування світорозуміння особистості першокласника та відсутністю апробованих методик здійснення цього процесу, між значними можливостями ігрової діяльності як засобу формування світорозуміння в дітей шестирічного віку та малоефективним характером його використання в практиці школи. Актуальність порушеної проблеми, доцільність наукового пошуку ефективних шляхів її розв'язання зумовили вибір теми дослідження "Формування світорозуміння у дітей шестирічного віку засобами ігрової діяльності".
Зв'язок р